Рішення № 77015570, 26.09.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1197/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Столярчук А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструкт» (далі - ОСОБА_3 «Конструкт», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_3 «Конструкт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в частині здійснення господарських взаємовідносин з ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» за період з 01.05.2017 по 31.05.2017, про що складено акт перевірки від 07.12.2017 № 15385/03-20-14-04/38926388.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого ОСОБА_3 «Конструкт» завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з ПДВ) за травень 2017 року на суму 62301,00 грн.

02.01.2018, на підставі вказаного акту перевірки від 07.12.2017 № 15385/03-20-14-04/38926388, ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «В4» № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ за травень 2017 року на 30067,00 грн., та форми «Р» № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 40292,50 грн. (в т. ч.: за основним платежем - 32234,00 грн., за штрафними санкціями - 8058,50 грн.), та які були оскаржені до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 28.03.2018 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 02.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками акту перевірки про нереальність господарських операцій між ОСОБА_3 «Конструкт» та ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса», оскільки такі висновки ґрунтуються на припущеннях, відповідач не врахував специфіку самої господарської діяльності позивача та умови укладених із зазначеним контрагентом договорів про виконання робіт та поставки товарів, а надані для перевірки первинні документи свідчать про фактичне здійснення господарських операцій. Позивач стверджує, що господарські операції ОСОБА_3 «Конструкт» з ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» здійснювалися у межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Крім того, позивач звертає увагу, що питання формування податкового кредиту з ПДВ поширюються тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, а у разі якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов’язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 02.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 13.07.2018 (а. с. 90-92) представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з мотивів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 07.12.2017 № 15385/03-20-14-04/38926388, яким встановлено порушення платником податку вимог податкового законодавства в частині завищення суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 62301,00 грн. При цьому, перевіркою було встановлено, що ОСОБА_3 «Конструкт у травні 2017 року мало фінансово-господарські відносини із ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» щодо придбання товарів (пиломатеріали) та послуг (з монтажу дерев’яних конструкцій, влаштування покрівлі) на підставі укладених договорів на загальну суму 373804,00 грн., в т. ч. ПДВ 62300,67 грн., проте контролюючий орган прийшов до висновку про нереальність зазначених господарських операцій.

Ухвалою суду від 13.07.2018 ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання на 10:30 28.08.2018 (а. с. 105).

Ухвалою суду від 28.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10:00 14.09.2018 (а. с. 115), у розгляді справи були оголошені перерви до 11:30 19.09.2018, 15:00 26.09.2018 у зв’язку із витребуванням додаткових доказів.

В судових засіданнях представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_5 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просять його задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 у тих же судових засіданнях позов не визнали з підстав, викладених у відзиві, та просять відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_3 «Конструкт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників податкової звітності з ПДВ в частині здійснення господарських взаємовідносин з ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» за період з 01.05.2017 по 31.05.2017, про що складено акт перевірки від 07.12.2017 № 15385/03-20-14-04/38926388 (а. с. 13-28).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, внаслідок чого ОСОБА_3 «Конструкт» завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з ПДВ) за травень 2017 року на суму 62301,00 грн.

18.12.2017 ОСОБА_3 «Конструкт» подало письмові заперечення на вказаний акт перевірки (а. с. 29-34), листом від 28.12.2017 № 13776/10/03-20-14-04 ГУ ДФС у Волинській області повідомило позивача про результати їх розгляду, а саме висновки акту перевірки визнано такими, що відповідають нормам законодавства, та залишено без змін (а. с. 35-38).

02.01.2018, на підставі вказаного акту перевірки від 07.12.2017 № 15385/03-20-14-04/38926388, ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «В4» № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ за травень 2017 року на 30067,00 грн. (а. с. 8-9), та форми «Р» № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 40292,50 грн. (в т. ч.: за основним платежем - 32234,00 грн., за штрафними санкціями - 8058,50 грн.) (а. с. 10-11), та на які платником була подана скарга до ДФС України (а. с. 39-43).

Рішенням ДФС України від 28.03.2018 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 02.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення (а. с. 45-50).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 996-XIV) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти таких висновків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вказані правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2018 (справи № 826/15653, № 805/2316/16-а), від 19.09.2018 (справа № 2а-2104/12/1370) та в силу приписів частини п’ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Як вбачається із розділу 3 акту перевірки від 07.12.2017 № 15385/03-20-14-04/38926388, ОСОБА_3 «Конструкт» перебувало у фінансово-господарських відносинах із ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса», яким у травні 2017 року позивачу поставлено товар та надано послуги на загальну суму 373804,00 грн. (в т. ч. ПДВ 62300,67 грн.), з них:

за договором поставки від 27.04.2017 № 27/04/2017 (а. с. 54-55), згідно з видатковою накладною від 16.05.2017 № РН-0000243 (а. с. 79) та податковою накладною від 16.05.2017 № 228 (а. с. 84) поставлено пиломатеріали в кількості 35 куб. м. за ціною 2300,00 грн. за 1 куб. м. на суму 96600,00 грн. (в т. ч. ПДВ 16100,00 грн.);

за договором про виконання робіт від 10.03.2017 № 10/03/2017 (а. с. 51-53), згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.05.2017 № ОУ-0000010 (а. с. 60) та податковою накладною від 16.05.2017 № 236 (а. с. 82) надані послуги з монтажу дерев'яних конструкцій на об’єкті будівництва «Корівник» за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Білин, на суму 181804,00 грн. (в т. ч. ПДВ 30300,67 грн.);

за договором про виконання робіт від 05.05.2017 № 05/05/2017 (а. с. 56-58), згідно з актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.05.2017 № ОУ-0000005 (а. с. 61) та податковою накладною від 16.05.2017 № 227 (а. с. 83) надані послуги з влаштування покрівлі на об’єкті будівництва «Корівник» за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Білин, на суму 95400,00 грн. (в т. ч. ПДВ 15900,00 грн.).

Згідно з даними додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року (вх. № НОМЕР_3 від 20.06.2017) ОСОБА_3 «Конструкт» по взаємовідносинах з ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» задекларовано податковий кредит в сумі 62300,67 грн. (а. с. 169-177).

В бухгалтерському обліку дані операції відображені таким чином: по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по постачальнику ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» сальдо на 01.05.2017 відсутнє; оборот по дебету 0,00 грн., оборот по кредиту 373804,00 грн.; кредитове сальдо на 31.05.2017 становить 373804,00 грн. (а. с. 155-156).

Розрахунки за отримані пиломатеріали та послуги з монтажу дерев'яних, конструкцій та влаштуванню покрівлі на об'єкті будівництва здійснено у вигляді переуступки боргу шляхом укладення договорів про відступлення права вимоги, укладених між ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса», ПП «Ролс-Торг» та ОСОБА_3 «Конструкт» від 01.06.2017 № 24, № 25, № 26, № 27 (а. с. 62-65). ОСОБА_3 «Конструкт» здійснив перерахування коштів на рахунок ПП «Ролс-Торг», що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 163-168).

При цьому, в акті перевірки від 07.12.2017 № 15385/03-20-14-04/38926388 також зазначено, що під час проведення перевірки платником не було надано ряд документів, необхідних для підтвердження факту здійснення господарських взаємовідносин ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» з ОСОБА_3 «Конструкт» (довіреність на отримання пиломатеріалів, специфікації товару, товарно-транспортні накладні на пиломатеріали, специфікації товару, товарно-транспортні накладні, що підтверджують перевезення товару, дозвільні документи (ліцензія) ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» на виконання будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та КБ-3). На запити ГУ ДФС у Волинській області від 22.11.2017 № 11551/10/03-20-14-04-11, від 27.11.2017 № 11832/10/03-20-14-04-11 (а. с. 100-101) ОСОБА_3 «Конструкт» надано письмові пояснення від 28.11.2017 № 25, від 29.11.2017 № 26 (а. с. 102-103).

Крім того, згідно з даними ІС «Податковий блок», наданими для перевірки документами та поясненнями щодо ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» контролюючий орган встановив наступне: видами діяльності не передбачено виконання будівельних чи монтажних робіт; відсутня ліцензія на виконання даних робіт; кількість найманих працівників 1 особа (керівник ОСОБА_7Г.); відсутня інформація щодо залучення третьої сторони (субпідрядник відсутній); згідно з даними ЄРПН ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» за травень 2017 року не встановлено залучення сторонніх організацій для виконання аналогічних робіт, при цьому, податковий кредит ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» сформовано за рахунок операцій з придбання транспортних засобів, продуктів харчування та інших ТМЦ; відсутні власні та орендовані виробничі потужності (основні засоби) для здійснення даних робіт; відсутні TTН, шляхові листи чи інші транспортно-супровідні документи, що не дає змоги підтвердити факт перевезення товару, відображеного у податковій звітності з ПДВ, як придбаний ОСОБА_3 «Конструкт» у ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса».

Під час перевірки контролюючим органом використано узагальнену податкову інформацію від 30.08.2017 № 120/15-32-14-07-10/33988696 Головного управління ДФС в Одеській області по ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» за травень 2017 року (а. с. 95-99), за даними якої протягом травня 2017 року ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» здійснювало господарську діяльність щодо придбання та реалізації різноманітного товару, але у зв’язку з тим, що в травні 2017 року працювала 1 особа (директор), а також відсутні дані про підготовку, мінімальні витрати на оплату праці, то дані факти свідчать про відсутність умов для результатів відповідної господарської діяльності.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що встановлені дані і факти доводять нереальність господарських операцій, укладені між ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» та ОСОБА_3 «Конструкт» договори не опосередковувалися реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, а надані для перевірки документи не можуть за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку та звітності.

При вирішенні цього спору щодо правомірності формування ОСОБА_3 «Конструкт» податкового кредиту по зазначеним вище господарським операціям з ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» суд враховує не лише надані позивачем первинні документи, а й специфіку таких операцій та договори, що їх регламентують, а також встановлені обставини щодо можливостей здійснення контрагентом (ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса») відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 «Конструкт» зареєстроване юридичною особою з 07.10.2013 за місцезнаходженням (Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена, 22а, офіс 34), перебуває на податковому обліку, основним видом діяльності якого є «41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.09.2018 № НОМЕР_4 (а. с. 119-120). ОСОБА_3 «Конструкт» має ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об’єктів IV категорії складності на певні види робіт (будівельні та монтажні роботи загального призначення; будівництво об’єктів інженерної інфраструктури), яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ України) відповідно до рішення від 26.12.2016 № 49-Л, строком дії з 26.12.2016 по 26.12.2021 (а. с. 85, 189), та відомості щодо якої містяться на сайті ДАБІ України (а. с. 194-195).

Отже, правовстановлюючі та дозвільні документи прямо вказують на те, що позивач здійснює ліцензовану господарську діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель.

Разом з тим, суд звертає увагу, що контрагент ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» зареєстроване юридичною особою з 26.12.2005 в іншому регіоні (Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Чорноморського козацтва, 75), перебуває на податковому обліку та основним видом діяльності якого є «46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.09.2018 № НОМЕР_5 (а. с. 121-122). Згідно із даними сайту ДАБІ України ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» ліцензія на здійснення господарської діяльності з будівництва об’єктів не видавалася (а. с. 196-197).

Таким чином, на відміну від позивача, ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» відповідно до правовстановлюючих документів не здійснює господарської діяльності у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель та у цього товариства відсутня ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів.

Суд також враховує узагальнену податкову інформацію щодо ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» з питань проведення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.05.2017 по 31.05.2017, складену ГУ ДФС в Одеській області 30.08.2017 № 120/15-32-14-07-10/33988696 (а. с. 95-99), відповідно до якої протягом травня 2017 року вказане товариство здійснювало господарську діяльність щодо придбання та реалізації різноманітного товару, але у зв’язку із тим, що у вказаний період працювала одна людина (директор) та відсутні дані про професійну підготовку, мінімальні витрати на оплату праці, то це свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності (пункт 4.1.2). Крім того, згідно з інформаційною базою «Податковий блок» основний вид діяльності товариства - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, при цьому, відсутня інформація щодо оренди складських приміщень, основних засобів, що знаходяться на балансі. Протягом звітного періоду ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» здійснено придбання автомобільного транспорту в загальній кількості 175 шт., щодо подальшої реалізації яких та включення на баланс інформація відсутня, а також встановлена реалізація сільськогосподарської продукції, одягу, комплектуючих в асортименті (пункт 4.5).

Суд також виходить з умов договорів про виконання робіт від 10.03.2017 № 10/03/2017 (а. с. 51-53) та від 05.05.2017 № 05/05/2017 (а. с. 56-58), укладених між ОСОБА_3 «Конструкт» (замовник) та ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» (виконавець), за умовами яких (пункт 1.1) замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати роботи з монтажу дерев’яних конструкцій покрівлі та влаштування покрівлі відповідно на об’єкті будівництва «корівник», розташованого в с. Білин Володимир-Волинського району Волинської області. При цьому, згідно із кошторисом робіт з влаштування покрівлі на вказаному об’єкті будівництва, ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» мало виконати, зокрема, роботи з демонтажу шиферу та монтажу металопрофілю на площі 2242 кв. м., а вартість робіт із демонтажу та монтажу зливної системи обраховувалася, виходячи із 140 пог. м. (а. с. 59). Крім того, суд звертає увагу, що об’єкт будівництва «корівник» розташований в іншому населеному пункті, ніж місце реєстрації ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса», на значній відстані (не менше 800 км).

Отже, виконання договорів про виконання робіт від 10.03.2017 № 10/03/2017 та від 05.05.2017 № 05/05/2017, виходячи із площі об’єкта будівництва та його місцезнаходження, об’єктивно передбачало наявність у ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» відповідних матеріальних (зокрема, власна або орендована техніка) та трудових ресурсів (працівників, які перебувають у трудових чи цивільно-правових відносинах).

Проте, за наявною у справі податковою інформацією кількість працівників, які працювали у ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» за трудовим договором, становила одну особу (а саме керівник ОСОБА_7Г.), що виключає можливість виконання особисто нею будівельних робіт на вказаному об’єкті будівництва.

При цьому, суд не бере доводи позивача про те, що відсутність у вказаного контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції з огляду на можливість залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсортингу та аутстафінгу (оренда персоналу), оскільки такі доводи будь-якими доказами не підтверджені. Суд зауважує, що залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсортингу та аутстафінгу (оренда персоналу) передбачає виплату доходу таким працівникам або ж оплату послуг на користь відповідних юридичних осіб, але за даними узагальненої податкової інформації щодо ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» з питань проведення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.05.2017 по 31.05.2017, складеної ГУ ДФС в Одеській області 30.08.2017 № 120/15-32-14-07-10/33988696, відсутня інформація щодо залучення до виконання вказаних робіт будь-яких субпідрядників, податковий кредит ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» сформовано за рахунок операцій з придбання транспортних засобів, продуктів харчування та інших ТМЦ.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» цей стандарт носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Застосування даного стандарту обумовлюється договором.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки роботи за спірними договорами про виконання робіт від 10.03.2017 № 10/03/2017 та від 05.05.2017 № 05/05/2017 не виконувалися за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, чи кредитів, наданих під державні гарантії, та умовами вказаних договорів не було передбачено складання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за примірними формами № КБ-2в, № КБ-3, що затверджені вказаним ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, тому у позивача відсутній обов’язок щодо складання актів та довідки за примірними формами № КБ-2в, № КБ-3 на виконання умов вказаних договорів. Відтак, акти здачі-прийняття робіт від 16.05.2017 № ОУ-0000005, № ОУ-0000010 (а. с. 60-61) можуть братися до уваги як первинні документи, які підтверджують виконання будівельних робіт.

Разом з тим, пунктом 2.2 договорів про виконання робіт від 10.03.2017 № 10/03/2017 та від 05.05.2017 № 05/05/2017 передбачено, що загальна вартість договору включає виконання всього комплексу робіт по монтажу дерев’яних конструкцій будівлі (влаштуванню покрівлі об’єкту), вартість обладнання, витрати на інструмент, механізми, заробітну плату, витрати, пов’язані з відрядженням працівників, загальновиробничі та адміністративні витрати, прибуток, витрати на тимчасові споруди, сезонні подорожчання, витрати на заходи по охороні праці, всі необхідні витрати по прийняттю в експлуатацію.

Проте, вказані акти здачі-прийняття робіт від 16.05.2017 № ОУ-0000005, № ОУ-0000010 містять відомості лише щодо назви робіт та їх загальної вартості, при цьому, у них не вказано, що конкретно складає вартість робіт та які саме витрати понесло ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» при виконанні цих договорів (заробітна плата, витрати на відрядження, вартість експлуатації машин тощо), що позбавляє можливості чітко визначити, чи саме вказаним товариством особисто чи із залученням субпідрядників були виконані роботи.

Суд також погоджується із доводами відповідача про те, що відсутність товарно-транспортних накладних, шляхових листів чи інших товаро-супровідних документів не підтверджує фактичне виконання договору від 27.04.2017 № 27/04/2017 поставки пиломатеріалів в кількості 35 куб. м., за ціною 2300,00 грн. за 1 куб. м., на суму 96600,00 грн., з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 2344-ІІІ) документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно із розділом 1 (Терміни та поняття) Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568; з наступними змінами та доповненнями), наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні: товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Пунктом 11.1 цих же Правил визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 805/2316/16-а висловив правову позицію, яка полягає у тому, що товарно - транспортна накладна не є обов'язковим документом у господарських операціях з поставки чи купівлі-продажу товарів, проте є обов'язковою для договорів перевезення. Відсутність товарно - транспортних накладних, а також недоліки в їх заповненні, які фактично унеможливлюють встановлення основних параметрів щодо перевезення (часу, маси, дані щодо навантаження, розвантаження) ставить під сумнів фактичне переміщення таких товарів у просторі, а у разі наявності й інших доказів та встановлених обставин, наприклад щодо відсутності матеріальних, зокрема транспортних засобів, та трудових ресурсів у господарюючих суб'єктів для здійснення відповідної діяльності, в тому числі і транспортування товару, свідчить на користь висновку про відсутність реальних поставок товару, а відповідно і про безпідставність формування даних податкового обліку за такими операціями.

Таким чином, враховуючи, що позивач як під час проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи по суті не надав товарно-транспортної накладної, а з умов договору поставки від 27.04.2017 № 27/04/2017 (а. с. 54-55), видаткової накладної від 16.05.2017 № РН-0000243 (а. с. 79) неможливо встановити відомості щодо пунктів навантаження та розвантаження товару (пиломатеріалів), ідентифікувати перевізника та транспортний засіб, дату та час перевезення, при цьому, у матеріалах справи наявна податкова інформація щодо відсутності необхідних матеріальних та трудових ресурсів у ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» для здійснення відповідної діяльності щодо перевезення вантажів, тому сукупність вказаних доказів та обставин свідчить на користь висновку про відсутність реальної поставки ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» товару (пиломатеріали) на адресу позивача за вказаним договором поставки.

На думку суду, надані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи не дають підстав дійти беззаперечного висновку про факт реального вчинення господарських операцій між ОСОБА_3 «Конструкт» та ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса», за якими позивач сформував податковий кредит з ПДВ у травні 2017 року.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність реального виконання робіт та поставки товарів за договорами про виконання робіт 10.03.2017 № 10/03/2017, від 05.05.2017 № 05/05/2017 та договором поставки від 27.04.2017 № 27/04/2017, а відтак і про безпідставне формування позивачем даних податкового обліку за такими операціями, врахувавши при цьому надані позивачем первинні документи, специфіку господарських операцій та договори, що їх регламентують, встановлені вище обставини щодо можливостей здійснення контрагентом ОСОБА_3 «Євротрейд-Одеса» відповідних операцій.

Відтак, з наведених вище мотивів та підстав суд дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області від 02.01.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та відсутність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складено 08 жовтня 2018 року