Рішення № 77014624, 08.10.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/6163/18

Провадження №2/265/1515/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

за участю секретаря ГусєвоїК.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що з відповідачем ОСОБА_2 15 жовтня 2010 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На теперішній час з відповідачем склались важкі відносини. Розлад сімейного життя стався через суперечки та нерозуміння один одного. Фактично шлюбні відносини припинені з 01 квітня 2018 року. Вважає, що шлюб розпався остаточно, на примирення не згодна.

Позивачка до підготовчого судового засідання не з’явилась, надавши заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю. Крім того вказала, між ними спір щодо місця проживання дітей та майновий спір на теперішній час відсутній. Категорично заперечує проти надання судом строку для примирення та на задоволенні позову наполягає. Після розірвання шлюбу просить її прізвище залишити без змін. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору просить стягнути з відповідача.

Відповідач та його представник, що діє на підставі договору про надання правової допомоги, ОСОБА_5 до підготовчого судового засідання також не з’явились, надавши заяву з проханням провести розгляд справи без їх присутності, вказавши, що примирення між ними не можливе, проти розірвання шлюбу не заперечує. Крім того вказав, що даний позов був поданий за ініціативою позивача, а тому судові витрати у вигляді сплаченого нею судового збору повинні покладатись на неї.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого повторно 25 березня 2015 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 248.

Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ст. 110 СК України один із членів подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу є неможливим, тому він підлягає розірванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Дана норма права кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

З доданої до позову квитанції вбачається, що позивачем за подання даного позову був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 гривень.

До початку розгляду справи по суті відповідачем подано заяву про визнання позову.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% понесеного позивачем судового збору, що становить 352,40 гривень.

Решта сплаченого позивачем судового збору (50%), що становить 352,40 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,142,206, 263-265, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Карпачова) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 15 жовтня 2010 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 248, розірвати.

Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею 20 липня 2018 року на рахунок № 31217206005054, отримувач Маріупольське УК/Лівобережний р-н/22030101, код отримувача 37989721, банк отримувача Казнечейство України, код банку отримувача 899998 (квитанція відділення № 16967744 ПАТ «ПУМБ в місті Маріуполь № 16967744 від 20 липня 2018 року), що становить 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: Донецька область, село Мелекіно, вул. Бр. Щербань будинок 165, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Суддя: І.Г. Мельник