Ухвала суду № 77014513, 05.10.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7891/18

Провадження № 1-кс/265/3894/18

У Х В А Л А

05 жовтня 2018 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, за участю секретаря Гусєвої К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області юриста 1 класу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №32018050000000008 від 27.03.2018 про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2018 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області юрист 1 класу ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у провадженні першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ГУ ДФС у Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018050000000008 від 27.03.18, за фактом ухилення від сплати податків особливо великому розмірі та фіктивного підприємництва службовими особами ТОВ «КМ Групп» (ЄДРПОУ 38894519) та службовими особами інших підприємств, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України.

У клопотанні зазначено, що службові особи ТОВ «КМ Групп» у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 року, у порушенні вимог податкового законодавства, шляхом відображення у податковій звітності господарських операцій з іншими суб’єктами господарської діяльності, які контролюються однією групою осіб, умисно ухилилися від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

За версією слідства, невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, протягом 2016-2018 років, діючи умисно, повторно, без мети ведення законної фінансово-господарської діяльності підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку з використанням поточних розрахункових рахунків зазначених підприємств, формуванню валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а лише документальному оформленню безтоварних операцій у Донецькій та інших областях створили/придбали суб’єкти підприємницької діяльності, тобто скоїли фіктивне підприємництво. В ході проведення відповідних оперативних заходів встановлено, що у даних підприємств відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому згідно ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.ст.215, 228 Цивільного Кодексу України, угоди, укладені даними підприємствами з СПД-контрагентами мають ознаки нікчемності.

Заходами проведеними органами СУФР ГУ ДФС у Донецькій області встановлено, що ТОВ «Винтерфел», створена без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та входить до групи підприємств за обставинами створення та діяльності яких проводиться досудове слідство у зазначеному кримінальному провадженні, реєструє свої податкові накладні з використання електронного ящику та IP-адреси 185.172.59.159. Саме із зазначеної IP-адреси реєструються податкові накладні ТОВ «ТД Кронос» та інших суб’єктів господарювання за обставинами створення та діяльності яких проводиться досудове слідство за даним кримінальним провадженням.

Прокурор зазначає, що вказані факти свідчать про те, що вказані в клопотанні підприємства створені для мінімізації податкових зобов’язань підприємствам реального сектору економіки. Сутність вказаних фінансово-господарських відносин полягає в тому, що підробленими (фіктивними) документами оформлюються неіснуючі (вигадані) операції з дотриманням усіх, необхідних для оформлення документів, процедур і реквізитів, з метою завищення податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

За наявними у слідства матеріалами, на території Донецької, Харківської, Київської, Луганської, Одеської областей здійснює незаконну діяльність група осіб, яка діючи умисно, з корисливих мотивів проводить незаконну діяльність спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, шляхом сприяння підприємствам реального сектору економіки в мінімізації ними податкових зобов’язань, які підлягали сплати до бюджету та переводу грошових коштів з безготівкової в готівкову форму, за допомогою зазначених суб’єктів господарювання, під контролем ОСОБА_3 та за участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших.

Як зазначає у клопотанні прокурор, вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу, що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.

Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації майна, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться у безпосередньому володінні зацікавлених осіб, які можуть бути причетними до прикриття незаконної діяльності, тобто існує реальна загроза списання грошових коштів з рахунків, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, набуте кримінально протиправним шляхом.

Прокурор у судове засідання не з’явився, разом із клопотання він також надав заяву про розгляд даного клопотання у його відсутності. Крім того вказав, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовільнити.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Беручи до уваги вищевикладене, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1, 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення, з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, окрім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно відомостей АІС «Податковий Блок» встановлено, що в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4) відкриті розрахункові рахунки підприємств задіяних в протиправній діяльності, а саме розрахункові рахунки наступних підприємств: ТОВ «ТД Кронос» № НОМЕР_1 (українська гривня); ТОВ «Технократ Глобал» № НОМЕР_2 (українська гривня); ТОВ «Сет Тайм» №№ НОМЕР_3 (євро), НОМЕР_3 (долар США), НОМЕР_3 (українська гривня); ТОВ «ВТК Рубіж» № НОМЕР_4 (українська гривня); ТОВ «Ізітрейд» №№ НОМЕР_5 (українська гривня), НОМЕР_6 (українська гривня); ТОВ «Граффін Трейд ЛТД» (попередня назва «Акцепт Трейд») (код ЄДРПОУ 40670870) №№ НОМЕР_7 (українська гривня), НОМЕР_8 (українська гривня); ТОВ «Гравіон» (код ЄДРПОУ 41643455) №№ НОМЕР_9 (євро), НОМЕР_9 (українська гривня), НОМЕР_9 (долар США); ТОВ «Сілтон-Трейд» №№ НОМЕР_10 (українська гривня), НОМЕР_11(українська гривня).

Так, постановою старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_11 про визнання грошових коштів речовими доказами від 28.09.2018, грошові кошти, які знаходяться у безпосередньому володінні зацікавлених осіб і які належать визначеним підприємствам, визнано речовими доказами.

Таким чином вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об’єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області юриста 1 класу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №32018050000000008 від 27.03.2018 про накладення арешту – задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у видатковій частині, які відкриті в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул.Андріївська, 4) по наступним суб’єктам господарської діяльності та рахункам:

-ТОВ «ТД «Кронос» код ЄДРПОУ 40639448) № НОМЕР_1 (українська

гривня);

-ТОВ «Технократ Глобал» код ЄДРПОУ 40023259) № НОМЕР_2 (українська

гривня);

-ТОВ «Сет Тайм» код ЄДРПОУ 41643282) №№ НОМЕР_3 (євро), НОМЕР_3

(долар США), НОМЕР_3 (українська гривня);

-ТОВ «ВТК Рубіж» код ЄДРПОУ 41175273) № НОМЕР_4 (українська гривня);

-ТОВ «Ізітрейд» код ЄДРПОУ 41141511) №№ НОМЕР_5 (українська гривня),

НОМЕР_6 (українська гривня);

-ТОВ «Граффін Трейд ЛТД» (попередня назва «Акцепт Трейд») (код ЄДРПОУ

40670870) №№ НОМЕР_7 (українська гривня), НОМЕР_8 (українська

гривня);

-ТОВ «Гравіон» (код ЄДРПОУ 41643455) №№ НОМЕР_9 (євро), НОМЕР_9

(українська гривня), НОМЕР_9 (долар США);

-ТОВ «Сілтон-Трейд» код ЄДРПОУ 41270104) №№ НОМЕР_10 (українська

гривня), НОМЕР_11(українська гривня), шляхом заборони відчуження,

розпорядження та користування майном.

Після пред’явлення ухвали, кошти на зазначених рахунках заарештувати негайно, про що зобов’язати службових осіб вказаної банківської установи зробити відмітку в ухвалі суду із вказівкою дати й часу її надання в банківську установу, а також дати, часу її виконання й суми арештованих коштів.

Зобов’язати службових осіб вказаної банківської установи направляти щотижнево до 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області, розташованого за адресою: 87526, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, виписки (довідки) із зазначенням на рахунках зазначених підприємств даних про надходження грошових коштів на вищезазначені рахунки із зазначенням суми, дати й часу зміни даних.

Зобов’язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Роз’яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке розглядається під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом; також мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.Г. Мельник

Ухвала мені оголошена, вручена її копія «_»_______2018 року.

_________ (підпис) (ПІБ особи)