
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2615/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Білоборода В.Д., Туркевич К.А., Гетьман А.О.
третьої особи: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 23100)
до: Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, Вінницька область, 21036), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, 23100)
про: визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізична особа-підприємець ОСОБА_5 про визнання протиправною та скасування постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 25.07.2018 року начальником Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області винесено постанову № 0048 про накладення штрафних санкцій у розміру 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000,00 грн. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме розповсюдження продукції, зокрема: люстри N1509/3 SIRIUS (49426), колір: золотий, виробник невідомий, торгова марка: ЕВРОДОМ; світильника настільного 80677/1Т, колір: червоний, виробник не відомий, постачальник не відомий, торгова марка: ЕВРОДОМ. На товарі п. 1-2 акта перевірки характеристик продукції № 0067 від 16.07.2018 року відсутній знак відповідності Технічному регламенту, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 1067 від 16.12.2015 року "Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання".
Вважаючи вказану постанову безпідставною та незаконною позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 10.08.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
31.08.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Крім того, відповідач вказав, що перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства України. Результати перевірки відповідають фактичним обставинам справи. Разом з тим, після проведення перевірки позивача попереджено про необхідність її прибуття до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області для розгляду матеріалів перевірки та прийняття рішення. Однак, позивач у встановлений час не з'явилася, обґрунтованих клопотань про перенесення розгляду справи не надходило, тому було винесено постанову № 0048 від 25.07.2018 про накладення штрафних санкцій.
12.09.2018 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Крім того, позивач вказала, що під час проведення перевірки посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області в торговельному залі, який орендується, на стелі знаходилась продукція, яка відповідно до оскаржуваної постанови не відповідає вимогам Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Однак, вказана продукція належить орендодавцю даного приміщення. Водночас, позивачем реалізація електричного та електронного обладнання не здійснюється, що підтверджується звітом по касі станом на 16.07.2018 року, товарними чеками від 16.07.2018 року та переліком товарів станом на 16.07.2018 року. Тому, довести неналежність продукції позивач не мала можливості, оскільки даний асортимент товару належить орендодавцю.
Позивач також зазначила, що світильник настільний 80677/1Т червоно кольору, на момент перевірки знаходився в іншому залі, який позивачем не орендується. Торговельний зал належить ФОП ОСОБА_5 та використовується ним для реалізації своєї продукції, в тому числі електричного та електронного обладнання.
Таким чином, на думку позивача, застосування штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" є протиправним, оскільки відповідачем невірно визначено суб'єкт правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили, просили суд відмовити в задоволенні заявленого позову з підстав викладених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, всебічно, повно і об'єктивно оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 провадить підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі.
На підставі договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 02.02.2017 року орендує приміщення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5. Об'єктом оренди є магазин по АДРЕСА_3 площею 34,4 кв. м., за виключенням стелі, на якій розміщенні товари орендодавця.
16.07.2018 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області відповідно до направлення від 16.07.2018 року № 2005 проведено перевірку. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 16.07.2018 року № 0067, в якому зазначено, що люстра N1509/3 SIRIUS (49426), колір: золотий, виробник невідомий, торгова марка: ЕВРОДОМ; світильник настільний 80677/1Т, колір: червоний, виробник не відомий, постачальник не відомий, торгова марка: ЕВРОДОМ. Крім того, на товарах вказаних у п. 1-2 акта перевірки характеристик продукції № 0067 від 16.07.2018 року, відсутні знаки відповідності Технічному регламенту та інформація про постачальника товару. Будь - яких документів на дану продукцію позивач під час перевірки не надала, зазначивши, що товар не її.
25.07.2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області винесено постанову № 0048 про накладення штрафних санкцій. Штрафну санкцію застосовано до позивача, як до особи, яка ввела в обіг продукцію із недотриманням вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Зокрема позивачу ставиться у вину розповсюдження продукції без документів, а саме: люстри N1509/3 SIRIUS (49426), колір: золотий, виробник не відомий, постачальник не відомий, торгова марка: ЕВРОДОМ та світильника настільного 80677/1Т, колір: червоний, виробник не відомий, постачальник не відомий, торгова марка: ЕВРОДОМ, на яких відсутній знак відповідності Технічному регламенту, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 1067 від 16.12.2015 року "Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання".
Однак, ФОП ОСОБА_1 не погоджується з оскаржуваною постановою, зазначивши, що відповідно до договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) №02/02/2017 від 02.02.2017 року, вона орендує приміщення у ФОП ОСОБА_5, яке належить йому на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності №332 від 29.08.2007 року серії НОМЕР_3.
Згідно вказаного договору позивач орендує торговельний зал 2-й площею 34,4 кв.м., за виключенням стелі, на якій розміщенні товари орендодавця.
Тобто, позивач стверджує, що на момент проведення перевірки посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області в торговельному залі, який орендується, на стелі знаходилася продукція, яка належить орендодавцю даного приміщення.
Таким чином, позивач наголошує, реалізацію електричного та електронного обладнання позивач не здійснює, про що неодноразово було повідомлено посадових осіб, які здійснювали перевірку. Проте, до уваги наведену інформацію посадові особи відповідача не взяли, не встановили суб'єкта, який допустив порушення законодавства та неправомірно винесли постанову про накладення стягнення на позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Як зазначалося вище, позивач стверджує, що 02.02.2017 року між нею та ОСОБА_5 укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості), відповідно до якого вона орендує приміщення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.
Водночас, відповідно до умов вказаного договору об'єктом оренди є магазин по АДРЕСА_3 площею 34,4 кв. м., за виключенням стелі, на якій розміщенні товари орендодавця.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Крім того, ст. 183 ЦК України містить визначення речей подільних та неподільних, тобто неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення, а подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
Суд враховує, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року "Про затвердження Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна", приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.
Таким чином, з огляду на викладене, орендоване приміщення є неподільною річчю, а тому неможливо відокремити стелю торговельного залу від решти приміщення, оскільки в такому випадку поняття приміщення втрачатиме сенс.
Під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) здійснювалась відео фіксація.
Так, судом досліджено відео проведення планового заходу державного нагляду (контролю) посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області. Вказане відео доводить, що дії працівників відповідача були правомірними, а процедура проведення перевірки, визначена ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)", була дотримана.
Суд констатує, що під час проведення перевірки ані позивачем, ані третьою особою, яка була присутня під час ревізії не було повідомлено та не було надано посадовим особам про наявність договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 02.02.2017 року.
Також вказаний договір не було надано до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області під час розгляду матеріалів перевірки та винесення оскаржуваної постанови про застосування санкцій.
Відтак, з огляду на викладене, суд критично оцінює посилання позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на існування під час перевірки договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 02.02.2017 року, який був би підставою розміщення товарів третьої особи в приміщенні, яке орендується позивачем.
Крім того, суд звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 має право на реалізацію електричного та електронного обладнання, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку (а.с. 30).
Також вказане право підтверджується інформацією про зареєстровані види діяльності ФОП ОСОБА_1, а саме: код згідно з КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.
Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про те, що товари, які знаходилися в орендованому нею приміщенні, належать та реалізуються іншою особою.
Суд зазначає, що позивача попереджено про необхідність прибуття до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області для розгляду матеріалів проведеної перевірки. Однак, позивач у встановлений час не з'явилася, обґрунтованих клопотань щодо розгляду справи, зокрема щодо долучення до матеріалів справи договору оренди приміщення від 02.02.2017 року, не надала.
Відтак, відповідачем правомірно винесено постанову № 0048 від 25.07.2018 про накладення штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.
Суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.
Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.
Згідно вимог ч. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Таким чином, до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію, як до особи, яка ввела в обіг продукцію, з порушенням п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач правомірно виніс постанову про накладення штрафних санкцій від 25.07.2018 року № 0048.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: фізична особи - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 23100).
Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40310643, адреса: вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, Вінницька область, 21036).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2, 23100)
Повний текст рішення виготовлено: 10.10.2018
Суддя Чернюк Алла Юріївна
Судове рішення № 77014029, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 04.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0240/2615/18-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: