Ухвала суду № 77013887, 04.10.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №6/235/156/18

Справа №235/3148/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

представника заявника ОСОБА_1

стягувача ОСОБА_2

представника позивача (стягувача) по справі ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 7 цивільну справу за заявою ОСОБА_4 міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення способу та порядку виконання рішення суду,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_4 міськрайонний Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду.

Заява обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 56520694 за виконавчим листом № 235/705/18 від 30.05.2018 виданим Красноармійським міськрайонним судом про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі ОСОБА_4 центральної районної лікарні з 04 липня 2017 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі.

04.06.2018р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була вручена сторонам виконавчого провадження під розпис 05.06.2018р.

При перевірці виконання виконавчого документу боржником вимоги виконавчого документу не виконано, про що свідчить акт державного виконавця від 20.06.2018р.

У відповідності до штатного розпису, затвердженого міською радою станом на 02.05.2018р. та погодженим з начальником фінансового управління ОСОБА_4 міської ради не передбачено такого структурного підрозділу та посади як завідувач жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня, що підтверджується штатним розписом, що робить неможливим виконання рішення у спосіб та порядок визначений виконавчим документом.

Станом на 20.06.2018р. вимоги виконавчого листа не виконано у зв’язку з відсутністю штатної одиниці в штатному розписі.

Заявник просить суд встановити порядок та спосіб виконання виконавчого листа № 235/705/18 від 30.05.2018 виданого Красноармійським міськрайонним судом про поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі ОСОБА_4 центральної районної лікарні з 04 липня 2017 року.

Ухвалою суду від 06.08.2018 року заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник заявника підтримала заяву та просиласуд роз’яснити яким чином виконувати рішення суду.

Стягувач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти заяви заперечували. Представник зазначив, що заява є безпідставною, рішення суду про поновленні на роботі ОСОБА_2В не виконане, але заявник не пропонує яким чином можна змінити спосіб та порядок його виконання, в заяві не наводить можливих пропозицій. На думку представника це питання можливо вирішити таким чином: або прийняти ОСОБА_2В на роботу на рівнозначну посаду або повернути ту посаду, яку він обіймав до звільнення, проте ці питання можливо вирішити в іншому провадженні.

Представник боржника ОСОБА_4 центральної районної лікарні до судового засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Суд, вислухавши думку учасників провадження, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника боржника.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року та додаткове рішення від 27 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково (а.с.24-64 т.4).

Визнано незаконним наказ в.о. головного лікаря ОСОБА_4 центральної районної лікарні № 01-05/179 від 12 червня 2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» про застосування до завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі ОСОБА_4 центральної районної лікарні ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнано незаконним наказ в.о. головного лікаря ОСОБА_4 центральної районної лікарні № 01-05/195 від 03 липня 2017 року «Про звільнення з посади» з 03 липня 2017 року завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі ОСОБА_4 центральної районної лікарні ОСОБА_2

Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі ОСОБА_4 центральної районної лікарні з 04 липня 2017 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 центральної районної лікарніна користь ОСОБА_2:

1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 липня 2017 року по 14 травня 2018 року у розмірі 105 652 грн. 96 коп., та зобов’язано ОСОБА_4 центральну районну лікарню при виплаті ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу утримати з цієї суми податки та інші обов’язкові платежі;

2) моральну шкоду в сумі 1000 грн.;

3) судовий збір в сумі 3456 грн.

на користь держави судовий збір в сумі 2794 грн.

В частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9737 грн. допущено негайне виконання судового рішення.

Постановою державного виконавця від 04.06.2018р. відкрито виконавче провадження та надано строк боржнику ОСОБА_4 центральній районній лікарні 10 робочих днів для виконання рішення суду (а.с.146).

Відповідно до Статуту ОСОБА_4 центральної районної лікарні, який затверджено Рішенням міської ради 12.12.2017р. № 7147-8 лікарня має право формувати штатний розпис. Лікарня підзвітна та підконтрольна ОСОБА_4 міській раді та департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації.

У розділі 5 Статуту зазначено, що головний лікар визначає організаційну структуру, граничну чисельність працівників, штатний розпис та подає їх на затвердження до міської ради.

Штатний розпис станом на 02.05.2018 року ОСОБА_4 центральної районної лікарні затверджено секретарем Покровської міської ради та погоджено начальником фінансового управління. Така посада як завідувач жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі ОСОБА_4 центральної районної лікарні у штатному розписі лікарні відсутня.

Згідно з актом державного виконавця від 20.06.2018 року рішення суду про поновлення на роботі не виконано (а.с.181).

Відповідно до ч. 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦКУ. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Суд не має право змінювати рішення суду по суті та самостійно змінювати спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Державний виконавець, звернувшись з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, не пропонує жодного способу яким чином суд повинен змінити порядок виконання рішення суду, перекладаючи на суд виконання своїх обов’язків.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Відповідно до ч. 1ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов’язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження».

Європейський Суд з прав людини у справі «ОСОБА_5 проти України» за заявою № 40450/04 15 жовтня 2009 року наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції.

Невід'ємність права сторони на виконання остаточного рішення суду також знайшло своє відображення в рішеннях у справах «Жовнір проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України», «Бакай та інші проти України», «Півень проти України» та інші.

Частина 7 статті 435 ЦПК України передбачає, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення способу та порядку виконання рішення суду задоволенню не підлягає у зв’язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 18, 260, 261, 354, 355, 435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_4 міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення способу та порядку виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом 15 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В судовому засіданні 4 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали виготовлено 8.10.2018р.

Суддя