Рішення № 77012145, 05.10.2018, Барський районний суд Вінницької області

125/1816/15-ц

8/125/6/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2018 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

при секретарі Хода Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 відділу м. Вінниця до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, Служба у справах дітей Барської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, шляхом його звільнення; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 відділу м. Вінниця до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, Служба у справах дітей Барської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, шляхом його звільнення; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Вимоги заяви мотивувала тим, що 23.08.2017 року з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна, вона дізналася про те, що позивач ОСОБА_2 відділ не являється власником спірного нежитлового приміщення - будівлі водонасосної станції ІІ підйому (по генплану № 91/49) військового містечка № 91 за адресою: с. Балки Барського району Вінницької області, а тому не мав прав звертатися до суду із вказаним позовом.

Просила суд скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 18.01.2017 року у цивільній справі 125/1816/15-ц та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відділу м. Вінниця до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, Служба у справах дітей Барської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, шляхом його звільнення – відмовити повністю. Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити повністю, визнати за нею та ОСОБА_3 право власності на будівлю водонасосної станції за адресою: с. Балки Барського району Вінницької області.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_9 вимоги заяви підтримали повністю та наполягали на її задоволенні.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2 відділу м. Вінниця ОСОБА_10 проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечувала з підстав її необґрунтованості.

Представник Служби у справах дітей Барської районної державної адміністрації ОСОБА_11 проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не заперечувала, вважає незаконними вимоги позивача про виселення неповнолітніх дітей.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї докази, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі, приходить до наступного висновку.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 18.01.2017 року позов ОСОБА_2 відділу м. Вінниця задоволено повністю. Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 відділом м. Вінниця нежитловим приміщенням будівлі водонасосної станції ІІ підйому (по генплану № 91/49) військового містечка № 91 за адресою: с. Балки Барського району Вінницької області шляхом звільнення займаного приміщення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 відділу м. Вінниця понесені судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 243,60 грн. В позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – відмовлено повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.429 ЦПК України, розглянувши заяву, суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна від 23.08.2017 вбачається, що нежитлове приміщення «Будівля водонасосної станції» ІІ підйому (по генплану № 91/49) військового містечка № 91 за адресою: с. Балки, Барського району, Вінницької області, у власності не перебувало.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Пп. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачає, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс тощо).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т.ін.).

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вимоги положень ст. 423 ЦПК України, суд вважає, що оскільки суду під час ухвалення рішення у справі не було відомо про те, що органи квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, а саме ОСОБА_2 відділ м. Вінниці, не являється власником спірного нежитлового приміщення - будівлі водонасосної станції ІІ підйому (по генплану № 91/49) військового містечка № 91 за адресою: с. Балки Барського району Вінницької області, тому дана обставина є нововиявленою, яка була невідома суду під час розгляду справи та не могла бути встановлена, тому заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими слід задовольнити та скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 18.01.2017 року у вказаній цивільній справі.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що на час звернення до суду з позовом нежитлового приміщення «Будівля водонасосної станції» за вказаною в позові адресою, не існувало. Натомість існувало безхазяйне майно: житлова будівля, яка складається з житлових кімнат, коридору, ванни, кухні, кочегарки, веранди. Будівля огороджена парканом.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що"стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задоволенню не підлягаю з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов’язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати чи володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Натомість ОСОБА_1 достовірно знала про відсутність у неї підстав для набуття права власності на нежитлове приміщення будівлі водонасосної станції ІІ підйому (по генплану № 91/49) військового містечка № 91 за адресою: с. Балки Барського району Вінницької області.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 01 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 01 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01 січня 2011 року. Натомість, ОСОБА_1 розпочала володіти нежитловим приміщенням будівлі водонасосної станції ІІ підйому (по генплану № 91/49) військового містечка № 91 за адресою: с. Балки Барського району Вінницької області з 24 червня 1996 року, тобто з моменту прийняття на роботу у військову частину.

Відповідно до п.10 Постанови № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» право власності за набувальною давністю на об’єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 відділу м. Вінниця до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, Служба у справах дітей Барської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, шляхом його звільнення; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити повністю.

Скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 18.01.2017 року у цивільній справі 125/1816/15-ц за позовом ОСОБА_2 відділу м. Вінниця до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, Служба у справах дітей Барської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, шляхом його звільнення; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвалити нове рішення у цивільній справі, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відділу м. Вінниця до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, Служба у справах дітей Барської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, шляхом його звільнення – відмовити повністю. В позові ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 відділу про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – відмовити повністю.

Судові витрати залишити без відшкодування.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Барський районний суд Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.10.2018 року.

Суддя: