Ухвала суду № 77010970, 13.09.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.09.2018р. Справа № 905/730/17

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Ніколаєвої Л.В., суддів Фурсової С.М., Зекунова Е.В.,

при секретарі судового засідання Биковій Я.М.,

розглянувши заяву Маріупольської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за вх. № 13293/18 від 25.06.2018р.

у справі № 905/730/17

за позовом: Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Маріуполя Донецької області

до відповідачів: 1. Маріупольської міської ради; 2. Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств»

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради; скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку; повернення земельної ділянки,

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1, за службовим посвідченням № 042342 від 29.03.2016р.

від відповідача-1: ОСОБА_2, за довіреністю №26.6.5/24531 від 20.08.2018р.

від відповідача-2: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/730/17 (колегія суддів: головуючий суддя Сковородіна О.М., судді Матюхін В.І., Тарапата С.С.) позовні вимоги Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Маріуполя Донецької області задоволені. Визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 25.01.2017р. №7/15-1183 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі селища Виноградне в Лівобережному районі міста Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств». Скасовано рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Маріупольської міської ради Донецької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33794841 від 10.02.2017 р., а саме - права постійного користування (інше речове право) земельною ділянкою із кадастровим номером 1423682200:04:000:2003 за КП «Комбінат комунальних підприємств». Зобов’язано КП «Комбінат комунальних підприємств» повернути земельну ділянку (кадастровий номер 1423682200:04:000:2003) площею 4,0 га, вартістю 139425,72 грн. в районі селища Виноградне у Лівобережному районі міста Маріуполя в землі запасу Маріупольської міської ради Донецької області.

04.10.2017р. на виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідні накази.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р. рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/730/17 залишено без змін.

25.06.2018р. за вх. № 13293/18 господарський суд одержав заяву Маріупольської міської ради, згідно з якою остання просить суд переглянути рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/730/17 за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 до Маріупольської міської ради, КП «Комбінат комунальних підприємств» про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії за нововиявленими обставинами; скасувати рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/730/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 до Маріупольської міської ради, КП «Комбінат комунальних підприємств» про скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач 1 посилається на те, що в процесі здійснення заходів з оновлення нормативної грошової оцінки земель м. Маріуполя, після отримання листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 13.06.2018р. №28-5-0.9-3754/2-18, яким відповідачу 1 повернуто технічну документацію з нормативної грошової оцінки м. Маріуполя на доопрацювання, стало відомо про наявність генерального плану сіл Виноградне, Піонерське та Приморське Новоазовського району Донецької області, розробленого в 1992р. Головним управлінням проектування Орендного територіального інституту «Донбасгражданпроект». Відповідач 1 зазначає, що територія, яка була відведена відповідачу 2 за рішенням Маріупольської міської ради, вже була обумовлена генеральним планом сіл Виноградне, Піонерське та Приморське Новоазовського району Донецької області, як місце розташування кладовища, ще до переходу території до відання Маріупольської міської ради. Тобто, земельна ділянка надана для функціонування вже існуючого кладовища, а не з метою будівництва або реконструкції будівель і споруд.

У письмових поясненнях за вх. № 14649/18 від 12.07.2018р. Маріупольська місцева прокуратура № 2 Донецької області просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/730/17 за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/730/17 – залишити в силі, з посиланням на те, що на виконання запитів Маріупольського міського голови № 06-01-17/186-01 від 11.06.2015р. та № 06-01-14/219-01 від 09.07.2015р. листом Виноградненської сільської ради № 394 від 17.07.2015р. на адресу Головного управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради спрямовано графічні матеріали та пояснювальну записку до генерального плану сіл Виноградне, Піонерське та Приморське, графічні матеріали «мережа сучасного використання земель» тощо. Тобто всі матеріали, які є підставою для перегляду судового рішення, перебувають у віданні Маріупольської міської ради майже 3 роки. Також Маріупольська місцева прокуратура № 2 Донецької області зазначає, що після прийняття Постанови Верховної Ради України від 20.05.2015р. № 457 – VІІІ «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 11.12.2014р. № 32- VІІІ «Про зміни в адміністративно – територіальному устрої Донецької області, зміну і внесення меж Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області» рішення про затвердження проекту землеустрою змінених меж міста Маріуполя та села Виноградне в порядку приписів ст. ст. 173 – 175 ЗК України, ст. 46 ЗУ «Про землеустрій», прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012р. № 5245-VІ не приймались, що не заперечується відповідачем 1, а тому останній не має повноважень на розпорядження землями, які перебувають на території Виноградненської сільської ради.

У додаткових поясненнях за вх. № 15464/18 від 25.07.2018р. відповідач 1 посилається на те, що останнім не було отримано ані листа – відповіді, ані будь-яких матеріалів від Виноградненської сільської ради на запити № 06-01-17/186-01 від 11.06.2015р. та № 06-01-14/219-01 від 09.07.2015р., про що свідчить відсутність відповідних відміток на листі Виноградненської сільської ради № 394 від 17.07.2015р. про їх отримання відповідачем 1. Також відповідач 1 зазначає, що після прийняття Постанови Верховної Ради України від 11.12.2014р. № 32-VІІІ «Про зміни в адміністративно – територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж міста Маріуполя, Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області» (в редакції Постанови Верховної Ради України від 20.05.2015р. № 457 – VІІІ) Маріупольська міська рада має повноваження на розпорядження землями Новоазовського району, що знаходиться у віданні Виноградненської сільської ради (в т.ч. території сіл Виноградне, Піонерське, Приморське). Відповідач 1 посилається на те, що генеральний план міста Маріуполя затверджений рішенням Маріупольської міської ради від 21.02.2012р. № 6/16-1558 «Про затвердження генерального плану міста Маріуполя» та зміни до нього можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років та у разі виникнення державної необхідності, про що Кабінетом Міністрів України приймається відповідне рішення. Чинне законодавство не містить заборони щодо використання розробленого та затвердженого генерального плану відповідної території (з урахуванням вже визначеного планування організації території) у разі її приєднання до території населеного пункту з метою забезпечення реалізації прав фізичних та юридичних осіб на отримання земельних ділянок у власність або у користування та розпорядження землями комунальної власності, забезпечення раціонального використання земельних ділянок, впорядкування існуючих та обумовлених генеральним планом вимог. Водночас, відповідач 1 зазначає, що на графічних матеріалах генерального плану сіл Виноградне, Піонерське, Приморське Новоазовського району Донецької області чітко відображено місце розташування кладовища, земельна ділянка запроектована та передбачено саме на ній розташування кладовища.

Ухвалою суду від 26.06.2018 р. (колегія суддів: головуючий суддя Сковородіна О.М., судді Матюхін В.І., Чорненька І.К.) розгляд заяви про перегляд рішення господарського суду від 07.09.2017р. по справі 905/730/17 за нововиявленими обставинами призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час розгляду заяви склад суду змінювався та відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018р. справа розподілена колегії суддів: головуючий суддя Ніколаєва Л.В., судді Зекунов Е.В., Фурсова С.М. Ухвалою суду від 20.08.2018р. заяву Маріупольської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами прийнято до провадження господарського суду Донецької області у вказаному складі суддів.

У судових засіданнях 10.07.2018р., 25.07.2018р., 20.08.2018р., 04.09.2018р. господарським судом оголошені перерви до 25.07.2018р., до 02.08.2018р., до 04.09.2018р., до 13.09.2018р. відповідно.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 13.09.2018р. підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просив суд її задовольнити.

Представник від прокуратури у судовому засіданні 13.09.2018р. заперечив проти задоволення заяви відповідача 1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просив суд відмовити у її задоволенні.

Відповідач 2 про дату, час та місце судового засідання 13.09.2018р. повідомлений належним чином, але у судове засідання не з’явився.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 13.09.2018р. за участю представників від прокуратури та відповідача 1 господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву Маріупольської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за вх. № 13293/18 від 25.06.2018р. та заслухавши пояснення представників від прокуратури та відповідача 1, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з наступних мотивів.

Під час розгляду справи № 905/730/17 господарським судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 11.12.2014р. № 32-VIII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж міста Маріуполь, Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області» (в редакції Постанови Верховної Ради України №457-VIII від 20.05.2015р.) змінено межі міста Маріуполь, збільшивши територію міста Маріуполь на 2282,7 гектара земель за рахунок передачі до його складу 2282,7 гектара земель Новоазовського району, що знаходяться у віданні Виноградненської сільської ради (в тому числі території селища Виноградне, селища Піонерське, селища Приморське) та затверджено територію міста Маріуполь загальною площею 20396 гектарів.

При ухваленні рішення від 07.09.2017р. господарський суд виходив з того, що в силу приписів ЗУ «Про поховання та похоронну справу», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 р. №193 використання земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (розміщення кладовища) відноситься до містобудівних потреб та потребує наявність плану зонування та детального плану території, а також з того, що рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 25.01.2017р. №7/15-1183 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі селища Виноградне в Лівобережному районі міста Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств»», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано КП «Комбінат комунальних підприємств» із земель запасу сільськогосподарського призначення в постійне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1423682200:04:000:2003) площею 4,0 га для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (розміщення кладовища для поховання та під поховання померлих мешканців села Виноградне, села Піонерське, села Приморське, які знаходяться у віданні Виноградненської сільської ради) в районі села Виноградне у Лівобережному районі міста Маріуполя, прийнято з порушенням приписів ч.3 ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо порядку відведення земельних ділянок.

Вказане рішення суду від 07.09.2017р. залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.04.2018р.

Відповідно до ч.1 ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Як встановлено судом, в якості нововиявлених обставин відповідачем 1 визначено наявність генерального плану сіл Виноградне, Піонерське та Приморське Новоазовського району Донецької області, розробленого в 1992 році та затвердженого розпорядженням Облвиконкому у 1993 році. При цьому, рішенням Виноградненської сільської ради Новоазовського району Донецької області від 17.03.2013р. №VI/22-168 «Про розроблення генеральних планів сіл Виноградне, Приморське, Піонерське» генеральний план сіл Виноградне, Піонерське та Приморське, розроблений в 1992 році та затверджений розпорядженням Облвиконкому у 1993 році, визнано придатним для використання у вирішенні містобудівних питань до затвердження нових Генеральних планів.

З наданих відповідачем 1 генерального плану сіл Виноградне, Піонерське та Приморське Новоазовського району Донецької області та графічних матеріалів до нього, вбачається розташування кладовища на півночі від виробничих територій колгоспу «Родина» між селом Виноградне та селом Піонерське.

Згідно зі ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Статтею 17 ЗУ «Про основи містобудування» передбачено, що містобудівна документація є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 16 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;

3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об’єкти культурної спадщини.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст.

Порядок проведення експертизи визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, генеральний план сіл Виноградне, Піонерське та Приморське Новоазовського району Донецької області, який розроблений в 1992 році та затверджений розпорядженням Облвиконкому у 1993 році, та який наданий до суду відповідачем 1, є одним із видів містобудівної документації, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території саме сіл Виноградне, Піонерське та Приморське Новоазовського району Донецької області.

Водночас, згідно зі ст.18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об’єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об’єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3)відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов’язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Перелік зазначених параметрів визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту.

Склад, зміст, порядок розроблення плану зонування території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

План зонування території не підлягає експертизі.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Відповідно до ч.3 ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:

1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;

2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;

3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв’язку);

5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;

6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів.

Таким чином, план зонування та детальний план території, як складові містобудівної документації, визначають умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, планувальну організацію та розвиток території, розробляються виключно на основі генерального плану населеного пункту та з метою уточнення його положень, а відтак не можуть змінювати положення генерального плану або суперечити йому. Поряд із цим, генеральний план, план зонування, детальний план території є різними документами як за змістом, так і за своїм призначенням, а отже не можуть бути ототожнені. Наявність генерального плану населеного пункту не нівелює відсутності плану зонування території та детального плану території для цілей застосування заборони, передбаченої ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виходячи з наведеного, а також з того, що спірним рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 25.01.2017р. №7/15-1183 КП «Комбінат комунальних підприємств» надано в постійне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування (розміщення кладовища), висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції від 07.09.2017р. та постанові апеляційної інстанції від 16.04.2018р., про те, що використання земельної ділянки з таким цільовим призначенням відноситься до містобудівних потреб, наявність плану зонування та детального плану території є обов’язковою.

Про необхідність дотримання вимог законодавства, що регулює відносини в сфері містобудівної діяльності, свідчить також і те, що в силу положень Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. № 193, функціонування кладовища передбачає спорудження на території кладовища відповідних будівель та споруд. До того ж, згідно з наявними в матеріалах справи документами (експлікації земельних угідь, схеми розміщення спірної земельної ділянки, план встановлення меж земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки тощо до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування) земельна ділянка під кладовищем займає лише 1,5793 га, в той час, коли рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 25.01.2017р. №7/15-1183 надано КП «Комбінат комунальних підприємств» в постійне користування земельну ділянку загальною площею 4,0 га, що підтверджує наміри подальшого розширення кладовища, будівництва нових об’єктів, а не лише обслуговування вже існуючого кладовища площею 1,5793 га.

В свою чергу, наданий відповідачем 1 генеральний план сіл Виноградне, Піонерське та Приморське Новоазовського району Донецької області, розроблений у 1992 році та затверджений розпорядженням Облвиконкому у 1993 році, по -перше, не замінює генеральний план м. Маріуполь з урахуванням змінених меж згідно з Постановою Верховної Ради України від 11.12.2014р. № 32-VIII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж міста Маріуполь, Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області» (в редакції Постанови Верховної Ради України №457-VIII від 20.05.2015р.), та, по - друге, не спростовує необхідності розроблення та затвердження плану зонування та детального плану території м. Маріуполь з урахуванням таких змінених меж.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

З урахуванням вищевикладеного, заява Маріупольської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за вх. № 13293/18 від 25.06.2018р. у справі №905/730/17 підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. по справі № 905/730/17 - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання даної заяви покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 234, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Маріупольської міської ради за вх. № 13293/18 від 25.06.2018р. про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі № 905/730/17 за нововиявленими обставинами.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2017р. у справі №905/730/17 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили 13.09.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена 18.09.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя С.М. Фурсова

Суддя Е.В. Зекунов