Постанова № 77010130, 09.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/1898/18 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М.Номер провадження 33/788/492/18 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року суддя Апеляційного суду Сумської області Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника Сапіча В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - Сапіча В.М. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 20 вересня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1,

притягнуто за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності і на нього остаточно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 20 вересня 2018 року, ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що він, 19 липня 2018 року о 12 год. 45 хв. на а/д Н-07 «Київ - Суми - Юнаківка» 320 км керував автомобілем Fiat Doblo Cardo 1.3 TD, НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей що не реагував на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, тремтіння кінцівок пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, 19 липня 2018 року о 12 год. 45 хв. ОСОБА_3 на а/д Н-07 «Київ - Суми - Юнаківка» 320 км, керуючи автомобілем Fiat Doblo Cardo 1.3 TD, НОМЕР_1, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно поданого спеціального звукового сигналу та проблискового маяків синього та червоного кольору, не зупинився, був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі в с. Шапошнікове, вул. Дачна, 24 Сумського району, шляхом блокування., чим скоїв правопорушення передбачене ст. 122-2 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеність вини та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за ст. 122-2 КУпАП, захисник Сапіч В.М. просить скасувати постанову судді районного суду в частині притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити у цій частині провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу даного адміністративного правопорушення

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що суд не звернув увагу на пояснення ОСОБА_3, про те, що після того, як його затримали на службовому автомобілі працівники поліції і стали звинувачувати, що він, нібито, знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, він не тільки став заперечувати цей факт, але на вимогу працівників поліції навіть погодився пройти відповідний тест на переносному засобі «Драгер», який вони йому надали, а коли ж цей прилад показав у подиху ОСОБА_3 відсутність будь-яких речовин наркотичного чи алкогольного походження, працівники поліції, не бажаючи його везти у наркологічний диспансер для проходження медичного огляду на предмет алкогольного чи наркотичного сп'яніння, спровокували його на відмову від такого огляду про що і було складено відповідний протокол, який в подальшому був покладений судом в основу прийнятого рішення.

Також апелянт посилається на те, що суддя не звернув увагу і на те, що в цей же день, тобто, 19 липня 2018 року, саме за направленням старшого уповноваженого СКП Сумського РВП Свистуна С.В., а не самостійно, як зазначено в оскаржуваній постанові, о 17 год. 10 хв. ОСОБА_3 пройшов медичний огляд у Сумському обласному наркологічному диспансері, за результатами дослідження відібраних зразків, речовини наркотичного чи алкогольного походження у нього виявлені не були.

Крім того, апелянт вказує на те, що ОСОБА_3, фактично, був позбавлений суддею прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки суд не лише не взяв до уваги його пояснення та відмовив у дослідженні в судовому засіданні наданих ним медичних документів, але і не забезпечив права останнього на правову допомогу з боку професійного адвоката.

Також, посилаючись на сумнівність змісту протоколу про відмову ОСОБА_6 від проходження медичного огляду та на законність його складання, апелянт вказує на порушення ч. ч. 2,3 ст. 266 КУпАП з боку працівників поліції при складанні вказаного протоколу, у зв'язку з тим, що останній пояснював, що його перевірка на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу проводилась працівниками поліції не тільки без участі свідків, але і без складання відповідного протоколу, а також, при наявності того, що ОСОБА_3 пройшов як первісний огляд на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння за допомогою технічного пристрою «Драгер», так вторинний медичний огляд вже безпосередньо в Сумському обласному наркологічному диспансері.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника Сапіча В.М., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати постанову судді районного суду в частині визнання ОСОБА_3 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження в цій частині - закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що вказана вище апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з поданої апеляційної скарги, постанова судді районного суду в частині кваліфікації дій, доведеності вини та накладення адміністративного стягнення за ст. 122-2 КУпАП апелянтом не оскаржується, а тому, законність прийнятого рішення апеляційним судом в цій частині не перевіряється.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Сапіча В.М. в частині незгоди з прийнятим судовим рішенням щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, то апеляційний суд зазначає наступне.

Так, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону суддею суду першої інстанції були виконані.

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам, які містяться в матеріалах справи і які були повно та всебічно дослідженні в суді першої інстанції, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 443272 від 19 липня 2018 року (а.с.1), зі змісту якого вбачається, що 19 липня 2018 року, о 12 год. 45 хв. в Сумській області Сумського району на автодорозі Н-07, 320 км водій ОСОБА_3 керував т.з. Fiat Doblo Cardo 1.3 TD, НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей що не реагував на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, тремтіння кінцівок пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з яких вбачається, що вони були присутні при тому, як ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (а.с.2-3);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.6).

Як вбачається зі змісту вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 особисто його підписав в поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення власноручно зазначив лише те, що - «від керування на сьогодні відсторонений, вину визнаю (бо надо було їхать кормить собак (хазяйство) і авто не справний», а щодо змісту вказаного протоколу своїх заперечень не склав.

При цьому, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про те, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений з будь-якими порушеннями з боку працівників поліції, на що звертає увагу в апеляційній скарзі захисник Сапіч В.М., за наявності того, що при складанні вказаного протоколу свідки були присутні і підставою для його складання стала саме відмова ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння, що передбачено диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП і знайшло своє відображення у вказаному протоколі.

Що стосується доводів апелянта про те, що суд не звернув увагу на пояснення ОСОБА_3, про те, що після того, як його затримали на службовому автомобілі працівники поліції і стали звинувачувати, що він, нібито, знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, він не тільки став заперечувати цей факт, але на вимогу працівників поліції навіть погодився пройти відповідний тест за допомогою технічного приладу «Драгер», який показав відсутність будь-яких речовин наркотичного чи алкогольного походження і що після цього працівники поліції самі не бажаючи його везти у наркологічний диспансер, спровокували його на відмову від такого огляду, то апеляційний суд, за наявності особистих пояснень ОСОБА_3 у протоколі про адміністративне правопорушення та чітко зафіксованій на відеозаписі з нагрудної камери відмови ОСОБА_3 від проходження такого огляду, вважає необгрунтованими.

Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_3 оскаржив такі неправомірні дії працівників поліції в установленому законом порядку.

При цьому, не заслуговують на увагу і твердження апелянта про те, що 19 липня 2018 року, тобто, в день складання протоколу, о 17 год. 10 хв. ОСОБА_3 пройшов медичний огляд у Сумському обласному наркологічному диспансері і за результатами дослідження відібраних зразків, речовини наркотичного чи алкогольного походження у нього виявлені не були, з врахуванням того, що підставою для складання протоколу стали не обставини перебування останнього у стані сп'яніння під час керування транспортним засобом, а його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 фактично був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки суддя не лише не взяв до уваги його пояснення та відмовив у дослідженні в судовому засіданні наданих ним медичних документів, але і не забезпечив права останнього на правову допомогу з боку професійного адвоката, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з врахуванням наступного.

Так, як вбачається з оскаржуваного рішення, при його постановленні, суддею були враховані пояснення ОСОБА_3, однак до висновку про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя дійшов висновку на підставі інших наявних в матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень свідків та відеозапису.

При цьому, з приводу наданих ОСОБА_3 медичних довідок, в оскаржуваному рішенні суддя послався на те, що вони не були досліджені у зв'язку з тим, що не стосувалися обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції і додатково зазначає, що доданими до апеляційної скарги медичними документами, не спростовується факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що всі медичні документи, на які посилались як захисник Сапіч В.І., так і ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду даної справи (а.с.22-26), стосуються обставин вилучення у останнього зброї, вживання алкоголю та наркотичних засобів, які відбувалися 19 липня 2018 року після 17 години, чого не заперечував і сам ОСОБА_3, і саме у зв'язку з цим старшим о/у СКП Сумського РВП Свистуном С.В. було ініційовано направлення ОСОБА_3 для проходження огляду на стан сп'яніння. І яке відношення зазначені документи мають до обставин складання інспектором роти №4 батальйону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Кислицею В.І. відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння 19 липня 2018 року о 12 годині 45 хвилин ні ОСОБА_3 ні його захисником переконливо, апеляційному суду, обґрунтовано не було.

Крім того, посилаючись на порушення права ОСОБА_3 на захист, апелянт не зазначив, яким чином суддя таке право останнього порушив, з врахуванням того, що будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 намагався вжити заходів для звернення за допомогою фахівця в галузі права, а суд йому в цьому відмовив, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують правильність висновків судді щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при наявності вищезазначеного відеозапису з нагрудної камери працівника поліції та на підставі всіх зібраних у справі доказів.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

За таких обставин, вважаю, що суддею районного суду в цілому прийнято законне і обґрунтоване рішення, підстав для його скасування в частині визнання ОСОБА_3 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як на тому наполягає апелянт, не вбачається, у зв'язку з чим у задоволенні апеляційної скарги захисника Сапіча В.М. слід відмовити.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 20 вересня 2018 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього остаточно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Сапіча В.М. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіФілонова Ю. О.