Ухвала суду № 77007468, 09.10.2018, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний № 618/1029/18

Провадження № 1-кп/618/106/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Рябоконь Є.А., за участю секретаря судового засідання Кучеренко О. І., прокурора - Чернати В. А., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката Кремльова О. Б., потерпілої - ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Тополі Дворічанського району Харківської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, військовослужбовця, водія лазні (пересувної) господарчого взводу роти бойового та матеріального забезпечення військової частини 3035 Національної гвардії, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дворічанського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, закінчується 17 жовтня 2018 року, однак судовий розгляд по даному провадженню не закінчено.

У підготовчому судовому засіданні від прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.08.2018, близько 19:00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 21257 від 28.09.2018, технічно справним автомобілем «ВАЗ-21011» реєстраційний номер "НОМЕР_1", на якому він рухався по вул. Зеленій в с. Піски Дворічанського району Харківської області зі сторони с. Тополі в бік Державного кордону, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп 'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В процесі руху по вказаній вулиці поблизу будинку № 14 водій ОСОБА_1, діючи необережно, проявив необачність, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, втратив керування вказаного автомобіля, при виникненні небезпеки у вигляді перешкоди, яку він міг об'єктивно виявити - припаркований мотоблок "КЕЫТАУК", на водійському місці якого сидів ОСОБА_5, ОСОБА_1 не своєчасно застосував гальмування, внаслідок чого допустив наїзд на вказаний мотоблок, чим відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 977/978/18 від 25.09.2018, порушив вимоги п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об 'їзду перешкоди».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоблоку "КЕКГАУК" ОСОБА_5 загинув на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/235-КПт/18 від 28.09.2018 причиною смерті ОСОБА_5 стала тупа травма тіла, яка супроводжувалась пошкодженням легенів, селезінки та субарахноїдальними крововиливами в головному мозку, що в подальшому ускладнилось набряком головного мозку і порушенням мозкового крообігу.

У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «ВАЗ-21011» реєстраційний номер "НОМЕР_1" ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №977/978/18 від 25.09.2018, в діях водія автомобіля «ВАЗ-21011» реєстраційний номер "НОМЕР_1" ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Наведені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний, знаходячись на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи потерпілу; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Кремльов О. Б. не заперечували проти задоволення клопотання. При цьому обвинувачений погодився з обставинами, викладеними в клопотанні прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2018 про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 17 жовтня 2018 року, судове провадження по даній справі не завершене.

Під час розгляду даного клопотання судом було встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідність їх запобіганню.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року).

Однак, будь - яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою застосування стосовно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, оскільки проходить військову службу в зоні проведення ООС, незаконно вплинути на свідків, які були очевидцями ДТП, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, встановлених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у зазначеному вище кримінальному правопорушенні - злочині, та ті обставини, що обвинувачений має задовільний стан здоров»я, не одружений, не має стійких соціальних зв»язків, проживає не території, яка географічно граничить з РФ, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України та обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне не визначати підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 314, 331, 369, 370, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 (шістдесят) днів, а саме з 18 жовтня 2018 року до 16 грудня 2018 року включно в Харківській установі виконання покарань № 27.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Слідчий суддя Є. А. Рябоконь