Рішення № 77005491, 08.10.2018, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1246/18

№ провадження 2/196/484/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.,

за участю секретаря - Шевченко Т.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 03 жовтня 2015 року померла ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії І-КИ №641333, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 районного управління юстиції у Дніпропетровській області 06 жовтня 2015 року), яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала одна за адресою: с.Михайлівка вул.Вороного, 51 Царичанського району Дніпропетровської області (довідка виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровської області №1279 від 22.05.2018 року).

Тривалий час він проживав по сусідству з померлою ОСОБА_4, допомагав по господарству. З літа 2015 року за станом здоров'я він не зміг досить часто надавати допомогу.

Весною 2017 року йому стало відомо, що ОСОБА_4 належало право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225683200:01:002:0190, площею 2,5600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яке належало померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №836071 від 16.05.2006 року.

Після чого, також стало відомо, що ОСОБА_4 за життя 22.05.2013 року склала заповіт, за яким земельну ділянку та все своє майно, майнові права вона заповіла йому. Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за №02.

Збирання документів для оформлення спадкових прав проходило тривалий час, а тому лише в червні 2018 року він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3, проте в оформленні спадщини йому було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Вважає, що він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, так як не є родичем спадкодавця, про смерть ОСОБА_4 він взнав лише на початку 2016 року, про наявність заповіту дізнався в 2017 році, а також збір оригіналів документів для вступу у спадщину зайняв тривалий час.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за заповітом він не має можливості отримати, а тому був вимушений звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на норми ст.ст.1217, 1222, 1223, 1270, 1272 ЦК України, прохає суд визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровської області ОСОБА_5 в підготовче засідання не з'явився, надіславши до суду заяви про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 в підготовче засідання не з'явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку у підготовчому судовому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.

03 жовтня 2015 року померла ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії І-КИ №641333, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 районного управління юстиції у Дніпропетровській області 06 жовтня 2015 року), яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала одна за адресою: с.Михайлівка вул.Вороного, 51 Царичанського району Дніпропетровської області (довідка виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровської області №1279 від 22.05.2018 року).

Позивач тривалий час проживав по сусідству з померлою ОСОБА_4, допомагав по господарству. З літа 2015 року за станом здоров'я позивач не зміг досить часто надавати допомогу.

Позивачу лише весною 2017 року стало відомо, що ОСОБА_4 належало право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1225683200:01:002:0190, площею 2,5600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, яке належало померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №836071 від 16.05.2006 року (а.с.12).

Після чого, позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 за життя 22.05.2013 року склала заповіт, за яким земельну ділянку та все своє майно, майнові права вона заповіла йому. Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за №02 (а.с.9).

Позивач, звернувшись в червні 2018 року до приватного нотаріуса ОСОБА_3 щодо оформлення спадкових прав, проте постановою нотаріуса від 06.06.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропуском встановленого законом 6-ти місячного строку для прийняття спадщини (а.с.11).

Позивач вважає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, так як не є родичем спадкодавця, про смерть ОСОБА_4 взнав лише на початку 2016 року, про наявність заповіту дізнався в 2017 році, а також збір оригіналів документів для вступу у спадщину зайняв тривалий час.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Також і відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, відповідно до правової позиції, висловленій в постанові Верховного суду України від 04 листопада 2015 року по справі №6-1486цс15, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Проте, в даній справі позивач не є родичем спадкодавця за заповітом, повідомлення про смерть не публікувалися в регіональній пресі, а також нотаріусом не було зроблено жодної спроби розшукати спадкоємця за заповітом, про існування заповіту та відкриття спадщини позивачу стало відомо після спливу встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно п.п.2.2 п.2 ОСОБА_6 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року

за № 282/20595, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа була заведена 06.06.2018 року за заявою ОСОБА_7, свідоцтва про право на спадщину не видавалось, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №53558585 від 04.10.2018 року.

Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.

На підставі зазначеного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивача були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними.

Визначаючи тривалість додаткового строку суд враховує, що з аналізу положень ст.1270 та ч.3 ст.1272 ЦК, вбачається, що тримісячний строк для прийняття спадщини з дня набрання рішенням суду законної сили з урахуванням особливих умов реалізації цього права є необхідним та достатнім з точки зору добросовісності і розумності.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК визначено, що у разі … визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд … в рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позову, чи про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, не заявляв, тому судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1217, 1233, 1272 ЦК України, ст.ст.141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Дніпропетровської області, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_2 районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити в повному обсязі.

Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої 03 жовтня 2015 року ОСОБА_4, терміном три місяці, з дня вступу даного рішення в законну силу.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Головуюча: О.М.ГУДИМ