Вирок № 77001703, 08.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2018 Справа №607/16726/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010003989 від 10 грудня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Радивилів Рівненської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, працюючого водієм ТОВ «РІКОЕ Україна», зареєстрованого у АДРЕСА_1 проживаючого в АДРЕСА_2, раніше несудимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Єдинак І.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2017 року о 17.45 год. водій - обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (0,26 проміле), керував технічно справним автомобілем LEXUS RX 330, н.з. НОМЕР_1, чим грубо порушив вимог п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України). Керуючи вказаним автомобілем, ОСОБА_2 рухався з одним дорослим пасажиром, без вантажу вулицею Бригадна м. Тернополя в бік вулиці Тернопільська.

Під час руху, обвинувачений ОСОБА_2 не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 1.5.; 2.3. (б, д) ПДР України. Окрім того, рухаючись ділянкою дороги із засніженим слизьким дорожнім покриттям, обвинувачений ОСОБА_2 не врахував відповідно до вимог п. 12.1. ПДР України дорожню обстановку, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, а вів автомобіль LEXUS RX 330 з максимально дозволеною на даній ділянці дороги швидкістю 60 км/год.

Наближаючись до зупинки громадського транспорту «Вулиця Бригадна», обвинувачений ОСОБА_2 застосував неправильні прийоми керування транспортним засобом, а саме різко натиснув на педаль акселератора, що призвело до пробуксовування передніх коліс та виникнення заносу автомобіля LEXUS RX 330.

В цей час на зупинці громадського транспорту знаходився ОСОБА_6 з батьками (потерпілими) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Унаслідок виїзду автомобіля LEXUS RX 330 в процесі заносу на зупинку громадського транспорту, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив наїзд задньою частиною керованого транспортного засобу на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заподіявши їм наступні тілесні ушкодження: ОСОБА_4 - закриту травму грудної клітки у вигляді переломів 9-10 правих ребер та забою легень, з розвитком правобічного гемопневмотораксу (наявність у грудній порожнині крові близько 150 мл та повітря); закриту травму живота у вигляді розриву селезінки та правого купола діафрагми, що супроводжувалась внутрішньочеревною кровотечею (наявність рідкої крові та згортків крові об'ємом близько 600 мл) із розвитком заочеревинної гематоми; закриту травму тазу у вигляді переломів кісток справа - лонної, сідничної та крижової, які належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння; ОСОБА_3 - садна тім'яної ділянки справа, наскрізну рану кута рота зліва, переломи кісток верхньої та нижньої щелепи зліва із зміщенням фрагментів, які не були небезпечними для життя, проте у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5.; 2.3. (б, д); 2.9. (а); 12.1. ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної ДТП та спричиненням потерпілим ОСОБА_4 - тяжких, а ОСОБА_3 - середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 тяжкі, а потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що 09 грудня 2017 року він вживав алкоголь. 10 грудня 2017 року близько о 17.00-18.00 год. він зважаючи на великий проміжок часу, вважаючи що не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, однак як в подальшому було встановлено перебув в стані легкої степені сп'яніння (0,26 проміле), рухався по вул. Бригадна в с. Кутківці Тернопільського району за кермом автомобіля LEXUS RX 330, н.з. НОМЕР_1. В цей час вже було темно та дорожнє покриття було слизьким. Рухаючись згори вниз, зі швидкістю близько 60 км/год., його автомобіль занесло та він намагався вирівняти його рух, однак не зумів справитись з керуванням та в процесі заносу, здійснив виїзд на прилеглу територію, внаслідок чого задньою частиною керованого ним транспортного засобу зіткнувся з потерпілими ОСОБА_3 і ОСОБА_4, заподіявши ОСОБА_4 - тяжкі, а ОСОБА_3 - середньої тяжкості тілесні ушкодження. Після настання ДТП він надавав потерпілим першу медичну допомогу та викликав швидку. Просить суд врахувати його визнання вини, щире каяття, повне визнання та відшкодування заявлених прокурором позовних вимог та відшкодування шкоди потерпілим як під час лікування так і моральної шкоди, а тому просить суд суворо його не карати, не позбавляти волі та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки робота водієм є його єдиним джерелом доходу та утримання батька, який є інвалідом І групи та потребує постійного перевезення його автомобілем до лікувального закладу.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що у нього немає претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого, шкода йому повністю відшкодована , обвинувачений допомагав їм постійно, за вказаних обставин, просить суд призначати обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі та не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні вказала, що у неї немає претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого, шкода їй повністю відшкодована, обвинувачений весь час допомагав їм, тому за вказаних обставин, просить суд не призначати обвинуваченому покарання у виді позбавленням волі та не застосовувати додаткового покарання у виді позбавляти права керування транспортними засобами.

Обвинувачений ОСОБА_2 визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті та повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості та заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, стан здоров'я, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, надання допомоги потерпілим безпосередньо після вчинення злочину, добровільне відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, відшкодування завданого збитку потерпілим, думку потерпілих, які зазначили, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, їм відшкодовано шкоди, та просять обвинуваченого суворо не карати, не позбавляти волі та не позбавляти права керувати транспортними засобами. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд вбачає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі.

При цьому, вирішуючи питання доцільності призначення додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами обвинуваченому ОСОБА_2, з огляду на викладене та враховуючи думку потерпілих та представника потерпілого, які просили призначати покарання зі звільненням від відбуття основного покарання з випробуванням, без застосовування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання, виключно позитивну поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, негативне відношення до вчиненого та щире розкаяння, беручи до уваги засади та принципи в кримінальному провадженні, а також ту обставину, що обвинувачений працює на посаді водієм ТзОВ «РІКОЕ УКРАЇНА», згідно довідки від 08 жовтня 2018 року № 08/10/2018 і вказаний вид діяльності є єдиним джерелом його доходу, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Окрім цього, з врахуванням обставин вчинення правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, думки потерпілих та їх представника, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного виду покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Також суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.

У ході досудового розслідування кримінального провадження прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 9164 грн. Також, прокурором відділу прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 20 336, 83 грн. Однак, обвинуваченим ОСОБА_2 представлено суду квитанцію № 4 від 14 вересня 2018 року Філії-Рівненське обласне управління АТ«Ощадбанк» про сплату вказаних витрат на суму 9164 грн., а також квитанцію № 29 від 19 вересня 2018 року Філії-Рівненське обласне управління АТ«Ощадбанк» про сплату вказаних витрат на суму 20337 грн. Тому, суд вважає, що у зв'язку з повним відшкодуванням коштів затрачених закладами охорони здоров'я на лікування потерплих від злочину ОСОБА_4, ОСОБА_3, провадження у справі за позовами прокурора відділу прокуратури Тернопільської області підлягають закриттю.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, автомобіль LEXUS RX 330, н.з. НОМЕР_1 належний ОСОБА_7, та повернутий останньому згідно розписки від 20 грудня 2017 року, суд вважає, слід залишити у володінні ОСОБА_7, після вступу вироку в законну силу.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 5-717/17 від 19 грудня 2017 року в сумі 989, 60 грн. і інженерно-транспортної експертизи № 5-716/17 від 09 січня 2018 року в сумі 1144, 00 грн., а всього на зальну суму 2 133, 60 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_2 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Провадження у справі за цивільним позовом прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської обласної ради до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 9164 грн. - закрити.

Провадження у справі за цивільним позовом прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 20 336, 83 грн. - закрити.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль LEXUS RX 330, н.з. НОМЕР_1 належний ОСОБА_7 та повернутий останньому згідно розписки від 20 грудня 2017 року - залишити у володінні ОСОБА_7, після вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 5-717/17 від 19 грудня 2017 року в сумі 989, 60 грн. і інженерно-транспортної експертизи № 5-716/17 від 09 січня 2018 року в сумі 1144, 00 грн., а всього на зальну суму 2 133, 60 грн. ( дві тисячі сто тридцять три гривні шістдесят копійок) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31119115019002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо