Ухвала суду № 76999458, 08.10.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/7088/17

Провадження № 2/500/1286/18

У Х В А Л А

08 жовтня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_4 про визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності, визнання права власності, припинення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_4 про визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності, визнання права власності, припинення права власності.

У судові засідання, призначені на 10.09.2018 року та 08.10.2018 року позивачі та їх представник не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать розписки про отримання повісток на ім’я представника позивачів (а.с.138, 148) та довідкові листи про повідомлення сторін про явку в судове засідання (а.с.139, 147).

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України суд вважає, що позивачі та їх представник повторно не з’явилися до суду без поважних причин.

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, в зв’язку з чим, дії позивача у вигляді систематичної неявки у судові засідання суд відносить до таких, що суперечать вимогам п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, та розцінює їх як зловживання учасником справи своїми процесуальними правами, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

Згідно ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно п.3 ч.1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадків, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню справи.

Позивачі та їх представник не повідомили суд про причини неявки та від них не надходили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

За таких обставин, неявка в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред'явленого позову.

На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачів без поважних причин, відсутності повідомлення про причини не явки та заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Крім того, слід роз'яснити позивачам їх право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43,121,131,210, 223, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_4 про визначення розміру ідеальних часток в праві спільної сумісної власності, визнання права власності, припинення права власності - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Особою, яка брала участь, але не була в судовому засіданні ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_5