Рішення № 76998672, 08.10.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2634/18

2/323/780/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08.10.2018 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Л.С.Щербань, при секретарі Л.Г.Щербині, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що 22 січня 2016 року між ПАТ «МОТОР-БАНК», що в подальшому змінило своє найменування на АТ «МОТОР-БАНК» та відповідачем було укладено договір № ЛК-16657 встановлення ліміту за картковим рахунком, згідно якого позивач надає відповідачу ліміт кредитування шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів з рахунку № 22034001016657 на картковий рахунок № 26256001016657 при здійсненні операцій з використанням платіжної картки понад залишок власних коштів на картковому рахунку у рамках договору про відкриття та обслуговування картрахунку № 26256001016657 від 15.01.2016 р. у сумі 7000,00грн. до 21 січня 2019 р. зі сплатою процентів у розмірі 36% річних.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав. Відповідач зобов’язання за договором належним чином не виконував, в результаті чого станом на 22.08.2018 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 3330,05грн., яка складається з: 1361,15грн.-заборгованість за простроченою часткою кредиту; 512,29грн.- заборгованість за простроченими процентами; 205,35- пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 1166,50грн.- заборгованість за основною сумою боргу; 84,76грн.- заборгованість за нарахованими процентами.

На адресу відповідача неодноразово направлялись вимоги про усунення порушень умов договору, однак на даний час заборгованість за договором не сплачена.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № ЛК-16657 про встановлення ліміту за картковим рахунком від 22.01.2016р. у розмірі 3330,05грн. та судовий збір у розмірі 1762,00грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд, вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового засідання.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

22 січня 2016 року між ПАТ «МОТОР-БАНК», що в подальшому змінило своє найменування на АТ «МОТОР-БАНК» та відповідачем було укладено договір № ЛК-16657 встановлення ліміту за картковим рахунком, згідно якого позивач надає відповідачу ліміт кредитування шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів з рахунку № 22034001016657 на картковий рахунок № 26256001016657 при здійсненні операцій з використанням платіжної картки понад залишок власних коштів на картковому рахунку у рамках договору про відкриття та обслуговування картрахунку № 26256001016657 від 15.01.2016 р. у сумі 7000,00грн. до 21 січня 2019 р. зі сплатою процентів у розмірі 36% річних.

Згідно п. 3.3., 3.4 договору клієнт щомісяця сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.1.1 цієї договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом за методом «факт/факт» і підлягають сплаті з 1 по 25 число включно кожного місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Протягом цього періоду сплачуються проценти, нараховані за попередній місяць користування кредитом. Проценти за останній місяць користування кредитом підлягають сплаті в строк зазначений у п.1.1. договору.

Згідно п. 4.2 договору, у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у даній Додатковій угоді, проценти та платіж за цією Додатковою угодою Клієнт сплачує Банку за кожний день прострочення, включаючи день платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується на суму прострочених платежів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення простроченої заборгованості за кредитом включно, процентами та платежами за цим договором у повному обсязі.

Станом на 22.08.2018 року заборгованість відповідача за договором № ЛК-16657 від 22.01.2016 року складає 3330,05грн.,а саме: : 1361,15грн.-заборгованість за простроченою часткою кредиту; 512,29грн.- заборгованість за простроченими процентами; 205,35- пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 1166,50грн.- заборгованість за основною сумою боргу; 84,76грн.- заборгованість за нарахованими процентами за простроченими процентами; 463 грн. 86 коп. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, згідно розрахунку заборгованості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інших процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі договору № ЛК-16657 про встановлення ліміту за картковим рахунком від 22.01.2016р. АТ «МОТОР-БАНК», надав відповідачу кредит. Однак, відповідач порушує вимоги зазначеного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов’язання щодо сплати кредиту, комісії та відсотків по ньому. Тому, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» що знаходиться за адресою: проспект Моторобудівників,54 «б», м. Запоріжжя, до ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК», рахунок № 37390034, код 313009, ЄДРПОУ 35345213, заборгованість у розмірі 3330,05 грн. за договором № ЛК-16657 про встановлення ліміту за картковим рахунком від 22.01.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК», рахунок № 37390034, код 313009, ЄДРПОУ 35345213,судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Оріхівського районного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту, а відповідачем - протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, або якщо заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 08 жовтня 2018 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_2