Рішення № 76998371, 09.10.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3388/18

РІШЕННЯ

іменем України

"09" жовтня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої –судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання –Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дітей, інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В:

10.09.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам в сумі 118651,87 грн., стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дітей в сумі 115765,57 грн. за період з 01.08.2017 року по 01.08.2018 року, інфляційних втрат в сумі 2525,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2012 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 1\3 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 05.11.2012 року і до досягнення ними повноліття.

Посилаючись на те, що в результаті не виконання відповідачем обов’язку по сплаті аліментів утворилася заборгованість по аліментам в сумі 118651,87 грн. за період з 01.11.2012 року по 01.08.2018 року, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь вказану заборгованість по аліментам, неустойку в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01.08.2017 року по 01.08.2018 року, що складає 115765,57 грн., інфляційні втрати в сумі 2523,83 грн.

В судове засідання позивач не з’явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання позову частково в частині стягнення суми неустойки за прострочення сплати аліментів, розмір яких не оспорює та не надає доказів щодо іншого розміру заборгованості по аліментам, просить врахувати також стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_5І на утримання дитини в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу).

Дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи №1407/1804/2012, №1407/4967/2012, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за виконавчим листом № 1407/4967/2012, виданим на підставі рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2012 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі 1\3 частини всіх видів його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 починаючи з 05.11.2012 року і до досягнення ними повноліття.

Згідно довідки державного виконавця Покровського відділу Державної виконавчої служби м. Кривий Ріг є заборгованість по аліментам за виконавчим листом № 1407/4967/2012 за період з 01.08.2017 року по 01.08.2018 року в сумі 115765,57 грн.

Оскільки аліменти на користь позивачки вже стягнуті рішенням суду, то повторному стягненню вони не підлягають, а визначена державним виконавцем заборгованість за аліментами підлягає стягненню з відповідача у порядку, передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 74 ЗУ «Про виконавче провадження» і відповідно до ч.7 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір. Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

За розрахунком державного виконавця Лепехіну В.М. за період з 01.08.2017 року по 01.08.2018 року нарахована заборгованість по аліментам:

серпень 2017 року – 2470,33 грн.,

вересень 2017 року – травень 2018 року включно 2598,31 грн. за кожен місяць,

червень – липень 2018 року включно – 2994 грн. за кожен місяць,

а всього: 31843,12 грн.

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому, відповідно до ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування того, що несплата аліментів була наслідком наявності поважних причин, покладено на платника аліментів, а суд, за аналогією з цивільним законодавством, повинен виходити із презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання.

Отже, за змістом статті 196 СК України суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, в її виникненні та залежно від цього вирішити питання щодо права одержувача аліментів на стягнення неустойки.

За такого, є підстави вважати, що через ухиляння ОСОБА_2 від виконання батьківського обов'язку по утриманню своїх дітей до їх повноліття, виникла заборгованість зі сплати аліментів, а відповідно, він повинен нести цивільно-правову відповідальність за це, сплативши ОСОБА_1 пеню.

Правила нарахування пені за заборгованість по сплаті аліментів підтверджені Постановою ОСОБА_6 Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа №572/1762/15-ц).

Неправильною є формула відповідно до якої неустойка, пеня за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця у якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

А правильним є наступне. Загальна сума пені має розраховуватися за формулою: p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно розрахунку виконаному позивачем ОСОБА_1 сума пені на заборгованість по аліментам за період з 01.08.2017 року по 01.08.2018 року складає 115765,57 грн.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, суд виходить з загальних засад цивільного законодавства про справедливість, розумність та добросовісність, і не допуску таких ситуацій, коли прогресуючий розмір неустойки призводитиме до того, що аліментнозобов'язані особи не здатні будуть погасити заборгованість взагалі, оскільки практично усі їх кошти будуть йти на погашення пені.

За такого і відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України, суд вважає, що з урахуванням матеріального положення боржника, який сплачує аліменти також на користь ОСОБА_5І на утримання дитини в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) (справа №1407/1804/2012), а також співрозмірності розміру нарахованої пені (115765,57 грн.) відносно розміру аліментів (31843,12 грн.) - розмір неустойки можливо зменшити до 32000 гривень, які і слід стягнути на користь позивача.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 2525,82 грн. у разі прострочення сплати аліментів задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до статті 196 ч.4 СК України з урахуванням встановленого індексу інфляції сплачується сума заборгованості за додатковими витратами на дитину, заборгованості по аліментам визначених в твердій грошовій сумі (ст. 184 ч.2 СК України), а не сума заборгованості по аліментам стягнених в частці від доходу боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Розмір судових витрат складається з судового збору у сумі 704,8 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам в сумі 118651,87 грн., про стягнення інфляційних втрат в сумі 2525,82 грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дітей в сумі 32000грн. за період з 01.08.2017 року по 01.08.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. номер НОМЕР_1, судовий збір на користь держави (отримувач коштів ГУК в м. Києві/м. Київ/22030106), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 в сумі 704,8 грн.

Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Суддя: О.Є. Старжинська