Рішення № 76997846, 02.08.2018, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2178/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

з участю прокурора - Нестерук С.С., Буцький Б.В.

позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача Державної казначейської служби України – ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 внутрішніх справ України та Державної Казначейської служби України, треті особи ДП "Львіввугілля" в особі "Шахта"Лісова", ОСОБА_4 та Головне управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області про відшкодування заробітку у зв'язку з втратою працездатності внаслідок злочину- ,,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із даною позовною заявою до ОСОБА_6 внутрішніх справ України та Державної Казначейської служби України, треті особи ДП "Львіввугілля" в особі "Шахта"Лісова", ОСОБА_4 та Головне управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області про відшкодування заробітку у зв'язку з втратою працездатності внаслідок злочину, з наступних підстав :

28.08.2005 р. у дворі будинку № 47 по вул. Героїв УПА в м. Сокалі, ОСОБА_4, який на той час здійснював функції представника влади на посаді дільничного інспектора міліції Сокальського РВ ГУ МВСУ у Львівській області, внаслідок незаконного застосування табельної зброї, йому було спричинено вогнепальне поранення, яке по тяжкості віднесено до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

За вказані діяння, вироком Сокальського районного суду від 12.06.2013р. ОСОБА_4 визнаний винний у перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались застосуванням зброї та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам громадянина( ч.3 ст. 365 КК України) , а також в умисному заподіянні ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.(ч. 1 ст. 121 КК).

Цим же вироком його засуджено : за ч.3 ст.365 КК України із застосуванням до основного покарання ст. 69 КК України, ч.1 ст.121, ст.ст.70, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати атестовані посади в органах внутрішніх справ або виконувати функції працівників міліції на строк 3 роки та встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, із призначенням до відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати атестовані посади в органах внутрішніх справ або виконувати функції працівників міліції на строк 3 роки.

Цим же вироком задоволено його позов про стягнення з ГУ МВСУ у Львівській області моральної шкоди спричиненої злочинними діями ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11.04.2014р. цей вирок залишено без змін.

Ухвалою ВССУ від 27.11.2014р. відмовлено в задоволенні касаційної скарги ГУ МВСУ у Львівській області на вказаний вирок в частині цивільного позову про стягнення в його користь коштів на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з судово-медичними висновками, які знаходяться в матеріалах вказаної вище кримінальної справи, після спричинення ОСОБА_4 вогнепального поранення, у ОСОБА_1 було виявлено сліпе вогнепальне поранення лівого стегна, відкритий відламковий перелом верхньої третини лівої стегнової кістки та інші ушкодження.

Зокрема, у висновку № 5/06 мк-С від 14.03.2006р. стверджується, що рана на стегні та перелом стегнової кістки утворилися від дії одиночного ранячого снаряда-кулі незадовго до поступлення позивача в лікарню, та могли утворитися 28.08.2005р. в результаті пострілу з вогнепальної зброї і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а у акті судово-медичного обстеження № 58/11 – що вистріл у позивача було здійснено з близької відстані, в той час коли він був спиною до ОСОБА_4

Через спричинення ОСОБА_1 вищевказаного вогнепального поранення, він змушений був тривалий термін стаціонарно і амбулаторно лікуватися.

Зокрема, після цього неодноразово стаціонарно лікувався у Сокальській ЦРЛ, Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих ім.. ОСОБА_7.

ОСОБА_4 того, внаслідок отримання тілесних ушкоджень, згідно з висновками Міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК Львівського обласного центру МСЕК позивач визнався інвалідом 2- ї, а згодом 3- ї групи.

Відповідно до висновку про умови та характер праці у цих висновків МСЕК, він втратив працездатність, яка у нього залишилась лише залишковою.

В час заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень позивач працював гірником підземним на дільниці конвеєрного транспорту на шахті «Лісова» ДП «Львіввугілля».

На підставі висновку лікарської комісії (ЛКК) у зв’язку з вказаним травмуванням, та втратою працездатності, наказом по шахті № 184-к від 28.12.2005р. позивача звільнено з шахти з 15.12.2005р. у зв’язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, який перешкоджав продовженню даної роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП).

Згідно п. 18 Постанови пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ступінь втрати працездатності (у процентах) та потреби у додаткових видах допомоги в даному випадку повинні визначатися судово-медичною експертизою, оскільки МСЕК визначається лише ступінь втрати працездатності якщо шкода була заподіяна у зв'язку з виконанням працівником(потерпілим) трудових обов'язків.

Відсотки втрати професійної або загальної працездатності МСЕК позивачу не встановлювались, у зв’язку з тим, що ушкодження здоров’я настало не на виробництві, а у побуті, і пов’язане із злочинними діями іншої особи.

Розмір втраченого ОСОБА_1 внаслідок каліцтва та ушкодження здоров’я, заробітку(доходу), підлягає відшкодування Відповідачем – ОСОБА_6 внутрішніх справ Украхни, оскільки спричинені ОСОБА_4 під час здійснення ним функцій представника влади на посаді дільничного інспектора міліції Сокальського РВ ГУ МВСУ у Львівській області.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров»я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я (ч.2 ст. 1197 ЦК).

Останні три місяці ОСОБА_1 працював на «Шахті «Лісова» на посаді гірника підземного 3 – го розряду дільниці конвеєрного транспорту з повним робочим днем в шахті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1197 ЦК розмір середнього заробітку обчислений за три останні календарні місяці роботи на Шахті згідно довідки ДП «Львіввугілля» Шахти «Лісова» про заробітну плату позивача, перед вогнепальним поранням становить: червень 2005р - 732,02 грн.; липень 2005р. - 1184, 08 грн.; серпень 2005р. - 1078,66 грн.; 2994,76 / 3міс. = 998,25 грн.

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Згідно довідки «Шахти «Лісова» від № 8/1071 від 22.08.2017р. коефіцієнт росту тарифних ставок гірника підземного 3–го розряду дільниці конвеєрного транспорту з 28.08.2005р. по 21.08.2015р. складає 7,18.

Станом на сьогодні, відкоригована заробітна плата складає 7167,44 грн.(998, 25 * 7,18), що згідно довідки «Шахти «Лісова» № 8/1071 від 22.08.2017р. майже співпадає з середньою заробітною платою гірника підземного 3–го розряду дільниці конвеєрного транспорту станом на 21.08.2017р. яка становить 8553 грн. 80 коп.

Згідно проведеного розрахунку, розмір втраченого заробітку позивача за період з 15.12.2005р. по 31.08.2017р. включно складає 300076,40 грн.

ОСОБА_4 того, зважаючи на те, що згідно з вищевказаного висновку експерта на даний час у позивача має місце 10 % стійкої втрати професійної працездатності, до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 514,98 грн. щомісячно безтерміново до змін у законодавстві.

Згідно п.7 вищевказаного висновку експертизи, під час стаціонарних лікувань ОСОБА_1 у 2005, 2007р, 2008р., в КП «ЛОР «Львівський обласний госпіталь інвалідів війни репресованих ім. Юрія Липи» ним за власні кошти було придбано на лікування наступні медикаменти: зінацеф 1,5г – 2фл., зінацеф 0,75г-6 фл, кетонал 2,0 – 5амп., аспекард - 30 таб, марля - 20 м, бинти- 10 шт, система в/в – 2 шт, ангіокард – 2 шт, шприци 5,0 -20 шт., лейкопластр – 2уп., рентгенівська плівка- 6 шт, цефтріакосн 1г – 10 фл, мінрекс 750 мг- 12 фл, мелбек 3,0 – 6 амп, офлоксацин 100,0 – 28 фл, Гафлокс 400 мг- 10 табл., шприци 5мл- 30 шт, системи для в/в - 20 шт, бинти м’які великі – 16 шт.

Згідно відповіді ТОВ «Каріна» від 02.09.2015р. на адвокатський запит, загальна вартість вищевказаних медикаментів станом на 02.09.2015р. складає 2279, 64 грн., крім вартості зінацеф 1,5г – 2фл., зінацеф 0,75г-6 фл, аспекард -30 таб, ангіокард – 2 шт, мінрекс 750 мг- 12 фл, Гафлокс 400 мг- 10 табл, вартість яких не визначена.

Просять суд позовні вимоги задоволити повністю .

Представником відповідача ОСОБА_6 Внутрішніх Справ України подано заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що відповідач заперечує проти заявлених ОСОБА_8 позовних вимог та вважає, що відсутні будь-які підстави для задоволення позову.

Зокрема представник вказує, що самим позивачем неодноразово зазначається, що тяжкі тілесні ушкодження йому були заподіяні саме працівником Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області, а саме дільничним інспектором міліції ОСОБА_4 Даний факт не оспорювався і не оспорюється. Тобто особа, що завдала тяжких тілесних ушкоджень позивачу була працівником Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області, який є окремою юридичною добою та являється лише окремим структурним підрозділом ГУМВС.

Згідно ст.96 ЦК України: «Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями». В той же час, у відповідності до п. 9 Положення про Сокальський РВ (затвердженого наказом ГУМВС від 22.11.2013 року № 2356) «Відділ є -юридичною особою...». а згідно п. 1 «Сокальський районний відділ Головного управління МВС України у Львівській області є органом ОСОБА_6 внутрішніх справ України...».

При цьому п.5. Постанови Пленуму ВС України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією з трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

При цьому, ДІМ Сокальського РВ ГУМВС України у Львівіській області ОСОБА_4 (даний факт встановлено судовими рішеннями, більше того підтверджується самим позивачем) не проходив службу в апараті МВС України у Львівській області і як наслідок не перебував в трудових відносинах із відповідачем по справі.

Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги зміст позовної заяви ОСОБА_8 та ряд рішень судів у справі про відшкодування моральної шкоди позивачу повідомляє, що МВС України є неналежним відповідачем у даній справі. Належним відповідачем у даній справі повинен бути ГУМВС України у Львівській області. Втрачений заробіток через втрату (зменшення) професійної працездатності на користь ОСОБА_1 також має відшкодовувати ГУМВС України у Львівській області.

Просять суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до МВС України відмовити повністю.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та в обґрунтування надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві .

Представник відповідача ОСОБА_6 внутрішніх справ України в судове засідання не прибув, однак подав заяву , що позовні вимоги не визнає та просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування надала заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача Державної казначейської служби України ОСОБА_3 в судовому засідання пояснив, що позовні вимоги не підлягають до задоволення та просив в позові відмовити.

Прокурор Нестерук С.С. в судовому засіданні у вирішенні даної справи покликалась на розсуд суду.

Представник третьої особи ОСОБА_9 ОСОБА_5 в судовому засідання пояснив, що позовні вимоги не підлягають до задоволення та просив в позові відмовити.

Представник третьої особи ДП "Львіввугілля" в особі "Шахта"Лісова" ОСОБА_10 в судове засідання не прибув , однак подав заяву про слухання справи у його відсутності та позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Представник Головного управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області в судове засідання не прибув, хоча був належним чином попереджений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав :

Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 12.06.2013р., який набрав законної сили встановлено, що ОСОБА_4 28.08.2005р. перебуваючи у дворі будинку №47 по вул.Героїв УПА в м.Сокалі Львівської області, здійснюючи функції представника влади на посаді дільничого інспектора Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області, маючи спеціальне звання капітана міліції та виконуючи свої службові обов’язки з охорони громадського порядку, внаслідок незаконного застосування табельної зброї, спричинив ОСОБА_1 вогнепальне поранення, яке по тяжкості віднесено до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, які мали місце 28.08.2005 року з вини ОСОБА_4, встановлені вироком Сокальського районного суду від 12.06.2013 року.

У відповідності з ч. 1 ст. 1195 ЦК, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ч.1 ст. 1197 ЦК розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я (ч.2 ст. 1197 ЦК).

Згідно п. 18 Постанови пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ступінь втрати працездатності (у процентах) та потреби у додаткових видах допомоги в даному випадку повинні визначатися судово-медичною експертизою, оскільки МСЕК визначається лише ступінь втрати працездатності якщо шкода була заподіяна у зв'язку з виконанням працівником(потерпілим) трудових обов'язків.

Відсотки втрати професійної або загальної працездатності МСЕК позивачу не встановлювались, у зв’язку з тим, що ушкодження здоров’я настало не на виробництві, а у побуті, і пов’язане із злочинними діями іншої особи.

Розмір втраченого ОСОБА_1 внаслідок каліцтва та ушкодження здоров’я, заробітку(доходу), підлягає відшкодування Відповідачем – МВС України , оскільки спричинені ОСОБА_4В, під час здійснення ним функцій представника влади на посаді дільничного інспектора міліції Сокальського РВ ГУ МВСУ у Львівській області.

Частиною 2 ст. 25 ЗУ «Про міліцію» визначено, що обов’язок щодо відшкодування завданих громадянину, права та законні інтереси якого порушено працівником міліції, покладено на міліцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Рішеннями судів встановлено, що ГУ МВСУ у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Львівській області повинен відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, зокрема це підтверджується і ухвалою ВССУ від 27.11.2014 року по кримінальній справі, по який засуджений ОСОБА_4 за злочини які вчинив відносно позивача.

Згідно висновку експерта (комісійної судово-медичної експертизи) №118 від 17.07.2015р. встановлено, що ОСОБА_8 28 серпня 2005 року отримав вогнепальне (кульове) поранення лівого стегна з відкритим багатоуламковим переломом лівої стегнової кістки.

Внаслідок вогнепального поранення ОСОБА_8 в період з 15 грудня 2005р. по 01 січня 2008р. був визнаний інвалідом 2-ї групи і згідно п.108 Наказу № 238 мав 60 % стійкої втрати професійної працездатності. В період з 10 січня 2008р. по 01 лютого 2009р. він був визнаний МСЕК інвалідом 3:-ї групи і відповідно цьому він мав 40% стійкої втрати професійної працездатності згідно п.109 «а» та п.6 «б» Наказу № 238. При обстеженні МСЕК ОСОБА_8 30 січня 2009р. встановлено діагноз: Консолідований вогнепальний перелом лівої стегнової кістки в середній третині. Післятравматичний остеомієліт лівої стегнової кістки в стадії стійкої ремісії. Післятравматична лівобічна невропатія малогомілкового нерву». З цього приводу він більше не був визнаний інвалідом, проте по наслідках перенесеної травми за період з 30 січня 2009року до червня 2015року у нього стійка втрата професійної працездатності становила 15% згідно п.110 та п.6 «а», Наказу № 238. Така динаміка зміни свідчить про зменшення відсотків втрати працездатності у потерпілого, через позитивну динаміку реабілітації.

При обстеженні потерпілого членами комісії на даний час встановлено, по по наслідках перенесеної травми у гр. ОСОБА_8 має місце стійка втрата професійної працездатності в розмірі 10% згідно п.12.5 таблиці №9 Наказу №420 МОЗ від 05.06.2012 року. У комісії немає медичних даних для визначення терміну часу відносно алгоритма зміни відсотків втрати працездатності на майбутнє.

По висновку МСЕК ОСОБА_8 може виконувати роботу на шахті яка не пов'язана із важким фізичним навантаженням та переохолодженням.

ОСОБА_8 не потребував додаткових видів допомоги, крім лікування призначеного лікуючими лікарями.

Відповідно до довідки виданої ДП «Львіввугілля» «Шахта «Лісова» встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті «Лісова» з 21.03.2005р. по 15.12.2005р. і його заробітна плата за цей період складала: 03.2005р. – 68,40 грн., 04.2005р. – 550грн., 05.2005р. – 782,27грн., 06.2005р. – 732,02грн., 07.2005р. – 1184,08грн., 08.2005р. – 1078,66грн.

Судом встановлено, що останні три місяці ОСОБА_1 працював на «Шахті «Лісова» на посаді гірника підземного 3 – го розряду дільниці конвеєрного транспорту з повним робочим днем в шахті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1197 ЦК розмір середнього заробітку обчислений за три останні календарні місяці роботи на Шахті згідно довідки ДП «Львіввугілля» Шахти «Лісова» про заробітну плату позивача, перед вогнепальним поранням становить: червень 2005р - 732,02 грн.; липень 2005р. - 1184, 08 грн.; серпень 2005р. - 1078,66 грн.; 2994,76 / 3міс. = 998,25 грн.

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Згідно довідки «Шахти «Лісова» № 8/1071 від 22.08.2017 року коефіцієнт росту тарифних ставок гірника підземного 3–го розряду дільниці конвеєрного транспорту з 28.08.2005р. по 21.08.2017р. складає 7,18.

Станом на сьогодні, відкоригована заробітна плата складає 7167,44 грн.(998, 25 * 5,15), що згідно довідки «Шахти «Лісова» № 8/1071 від 22.08.2017р. майже співпадає з середньою заробітною платою гірника підземного 3–го розряду дільниці конвеєрного транспорту станом на 22.08.2017 р. яка становить 8553 грн. 80 коп.

Згідно проведеного розрахунку, розмір втраченого заробітку позивача за період з 15.12.2005р. по 31.08.2017р. включно складає 300076,40 грн.

Зокрема, розмір середньомісячної заробітної плати становить 998,25 грн.

Розмір втраченого заробітку у період з 15.12.2005р. по 01.01.2008р. при 60% втрати професійної працездатності та відкорегований на коефіцієнт росту тарифних ставок 7,18:

- з 15.12.2005р. по 01.01.2006р. = 2219,59грн.

998,25грн. х 7,18 = 7167, 44грн. – середньомісячна заробітна плата,

7167, 44грн.: 31 день = 231,21грн. в день,

231,21грн. х 16 (днів грудня) = 3699,32 грн.;

3699,32 грн. х 60% = 2219,59 грн.,

- з 01.01.2006р. по 01.01.2008р. = 103211,14грн.

998,25грн. х 7,18 = 7167, 44грн.

7167, 44грн. х 24 місяці = 172018,56грн.,

172018,56грн. х 60% = 103211,14 грн.

Разом = 105430,73грн.

Розмір втраченого заробітку у період з 01.01.2008р. по 01.02.2009р. при 40% втрати професійної працездатності на коефіцієнт росту тарифних ставок 7,18 (плюс період з 02.01.2008р. по 02.01.2009р., тобто між висновками МСЕК про визначення 60 і 40% втрати працездатності):

- з 01.01.2008р. по 01.02.2009р. = 93176,65 грн.

998,25грн. х 7,18 = 7167,44грн.,

7167,44грн.х 13 місяців = 93176,65грн.

Разом = 93176,65грн.

Розмір втраченого заробітку у період з 30.01.2009р. по червень 2015р. при 15% втрати професійної працездатності та відкорегований на коефіцієнт росту тарифних ставок 7,18:

- з 30.01.2009р. по 31.02.2009р. = 49,75грн.

998,25грн. х 7,18 = 7167,44грн.,

7167,44грн. : 31 день = 231,21 грн. (середня заробітна плата за день),

231,21 грн. х 15% = 34,69грн.

34,69грн. х 2 = 69,37грн. (за два дні січня).

- з 01.02.2009р. по червень 2015р. = 82783,93грн.

998,25грн. х 7,18 = 7167,44грн. (середня заробітна плата ),

7167,44грн. х 77 місяців = 551892,88 грн.

- 551892,88 грн. х 15% = 82783,93грн.

- Разом 82783,93грн.

Розмір втраченого заробітку у період з 01.07.2015р. по 31.08.2015р. при 10% втрати професійної працездатності та відкорегований на коефіцієнт росту тарифних ставок 7,18:

- з 01.07.2015р. по 31.08.2015р. = 18635,34грн.

998,25грн. х 7,18 = 7167,44грн. (середня заробітна плата ),

7167,44грн. х 26 місяців = 186 353,44грн.,

186 353,44грн.х 10% = 18635,34грн.

Разом 18635,34грн.

Загалом за всі періоди 300076,40грн.

Разом з цим, згідно листа-повідомлення головного лікаря КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім. Юрія Липи» ОСОБА_11 від 06.05.2009 року під час стаціонарних лікувань у 2005, 2007 і 2008 роках за власні кошти ОСОБА_8 придбав такі медикаменти: Зінацеф 1,5г - 2фл., Зінацеф 0,75г - бфл., Кетонал 2,0 -5амп., Аспекард - ЗОтабл., марля - 20м, бинти - 10шт., система в/в - 2шт., Ангіокард - 2 шт., шприци 5,0 - 20шт., лейкопластир - 2уп.,рентгенівська плівка - 6шт., Цефтріаксон 1г - Юфл., Мінрекс 750мг - 12фл., Мелбек 3,0 - бамп., Офлоксацин 100,0 -28фл. Га флокс 400мг - ОСОБА_7., шприци 5мл - 30шт., системи для в/в - 20шт., бинти м'які великі - 16шт. Встановлення вартості використаних ліків не входить в компетенцію судово-медичного експерта.

Відповідно до відповіді ТзОВ фірма «Каріна» №43 від 02.09.2015р. встановлено, що вартість медикаментів становить: кетанол 2,0 (5амп.) – 82,80грн.; марля (20м.) – 120,10грн.; бинти (10шт.) – 108грн.; система в/в (2шт.) – 15,80грн.; шприц 5,0 (20шт.) – 39грн.; лейкопластир (2уп.) – 26,70грн.; рентгенівська плівка (6шт.) – 164,40грн.; цефтріаксон 1г (10фл.) – 114грн.; мелбек 3,0 (6амп.) – 70,14грн.; офлоксацин 100,0 (28фл.) – 1149,40грн.; шприци 5мл. (30шт.) – 58,50грн.; системи для в/в (20шт.) – 158грн.; бинти м»які великі (16шт.) – 172,80 грн.

Також, відповідно до відповіді ТзОВ фірма «Каріна» №9 від 01.04.2016р. встановлено, що вартість медикаментів становить: зінацеф 1,5г (2фл.) – 217,20грн.; зінацеф 0,75г (6фл.) – 376,50грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав за власні кошти ліків на його лікування в КП «ЛОР «Львівський обласний госпіталь інвалідів війни репресованих ім.Юрія Липи» протягом 2005, 2007, 2008 років в розмірі 2 279, 64грн., яка підлягає стягненню з відповідача в коисть позивача.

Що стосується твердження представника відповідача про те, що МВС України є неналежним відповідачем у даній справі та належним відповідачем у даній справі повинен бути ГУМВС України у Львівській області, то таке не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Зокрема, ОСОБА_4 приймався на службу в органи внутрішніх справ в період подій, які мають відношення до справи, наказом начальника ГУ МВСУ у Львівській області, і звільнявся таким же наказом.

Також, як встановлено з наказу ОСОБА_6 внутрішніх справ №1322 від 30.10.2015р. «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Львівській області» - відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статтей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, п.11 Положення про міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2015р. №730 та від 13.10.2015р. №834 утворено ліквідаційні комісії територіальних органів ОСОБА_6 внутрішніх справ у Львівській області; затверджено головою ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області (08592247) – начальника Головного управління МВС України у Львівській області полковника міліції ОСОБА_12.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з МВС України в користь ОСОБА_1 втрачений заробіток через втрату (зменшення) його професійної працездатності в період з 15.12.2005 року по 31.08.2017 року в розмірі 300076, 40 грн. внаслідок заподіяння йому ОСОБА_4 28.08.2005р. тяжких тілесних ушкоджень при здійсненні ним функцій представника влади на посаді дільничого інспектора міліції Сокальського РВ ГУМВСУ У Львівській області та додаткових витрат викликаних необхідністю придбання за власні кошти ліків на його лікування в КП «ЛОР «Львівський обласний госпіталь інвалідів війни репресованих ім.Юрія Липи» протягом 2005, 2007, 2008 років в розмірі 2 279, 64грн. підлягає до задоволення.

ОСОБА_4 цього, що стосується позовної вимоги про стягувати з МВС України в користь ОСОБА_1 втрачений заробіток, починаючи з 01.09.2017р. в сумі 716,74 грн. щомісячно до змін в законодавстві, то така не підлягає до задоволення, оскільки згідно вищевказаного висновку експерта (комісійної судово-медичної експертизи) №118 від 17.07.2015р. по висновку МСЕК ОСОБА_8 може виконувати роботу на шахті, яка не пов'язана із важким фізичним навантаженням та переохолодженням.

Разом з цим, частиною 2 статті 88 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.13 ч.2 ст.3 та ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на 01.01.2018 року) судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки ОСОБА_4 або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що судовий збір в розмірі 3023 грн. 04 коп. грн. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки сторони звільнені від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на 01.01.2018 року).

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 внутрішніх справ України за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в користь ОСОБА_1 втрачений заробіток через втрату (зменшення) його професійної працездатності в період з 15.12.2005 року по 31.08.2017 року в розмірі 300 076 грн. 40 коп. внаслідок заподіяння йому ОСОБА_4 28.08.2005 року тяжких тілесних ушкоджень при здійсненні ним функцій представника влади на посаді дільничого інспектора міліції Сокальського РВ ГУМВСУ У Львівській області.

Стягнути з ОСОБА_6 внутрішніх справ України за рахунок коштів Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в користь ОСОБА_1 додаткові витрати викликані необхідністю придбання за власні кошти ліків на його лікування в КП «ЛОР «Львівський обласний госпіталь інвалідів війни репресованих ім.Юрія Липи» протягом 2005, 2007, 2008 років в розмірі 2 279 грн. 64 коп.

Судовий збір в розмірі 3023 грн. 04 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки сторони звільнені від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на 01.01.2018 року).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: О. А. Веремчук