
Справа № 464/3386/18
пр.№ 2/464/1267/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2018 року
Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про скасування дисциплінарного стягнення,
в с т а н о в и в:
Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 18.06.2018 р. звернувся в суд із позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» №68-ОС «Про оголошення догани» від 15.03.2018 р. в частині накладення на нього стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_4 працює на посаді директора Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат». 15.03.2018 р. директором ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_5 було винесено наказ №68-ОС «Про оголошення догани». Вважає вказаний наказ необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке. Згідно із оспорюваним наказом, його було видано за нібито невиконання позивачем наказу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» №88-ОД від 01.11.2017 р. «Про попередню передоплату лісопродукції» щодо заборони відпуску лісопродукції без попередньої оплати. Підставою винесення такого наказу вказано пояснення позивача №272 від 15.03.2018 р., однак вказане не відповідає дійсності, оскільки відповідач взагалі не звертався до нього з проханням надати пояснення, а зазначені його пояснення №272 від 15.03.2018 р. не існують, як такі. Окрім цього, відповідач не ознайомлював його належним чином із вищевказаним наказом «Про попередню передоплату лісопродукції» до моменту притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вказує, що сам наказ суперечить господарській діяльності Магерського лісгоспу та посадовій інструкції позивача. Також зазначає, що з оспорюваного наказу не вбачається в чому саме полягало порушення трудової дисципліни зі сторони позивача та чому обрано такий захід дисциплінарного стягнення. Окрім цього, позивач вказав, що 20.03.2018 р., всупереч наведеного, директором ДП «Львівський військовий лісокомбінат» скеровано на його адресу лист про відвантаження замовникам дров без попередньої оплати.
Ухвалою від 20.06.2018 р. у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
16.07.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача – директора ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_5, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, оскільки обґрунтування позовної заяви ОСОБА_4 суперечить фактичним обставинам. Зокрема, зазначає, що дійсно позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання наказу, що забороняє відпуск лісопродукції без передоплати, проте твердження позивача про те, що до нього не звертались із проханням надати пояснення, не відповідає дійсності. 15.03.2018 р. електронною поштою директору Магерівського лісгоспу ОСОБА_4 направлено листа (вих.№132 від 15.03.2018 р.), в якому поставлено вимогу «надати пояснення щодо систематичного невиконання наказу про заборону відпуску лісопродукції без передоплати». Такі дії ДП «Львівський військовий лісокомбінат» відповідають вимогам ч. 1 ст. 149 КЗпП України. Також зазначає, що хибним є твердження позивача про те, що відповідач не ознайомлював його належним чином із наказом №88-ОД від 01.11.2017 р. «Про попередню передоплату лісопродукції», оскільки 01.11.2017 р. вказаний наказ електронною поштою направлено з лісокомбінату у Магерівський лісгосп. Що стосується заяви позивача про те, що наказ №88-ОД від 01.11.2017 р. суперечить господарській діяльності лісгоспу, як і заява з проводу того, що йому незрозуміло в чому саме полягає порушення з його сторони, зазначає, що такі заяви є надуманими, голослівними і не мають жодної аргументації.
19.07.2018 р. через канцелярію суду надійшли заперечення представника позивача ОСОБА_1 на відзив відповідача, у яких представник зазначає, що відповідачем не надано належних доказів про те, що позивача було ознайомлено із наказом №88-ОД від 01.11.2017 р. «Про попередню передоплату лісопродукції». Вказує, що представником відповідача долучено до матеріалів справи копію вказаного наказу, однак на такому немає відмітки про ознайомлення позивача із його змістом. Копія електронного листа також не підтверджує того чи був позивач ознайомлений з наказом, яким було заборонено відпуск продукції без передоплати.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та заперечень на відзив, просить суд позов задовольнити. Додатково вказав, що позивачем ОСОБА_4 було видано довідку про дебіторську заборгованість, яка не може бути його поясненнями, які відбираються роботодавцем перед прийняттям рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в контексті ст. 149 КЗпП України. Такого документу, як «Пояснення директора», що слугували підставою для винесення наказу про застосування дисциплінарного стягнення на позивача, представниками відповідача до матеріалів справи не долучено.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали пояснення, що відповідають змісту відзиву на позовну заяву та просять відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. Додатково представники пояснили, що у зв'язку із віддаленістю Магерівського лісгоспу від ДП «Львівський військовий лісокомбінат», кореспонденція на їх адресу скеровується електронною поштою.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та з'ясувавши її дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
За порушення трудової дисципліни, відповідно до положень ст. 147 КЗпП України, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно із ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під котрим розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів. Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем.
Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.
Вищезазначеними нормами трудового законодавства передбачено, що не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов’язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту статті 138 КЗпП, яка передбачає обов’язок роботодавця доводити наявність умов, серед яких і вина працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.
Догана — захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов’язків, закріплених нормами трудового права, як: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність. Незалежно від форми вини обов’язковим її елементом є усвідомлення особою протиправності свого діяння. Форма вини впливає на ступінь тяжкості вчиненого проступку. Тобто дисциплінарний проступок, вчинений з необережності, вважається менш тяжким, ніж вчинений умисно. А від цього, своєю чергою, має залежати й вид дисциплінарного стягнення. Здебільшого дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов’язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов’язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
Згідно із роз’ясненнями Верховного Суду України, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів» при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченіст.147-149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, попередня робота працівника тощо. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Роботодавець має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов'язків, які обумовлені між ними і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов'язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач працює на посаді директора Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат».
Відповідно до наказу директора ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_5 №68-ОС від 15.03.2018 р. «Про оголошення догани» за невиконання наказу щодо заборони відпуску лісопродукції без попередньої оплати, оголошено догану директору Магерівського лісгоспу ОСОБА_4 за невиконання наказу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» №878-ОД від 01.11.2017 року «Про попередню передоплату лісопродукції» (а.с.3).
Позивач ОСОБА_4 із вищезазначеним наказом про оголошення йому догани не погоджується та вважає його незаконним, оскільки жодних дисциплінарних проступків не вчиняв, оскільки був неналежним чином ознайомленим із наказом №88-ОД від 01.11.2017 р. «Про попередню передоплату лісопродукції». Такі твердження позивача повністю спростовані матеріалами справи.
Відповідно до наказу ТВО директора ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_6 №88-ОД від 01.11.2017 р. «Про попередню передоплату лісопродукції» відпуск лісопродукції структурними підрозділами з 01.11.2017 р. слід проводити тільки за попередньою передоплатою. Відповідно до п.2 вказаного наказу доручено ст.інспектору з кадрів ОСОБА_7 даний наказ довести до відома працівників лісокомбінату та керівників структурних підрозділів (а.с.6).
Як вбачається із наданих представниками відповідача листа №93 від 21.03.2017 р. щодо реєстрації поштових електронних скриньок по підприємству, а також журналу вхідної кореспонденції, 01.11.2017 р. вищезазначений наказ було отримано Магерівським ЛГ, Вх.№ документа 230 (а.с.51, 56-57).
Згідно із розпорядженням директора ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_5 від 15.03.2018 р. вих.№132, яке було скеровано зокрема і на адресу Магерівського ЛГ, у зв’язку із систематичним невиконанням наказу лісокомбінату від 01.11.2017 р. №880ОД та Розпорядження лісокомбінату від 12.02.2018 р. щодо відпуску лісопродукції без попередньої оплати, запропоновано, серед інших керівників, і директору Магерівського ЛГ надати перелік дебіторської заборгованості станом на 14.03.2018 р., а також пояснення з приводу виявлених порушень по невиконанню наказу (а.с.34).
На виконання вищевказаного розпорядження, 15.03.2018 р. директором Магерівського ЛГ ОСОБА_4 надано довідку про дебіторську заборгованість станом на 14.03.2018 р., а також надано пояснення з проводу заборгованості за надані послуги по лісозаготівлі (а.с.35).
Отже, зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4 був ознайомлений із змістом наказу №88-ОД від 01.11.2017 р. «Про попередню передоплату лісопродукції», однак ним допущено порушення такого, що суперечить посадовій інструкції директора Магерівського лісгоспу щодо неналежного виконання або невиконання своїх посадових обов’язків.
Згідно із ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 ЦПК України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Не заслуговують на увагу покликання представника позивача на те, що 20.03.2018 р., всупереч виданого наказу №878-ОД від 01.11.2017 року «Про попередню передоплату лісопродукції», директором ДП «Львівський військовий лісокомбінат» скеровано на його адресу лист про відвантаження замовникам дров без попередньої оплати, а також те, що вказаний наказ суперечить господарській діяльності Магерського лісгоспу та посадовій інструкції позивача, оскільки такі не підтверджені належними доказами.
Даючи юридичну оцінку доказам, поясненням учасників справи, враховуючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги, що позивач ОСОБА_4 не виконав вимоги наказу №88-ОД від 01.11.2017 р. «Про попередню передоплату лісопродукції», чим допустив неналежне виконання своїх посадових обов’язків, порушень вищенаведених норм законодавства в діях відповідача при притягненні позивача до відповідальності судом не встановлено, а позивачем не доведено, наказ про притягнення до відповідальності у вигляді догани відповідає обставинам вчинення порушення, відтак, притягнення до дисциплінарної відповідальності за цим наказом є обґрунтованим.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,
у х в а л и в:
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про скасування дисциплінарного стягнення – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 05.10.2018 р.
Позивач: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач: Державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 07361304, місцезнаходження: м.Львів, вул.Луганська, 3.
Суддя Д.Ю. Теслюк
Судове рішення № 76997793, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 01.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/3386/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: