Ухвала суду № 76996033, 08.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7310/18

1кс/755/5370/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Потій М.В.,

розглянувши клопотання слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Наумця С.О., у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100040000040 від 24.04.2018 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві звернувся до суду із клопотання, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№32018100040000040 від 24.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що мешканці міста Києва, Київської обл., м. Черкас та Черкаської обл. діючи у складі організованої злочинної групи, здійснюють діяльність пов'язану з незаконним збутом алкогольних напоїв та спирту.

Також зазначено, що громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у складських приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3) та АДРЕСА_2 (земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5, а також відповідно до Публічної кадастрової карти України земельні ділянки із КОАТУУ:НОМЕР_1) здійснює незаконне зберігання з метою збуту, збут та транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту на території України.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв та спирту здійснює громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 транспортним засобом марки «DAF TE47XS» державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно картки відомостей про транспортний засіб марки «DAF TE47XS» державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за громадянином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

22.09.2018 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2018 проведено обшук в транспортному засобі марки «DAF TE47XS» державний номерний знак НОМЕР_2, під час якого вилучено автомобіль марки «DAF TE47XS» державний номерний знак НОМЕР_2.

Слідчий у судове засідання не з'явився, просив задовольнити клопотання у його відсутність та накласти арешт на майно.

Власники майна у судове засідання не з'явилися, що, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає слідчому судді розглянути клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.п.1, 2 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 11 статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.204 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Наумця С.О. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-автомобіль марки «DAF TE47XS» державний номерний знак НОМЕР_2, вилучений в ході проведення обшуку 22.09.2018, який на праві власності зареєстрований за громадянином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя