Ухвала суду № 76996004, 05.10.2018, Деснянський районний суд міста Києва

1-кп/754/629/18

Справа № 754/5410/18

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі

судді - Вінтоняк Р.Я.,

при секретарі Адрага І.І.,

за участю прокурорів Німака В.В., Штирова О.Ю.

за участі захисника Зері К.Ф.

за участі обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №32016100030000024 відносно обвинуваченого

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сахновщина, Харківської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого директором ТОВ»ОСВ»БУД», одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.212ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.212ч.1 КК України.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_2 діючи умисно та протиправно, з корисних мотивів, всупереч своїх службових обов'язків, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність як керівника підприємства, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «ОСВ «Практик», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, офіс №714, відобразив у податковому обліку ТОВ «ОСВ «Практик» за 2015 рік фінансово-господарські (безтоварні) операції з ТОВ «Делсіс» (код ЄДРПОУ 39467269) та ТОВ «Таркомм» (код ЄДРПОУ 3947248), які мали мету ухилення від сплати податків та отримання незаконної податкової вигоди.

Так, ОСОБА_2, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, отримавши у період 2015 року від невстановлених слідством осіб (більш точніше встановити дату та обставини в ході досудового розслідування не вдалося) первинні фінансово - господарські документи, а саме: договори поставки: від 12.01.2015 №12/01, від 14.01.2015 №14/01, від №15/01, від 20.02.2015 № 20/02, від 23.02.2015 №23/02, від № 24/02, від 25.02.2015 № 25/02, акти наданих послуг, видаткові накладні: від 12.01.2015 №1, від 14.01.2015 №2, від 15.01.2015 №3, від №4, від 20.02.2015 №18, від 23.02.2015 №19, від 24.02.2015 №20, від 25.02.2015 №21, від 31.03.2015 №44, від 31.03.2015 №45, від 06.04.2015 №55, від 06.04.2015 №56, від 07.04.2015 №57, від 10,04.2015 №58, від 15.04.2015 №59, від 16.04.2015 №60, від 21.04.2015 №61, від 22,04.2015№62, від 22.04.2015 №63, від 23.04.2015 №64, від 24.04.2015 №65, від 24,04.2015 №67, від 29.04.2015 №69, від 07.05.2015 №70, від 30.04.2015 №74, від 14.05.2015 №75, від 18.05.2015 №76, від 26.05.2015 №82, від 27.05.2015 №83 від 29.05.2015, №84 від 29.05.2015 №81, від 29.05.2015 №85, від 29.05.2015 №88, від 08.06.2015 №91, від 15.06.2015 №92, згідно яких ТОВ «ОСВ «Практик» нібито придбало від ТОВ «Таркомм» будівельні матеріали (арматура, круг, дріт, сітка, кутник, електроди, труба, проволока, крихта піноскла) та отримало послуги у вигляді виконаних будівельно-монтажних робіт (монтаж колон, заливка перекриття) на загальну суму - 2 452 980,66 грн., а також: договір підряду від 04.04.2015 №3/04-2015, договір підряду від 01,05.2015 №01/05-2015, договір поставки від 07.04.2015 №7/4, договір поставки від 30.04.2015 №7.04- 2015, акти наданих послуг, видаткові накладні: від 29.04.2015 №31, від №32, від 30.04.2015 № 34, від 08.05.2015 №42, від 15.05.2015 №51, від 19.05.2015 №62, від 21.05,2015 №70, від 22.05.2015 №71, від 12.06.2015 №80, від 16.06.2015 №84, відповідно до яких згідно яких ТОВ «ОСВ «Практик» придбало від ТОВ «Делеіс» будівельні матеріали (арматура, кутник, квадрат, сітка) та отримало послуги у вигляді виконаних будівельно-монтажних робіт на загальну суму - 1 127 362,62 грн.

Згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.01.2017 засновника та директора ТОВ «Таркомм» Золотарьову II.В. було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, та відповідно до вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.01.2017 засновника та директора ТОВ «Делеіс» ОСОБА_3 було визнано винним, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч, 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України,

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, діючи умисно та протиправно, приховуючи від підлеглих працівників ТОВ «ОСВ «Практик» свій злочинний намір, передав у період з січня по червень 2015 року (більш точніше встановити дату в ході досудового розслідування не вдалося) з метою використання для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства звітні періоди до бухгалтерії підприємства, яка знаходилась за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, офіс №714, документи складені всупереч вимогам діючого законодавства України та мали неправдиві данні щодо здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «ОСВ «Практик» та ТОВ «Делеіс» та ТОВ «Таркомм».

В свою чергу, бухгалтер ТОВ «ОСВ «Практик» ОСОБА_4, будучи необізнаною щодо злочинному наміру ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, офіс 714, з використанням комп'ютерної програми «1-С Бухгалтерія» відобразила за січень - червень 2015 року по бухгалтерському обліку підприємства по рахункам №631 фінансово- господарські взаємовідносини ТОВ «ОСВ «Практик» з ТОВ «Делеіс» та ТОВ «Таркомм», .

Після чого, головний бухгалтер ТОВ «ОСВ «Практик», а саме: ОСОБА_5 у період з січня по лютий 2015 року та ОСОБА_6 у період з березня по червень 2015 року, будучи необізнаними щодо злочинному наміру ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, офіс 714, з використанням комп'ютерної програми «1-С Бухгалтерія» та комп'ютерної програми «М.Е.Пос» (Медок) відобразили в податковій звітності податкових деклараціях з ПДВ відповідно за січень - червень 2016 року та податку на прибуток за 2015 рік фінансово-господарські операції по взаємовідносинах ТОВ «ОСВ «Практик» із ТОВ «Делеіс» та ТОВ «Таркомм».

В подальшому вищевказана податкова звітність ТОВ «ОСВ «Практик», а саме: з податку на додану вартість за січень-лютий 2015 року за електронними підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та березень-червень 2015 року за електронними підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а також з податку на , прибуток за 2015 рік за електронними підписами ОСОБА_2, та ОСОБА_6 були спрямовані засобами електронного зв'язку до ДПІ у Деснянському районі м. Києва, які були прийняті до обліку.

Згідно акту Головного управління ДФС у м. Києві документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСВ «Практик» від 29.03.2017 №49/26- 15-14-07-02-10/35494084, підприємством були занижені належні до сплати до бюджету у період за 2015 рік податок на прибуток на суму 548 657 грн., та податок на додану вартість за період січень-червень 2015 року суму 596 723.88 грн., у тому числі:

-за січень 2015 року на суму 38 880,01 грн.;

-за лютий 2015 року на суму 38 410,85 грн.;

-за березень 2015 року на суму 86 527,88 грн.;

-за квітень 2015 року на суму 224 984,29 грн.;

-за травень 2015 року на суму 124 920,10 грн.;

-за червень 2015 року на суму 83 000,75 грн., а всього податків на загальну суму 1 145 380,88 грн.

Відповідно до висновку експерта від 19.09.2017 №19/13-2/178-СЕ/17 висновки, викладені в акті від 29.03.2017 №49/26-15-14-07-02-10/35494084 в частині заниження податку на додану вартість в сумі 596 723,88 грн. та податку на прибуток в сумі 548 657 грн., на момент здійснення перевірки, підтверджуються.

Отже, ОСОБА_2, будучи службовою особою ТОВ «ОСВ «Практик», діючи умисно та протиправно, в порушення вимог пп.134.1.1 п, 134.1 ст. 134, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.1, ст. 201 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) шляхом документального оформлення (безтоварних) операцій з ТОВ '«Делсіс» (код ЄДРПОУ 39467269) та ТОВ «Таркомм» (код ЄДРПОУ 3947248), які мали мету лише ухилення від сплати податків та отримання незаконної податкової вигоди, ухилився за період з січня по червень 2015 року податку на додану вартість в сумі 596 723,88 грн. та за 2015 рік податку на прибуток в сумі 548 657 грн., а всього на загальну суму 1 145 380,88 грн., що призвело до фактичного не надходження до бюджету коштів у значних розмірах, що в тисячу і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, тобто у вчиненні кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212 КК України.

В судовому засіданні захисник Зеря К.Ф. заявив клопотання про звільнення його підзахисного ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення в якому той обвинувачується є злочином невеликої тяжкості та з дня вчинення злочину минуло два роки.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника, зазначив, що йому зрозуміло суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з підстав передбачених ст..49 КК України.

Прокурор Німак В.В. заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 не визнає пред'явлений прокурором цивільний позов і не бажає його відшкодовувати.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, згідно з положеннями ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, відповідно до вимог ч.1п.1 ст.49 КК України особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули строки, а саме два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене менш суворе покарання, ніж обмеження волі.

Вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_2 інкримінується у період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року.

Отже, станом на 05 жовтня 2018 року, пройшло більше ніж два роки з моменту як ОСОБА_2 інкримінується закінчення вчинення злочину, передбаченого ч.1ст.212 КК України, тобто перебіг давності строків притягнення до кримінальної відповідальності закінчився.

ОСОБА_2 надав свою згоду з порушеного у клопотанні захисника питання, а саме звільнення його від кримінальної відповідальності на піставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, судом встановлено, що дане клопотання в повній мірі відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.

Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність матеріально-правових підстав, передбачених п.1ч.1ст.49 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, враховуючи, що за наявності сукупності вказаних обставин таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, суд вважає, що клопотання захисника Зері К.Ф. про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за злочин, передбачений ч.1ст.212 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню та приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.212 КК України, від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому, ОСОБА_2 роз'яснено право заперечувати щодо клопотання з приводу звільнення його від кримінальної відповідальності за строками давності, оскільки таке звільнення є з не реабілітуючих підстав, однак останній наполягав на задоволенні клопотання захисника.

Щодо цивільного позову заступника прокурора Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, то його, ураховуючи норми КПК України та ЦПК України в їх системному зв'язку, слід залишити без розгляду.

Керуючись вимогами ст.49 КК України, ст.285,286,288 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника Зері К.Ф. задовольнити.

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2016 року за № 32016100030000024 відносно нього за ч.1ст.212 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження - закрити.

Цивільний позов заступника прокурора Київської місцевої прокуратури №3, в інтересах Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, залишити без розгляду.

Арешт на майно накладений ухвалами слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.04.2018 року у справі №754/4338/18, від 06.04.2018 року у справі №754/4333/18 та від 06.04.2018 року у справі №754/4336/18 - скасувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: