Вирок № 76995711, 08.10.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

695/1006/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

при секретарях судового засідання - Соломка Л.М., Дем'яненко Н.М.,

за участі прокурорів - Кривка С.О., Бобер Н.П., Циганника А.В., Следь С.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Побиванця Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в суду в смт. Чорнобай кримінальне провадження № 12017250150000393, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2017 року та кримінальне провадження № 12017250150000439, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2017 року, які об'єднані в одне провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Золотоноша Черкаської області, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимого:

- 20.06.2003 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;

- 11.01.2007 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.2 ст.307, ч. 1 ст.308 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки,

- 18.02.2008 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.2 ст.307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України приєднано частково не відбутий строк 1 місяць позбавлення волі за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.01.2007 року. Остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років 1 місяць з конфіскацією всього особистого майна.

- 29.04.2014 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.І ст.321 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

- 27.05.2016 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч.І ст.185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт 80 годин,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389 , ч. 3 ст. 185, КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Золотоніського міськрайонного суду від 27.05.2016 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, 22. 07. 2016 року був поставлений на облік до Золотоніського міськрайонного відділу КВІ УДПтСУ. Того ж дня ОСОБА_1 було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, а також він був офіційно попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання і йому було видано направлення для відбування покарання в Новодмитрівську сільську раду Золотоніського району Черкаської області.

Розпорядженням голови Новодмитрівської сільської ради № 91 від 25.07.2016 року ОСОБА_1 був встановлений графік роботи - по чотири години щодня, крім суботи, неділі, святкових днів та визначено перелік об'єктів і видів робіт, починаючи з 25.07.2016 року. Однак останній, не маючи на те поважних причин, допустив невихід на відпрацювання громадських робіт в період з 28.07.2016 року, за що йому винесені офіційні попередження. Разом з тим, незважаючи на офіційні попередження ОСОБА_1 не виконав призначене судом покарання у вигляді громадських робіт, станом на 24.03.2017 року невідбута частина яких складає 74 години.

Він же, 22 червня 2017 року близько 04 години, перебуваючи за адресою вул. Шевченка, м. Золотоноша, Черкаської області, за попередньою змовою з ОСОБА_3, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння чужим майном, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, переслідуючи корисливий мотив, таємно, розподіливши між собою ролі, вчинили крадіжку особистих речей мешканців будинку.

Так, ОСОБА_1 стояв поблизу входу до підвального приміщення під'їзду №2 будинку №156, а ОСОБА_3 шляхом злому навісного замка проник всередину вказаного приміщення, звідки викрав речі та передав їх ОСОБА_1, який переніс їх до домоволодіння ОСОБА_3, а саме:

два соснових дверних одностворчастих глухих полотен розміромм 2x0,6 м, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1597 від 11.08.2017 року становить 2744,66 грн., двоє дверей до автомобіля марки «Москвич-412», вартість яких зі слів потерпілого становить 2000 грн., каструлю алюмінієву ємністю 50 л, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1697 від 28.08.2017 року становить 512,50 грн., брухт чорного металу загальною масою 50 кг, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1698 від 23.08.2017 року становить 237,00 грн., радіолу вартість якої зі слів потерпілої 100 грн., пральну машину марки «Рига-17» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1718 від 31.08.2017 року становить 683,33 грн., спричинивши власнику ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 6277,49 грн.;

штучну новорічну ялинку, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1598 від 11.08.2017 року становить 1213,83 грн., металеву підставку під ялинку, вартість якої згідне висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1716 від 31.08.2017 року становить 71,66 грн., п'ять поліетиленових каністр, ємністю 25 літрів кожна, вартістю зі слів потерпілого 25 грн. за одну, на загальну суму 125 грн., 15 пляшок вина марки «Парижанка», ємністю 0,7 л кожна, вартістю зі слів потерпілого 35 грн. за 1 пляшку, на загальну суму 525 грн., поліетиленового ящика для 20 скляних пляшок, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4/1699 від 23.08.2017 року становить 27,50 грн., а всього викрав у ОСОБА_5 майна на суму 1962,99 грн.

пральну машину марки «Рига-17» вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1718 від 31.08.2017 року становить 683,33 грн., каструлю алюмінієву ємністю 50 л., вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1697 від 28.08.2017 року становить 512,50 грн., а всього викрав у ОСОБА_6 майна на суму 1195,83 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, щиро розкаявся. Пояснив, що вироком суду від 27 травня 2016 року його було засуджено до покарання у виді 80 годин громадських робіт. Був повідомлений кримінально-виконавчою інспекцією про необхідність відпрацювання громадських робіт. Проте коли пішов відпрацьовувати, фізично не був спроможним виконувати той обсяг робіт, який встановлювала сільський голова. Тому повідомив про це в сільській раді і припинив ходити на відпрацювання. Вирішив краще відбути арешт, ніж рубати стільки дров. Також хворів, але оскільки до лікарні не звертався, не міг надати документів на підтвердження цього.

22 червня 2017 року рано вранці (між 4 та 5 годиною) в м. Золотоноша повертався з центру міста додому. По вулиці Шевченка в дворі одного з багатоквартирних будинків зустрів свого знайомого ОСОБА_3. І ОСОБА_3 попросив йому допомогти перенести додому певні речі. З підвалу ОСОБА_3 виніс йому радіолу, пластмасове відро з підставкою під ялинку, штучну ялинку, металобрухт, металеву каструлю та інше. ОСОБА_3 дав йому ключі від свого будинку, куди і відносив усі речі за кілька разів. В підвал не спускався. При цьому усвідомлював, що дані речі ОСОБА_3 не належать. Просив призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

Захисник Побиванець Ю.В. в судовому засіданні зазначив, що фактичні обставини інкримінованих злочинів стороною захисту не оспорюються. Звертав увагу суду на наявність двох пом'якшуючих обставин - щире каяття та відшкодування завданої шкоди (викрадене майно, потерпілі цивільні позови не заявили, претензій не мають), та просив при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України і призначити остаточне покарання у виді 1 рік 4 місяці 14 днів. Також просив врахувати, що мати обвинуваченого є інвалідом ІІІ групи.

Потерпілі ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, в судове засідання не з"явилися. Неодноразово повідомлялися про розгяд справи, причини неявки суду не повідомили. Під час розгляду провадження іншим складом суду зверталися до суду з заявами про кримінального провадження за їх відсутності (т.І, а.с.161- 163).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він працює розподільником чорного та кольорового металу на пункті прийому металобрухту, що належить ОСОБА_8 Коли саме відбувались події вже не пам'ятає, але до нього приїздили правоохоронці і показували фото, де він впізнав ОСОБА_3 і ОСОБА_1, останні приходили на пункт прийому металобрухту неодноразово, приносили батареї, рами від велосипеда, газовий котел інші речі. Це все був брухт чорного металу, за який хлопцям платили гроші. Щодо походження речей нічого не пояснювали. ОСОБА_3 приходив частіше, ОСОБА_1 рідше. Чи приходили разом, чи по одному, не пам'ятає.

Крім показань свідка, винність обвинуваченого в інкримінованих правопорушеннях підтверджується іншими доказами, наданими стороною обвинувачення:

- за ч. 2 ст. 389 КК України (том 3, а.с. 14, 18, 19, 22-28, 30, 42, 43, 44):

копія розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили,

копія підписки про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання,

копія виклику засудженого до КВІ,

направлення до сільської ради с. Нова Дмитрівка для відпрацювання громадських робіт,

попередження засудженого про наслідки порушення порядку та умов відбування покарання,

пояснення ОСОБА_1 щодо невідпрацювання громадських робіт,

розпорядження Новодмитрівської сільської ради щодо визначення виду громадських робіт для відпрацювання покарання,

табель обліку виходу на роботу особи, щодо якої застосовано покарання у виді громадських робіт,

акт перевірки виконання порушником громадських робіт

лист Новодмитрівської сільської ради до відділу КВІ щодо невідпрацювання ОСОБА_1 громадських робіт від 03.08.2016 року № 629,

інформація про кількість відпрацьованих годин,

пояснення ОСОБА_1 щодо невідпрацювання громадських робіт від 15.11.2016 року, попередження засудженого про наслідки порушення порядку та умов відбування покарання,

лист Новодмитрівської сільської ради до відділу КВІ щодо невідпрацювання ОСОБА_1 громадських робіт від 29.11.2016 року № 954;

- за ч. 3 ст. 185 КК України:

протоколом огляду місця події від 22.06.2017, протоколом огляду місця події від 22.06.2017, заявою про долучення відеозапису із камери спостереження від 22.06.2018, протоколом огляду предмету від 22.06.2017, протоколом обшуку від 22.06.2018, протоколом огляду предмету від 22.06.2017, протоколом огляду предмету від 22.06.2017, протоколом огляду предмету від 03.07.2017, висновком судово-товарознавчої експертизи № 4/1597 від 11.08.2017, висновком судово-товарознавчої експертизи № 4/1598 від 10.08.2017, протоколом пред"явлення для впізнання від 11.08.2017, протоколом проведення слідчого експеременту від 11.08.2017, протокол огляду предмету від 11.08.2017, висновками судово-товарознавчих експертиз № 4/1716 від 31.08.2017, №4/ 1717 від 30.08.2017, № 4/1718 від 31.08.2017, № 4/1697 від 28.08.2017, №4/1698 від 23.08.2017, №4/1699, відеозаписом обшуку від 10.06.2017, відеозаписом з камери спостереження, наданим потерпілим ОСОБА_5, відеозаписом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 ( т.4 а.с. 244-248; т. 5 а.с. 1-6, 24, 25, 29-33, 41-42, 44-45, 129, 163-165, 174-178, 184-187, 197-203, 204; т. 6 а.с. 57-60, 75-78, 91-94, 104-107, 117-120, 130-133).

Дані докази суд вважає належними та допустимими.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України.

У відповідності до вимог ст.50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

При цьому суд враховує вимоги ст. 65 КК України, а також роз'яснення, наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що він на обліку лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на консультативному обліку у лікаря-нарколога Золотоніської ЦРЛ, не одружений, на утриманні дітей немає, не працює, за місцем проживання характеризується негативно.

У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд враховує визнання обвинуваченим вини, активне сприяння розкриттю злочинів, відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до ч. 1 -2 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи наявність двох обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням способу вчинення злочину (без застосування насильства), позицію обвинуваченого, який вину визнав, наявність у нього матері-інваліда ІІІ групи, відсутність будь-яких претензій зі сторони потерпілих, при призначенні покарання за ч. 3 ст. 185 КК України суд, керуючись принципом гуманізму та індивідуаліції покарання, на підставі ст. 69 КК України вважає за можливе призначити покарання нижче від найнижчої межі санкції даної норми - у виді позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців.

За ч. 2 ст. 389 КК України суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах, визначених санкцією частини статті Кримінального кодексу України у виді арешту на строк 1 місяць.

Одночасно суд при призначенні покарання обвинуваченому керується вимогами ст. 70 КК України та призначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів.

В силу ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання невідбутої частини покарання у виді громадських робіт, визначеного вироком Золотоніського міськрайонного суду від 27.05.2016 (74 години, що згідно ст. 72 КК України у співвідношенні до покарання у виді позбавлення волі переводиться у 9 днів) з покаранням за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 5 (п'ять) місяців 9 (дев'ять) днів позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою, слід залишити без змін.

Цивільні позови по справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішено в ухвалі по даному провадженню від 08 жовтня 2018 року.

Суд також вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз в розмірі 2175,14 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 389, ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 389 КК України - у виді 1(одного) місяця арешту;

-за ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України - у виді 1 (одного) року 5 (п"яти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 5 (п'яти) місяців позбавлення волі.

В силу ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання невідбутої частини покарання, визначеного вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2016 у виді громадських робіт, з покаранням за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року 5 (п'яти) місяців 9 (дев'ять) днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 раховувати з моменту затримання - 22.06.2017 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - тримання під вартою в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор», до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в розмірі 2175,14 грн.

Документи, долучені до матеріалів судового провадження - залишити при матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М. Кваша