Рішення № 76995507, 08.10.2018, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1269/18

Провадження № 2/710/686/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Цяпкало Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку № 1-а по вулиці Михайла Грушевського, м. Шпола, Черкаської області.

Свій позов позивач мотивує тим, що 04.12.1990, він придбав житловий будинок за адресою вул. Ворошилова (ОСОБА_3), 1-а, м. Шпола, Черкаська область. Відповідно до відомостей будинкової книги для прописки громадян, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 7741 від 25.09.2018, з 20.03.1991 по даний час позивач та його дружина ОСОБА_4, проживають та зареєстровані за вказаною адресою. З 22.04.2014 за цією ж адресою зареєстровано старшого сина позивача ОСОБА_2. Так, ОСОБА_2 хоч і зареєстрований за вищевказаною адресою, але фактично з 2015 року в зазначеному будинку не проживає, не з'являється та не бере участі в утриманні та облаштуванні житла. Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає, що завдає позивачу додаткових незручностей та збільшує оплату за житлово-комунальні послуги, які формуються з урахуванням кількості осіб, що зареєстровані в помешканні у встановленому законом порядку, тому позивач змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

У судове засідання позивач не з’явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав заяву про визнання позову та просив розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 05.10.2018 було відкрито провадження по справі.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до повного задоволення на підставі наступного.

У суді встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку 1-а по вул. Михайла Грушевського, м. Шпола, Черкаської області, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 04.12.1990, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, завіреним державним нотаріусом Шполянської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, реєстровий номер 2068 (а.с. 11-12), технічним паспортом на жилий будинок індивідуального житлового фонду, який знаходиться за адресою вул. Ворошилова (ОСОБА_3), 1-а, м. Шпола, Черкаської області (а.с.13-15).

Відповідно до будинкової книги для прописки громадян, проживаючих в ІНФОРМАЦІЯ_3 (ОСОБА_3), м. Шпола, Черкаської області за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 (а.с. 16-18).

Відповідно до довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої ОСОБА_1 за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1-а, м. Шпола, Черкаської області зареєстровані власник – ОСОБА_1, дружина – ОСОБА_4, син – ОСОБА_2 (а.с. 19).

Згідно з підтвердженням голови вуличного комітету вулиці ОСОБА_3 ОСОБА_7, ствердженого секретарем Шполянської міської ради ОТГ ОСОБА_8, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 2015 року і на даний час за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1-а в м. Шпола не проживає (а.с. 22), вказана інформація підтверджується і поясненнями свідків ОСОБА_9, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 20) та ОСОБА_10, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с 21).

Згідно з ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями 8, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 41, 55 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, приватна власність громадян охороняється законом і її захист здійснюється судом, а тому власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення ст. 405 ЦК України. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Стаття 7 цього ж Закону передбачає, що однією з підстав для зняття з реєстрації місця проживання є рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

При розгляді даної справи судом встановлено, що спірне приміщення дійсно є житлом, яке є власністю позивача; відповідач, який є сином позивача, дійсно відсутній у спірному приміщені понад один рік; відповідачем не наведено поважних причини відсутності, крім того судом з'ясовано, що між власником та відповідачем будь-якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності не було.

Відповідач не проживає у спірному житловому будинку з 2015 року без поважних причин, а тому відповідно до вимог ст. 405 ЦК України втратив право на користування цим житлом.

Таким чином, суд вважає, що позивач на законних підставах пред'явив позов до відповідача, який належить до задоволення.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувались.

Підстав для звернення рішення суду до негайного виконання немає.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд стягує судовий збір з відповідача на рахунок держави.

На підставі ст.ст. 41, 45 Конституції України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 321, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт серії СТ №419445, виданий Соснівським РВ у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші дані про особу суду невідомі, таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням за адресою вул. Михайла Грушевського, 1-а, м. Шпола, Черкаської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_9, паспорт серії СТ №419445, виданий Соснівським РВ у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в сумі 704,80 грн. на користь держави (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.П. Побережна