Постанова № 76995469, 03.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1544/18Головуючий по 1 інстанції Тептюк Є.П. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.,

секретар: Анкудінов О.І.

учасники справи:

позивач - прокурор Черкаської області,

відповідачі - Свидівоцька сільська рада, ОСОБА_5, Головне територіальне управління юстиції в Черкаській області,

третя особа - Державне підприємство «Черкаське лісове господарство»,

особа, що подала апеляційну скаргу - заступник прокурора Черкаської області Ковтун Ю.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Ковтуна Ю., на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року у складі судді Тептюка Є.П., -:

в с т а н о в и в :

У вересні 2015 року прокурор Черкаської області звернувся до суду із позовом до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_5, реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції, ДП «Черкаське лісове господарство» про визнання рішення незаконним, визнання недійсними договорів та скасування рішення.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 14 березня 2014 року № 37-23 «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_5 під розміщення існуючої бази відпочинку «Рассвет»;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13 травня 2014 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634424;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1107 га, за кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13 травня 2014 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5625637;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13 травня 2014 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634636;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13 травня 2014 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5 зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 56330387;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13 травня 2014 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5632604;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13 травня 2014 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634075.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки:

- площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1,

- площею 0,1107 га, за кадастром номером НОМЕР_2,

- площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3,

- площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4,

- площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5,

- площею 0,3049 га за кадастром номером НОМЕР_6 за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 року за № 13006277, № 12985488, № 13006872, № 12997547, № 13002460, № 13005702, а також рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1107 га, за кадастром номером НОМЕР_2, площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,3049 га за кадастром номером НОМЕР_6 за ОСОБА_5, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 року за № 13006625, № 12988823, № 12998694, № 13007041, № 13003224, № 13006019.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 7 травня 2018 року замінено відповідача - реєстраційну службу Черкаського районного управління юстиції Черкаської області на Головне територіальне управління юстиції Черкаської області.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року клопотання представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про закриття провадження у справі задоволено частково.

Закрито провадження у даній справі, в частині позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради №37-23 від 14 березня 2014 року про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі на місцевості та надання земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_5 під розміщення існуючої бази відпочинку «Рассвет»;

- визнання недійсними договорів оренди: земельної ділянки площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої в межах АДРЕСА_1, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634424; земельної ділянки площею 0,1107 га, за кадастровим номером НОМЕР_2 розташованої в межах АДРЕСА_1, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5625637; земельної ділянки площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3 розташованої в межах АДРЕСА_1, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634636; земельної ділянки площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4 розташованої в межах АДРЕСА_1, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 56330387; земельної ділянки площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5 розташованої в межах АДРЕСА_1, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5632604; земельної ділянки площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6 розташованої в межах АДРЕСА_1, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634075, від 13 травня 2014 року - укладених між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5;

- скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки: площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1107 га, за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6 - за ОСОБА_5, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 року за № 13006625, № 12988823, № 12998694, № 13007041, № 1300224, № 13006019 - у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в іншій частині відмовлено.

Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки: площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1107 га, за кадастром номером НОМЕР_2, площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,3049 га за кадастром номером НОМЕР_6 - за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13.05.2014 за № 13006277, № 12985488, № 13006872, № 12997547, № 13002460, № 13005702 - закрито, оскільки дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснено, що з вказаними позовними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради від 14 березня 2014 року, визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, районний суд виходив з того, що відсутній предмет спору, оскільки оспорювані прокурором договори оренди землі укладені між ОСОБА_5 та Свидівоцькою сільською радою розірвані, державна реєстрація цих договорів оренди землі скасована, спірні земельні ділянки повернуті Свидівоцькій сільській раді, яка в подальшому передала їх іншим особам, які не є учасниками даної цивільної справи, що підтверджується рішеннями Свидівоцької сільської ради № 56-10 від 8 жовтня 2015 року та № 3-13 від 11 грудня 2015 року.

Також, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, районний суд виходив з того, що рішення про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 року за № 13006277, № 12985488, № 13006872, № 12997547, № 13002460, № 13005702 і не є управлінськими діями суб'єкта владних повноважень, спрямованих на виникнення, зміну або припинення приватноправових відносин, в даному випадку, прокурор оскаржує дії державного реєстратора про реєстрацію земельних ділянок за Свидівоцькою сільською радою, які здійснені ними у відносинах владних управлінських функцій, отже спір є публічно-правовим, а тому дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а мають розглядатися в адміністративному судочинстві.

Не погоджуючись з ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема скаржник вказував, що розірвання договорів оренди землі, укладені між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5 не виключає визнання недійсним на момент укладення спірних договорів з моменту подальшого поновлення інтересів держави. Укладення договору є матеріальним юридичним фактом - правомірним правовстановлюючим вчинком (дією) сторін такого договору, направленим на виникнення взаємних прав та обов'язків. Зазначає, що розірвання спірних договорів здійснено після пред'явлення позову прокурором, виключно з метою уникнення задоволення судом позовних вимог та збереження незаконного права на спірну землю. Порушення інтересів держави та необхідність їх захисту полягає не лише у самому факті незаконності передачі земель сільськогосподарського призначення, а й у порушенні суспільного інтересу та балансу. Судом першої інстанції не було взято до уваги пункт 7 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року № 3. Таким, чином, суд першої інстанції при визначенні підсудності даної справи, не звернувши увагу на визначений прокурором предмет позову щодо оспорювання правовідносин у момент набуття відповідачем прав на земельну ділянку, фактично самостійно визначив таким предметом інші правовідносини, які склалися вже після подачі прокурором позову до суду. Також, вказує, що судом не було розглянуто клопотання прокурора від 16 липня 2018 року про витребування доказів.

3 вересня 2018 року представник Свидівоцької сільської ради - Соломаха Р.О. подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та незаконною, а тому не підлягає до задоволення. Зазначає, що оскаржувана ухвала від 16 липня 2018 року має бути залишена без змін, так як ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні фактичних обставин і відповідних ним правовідносин, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вказує, що звернення прокурора до суду як позивача у даній справі не наділяє його правом згідно чинного цивільного і господарського права пред'являти у суді цивільно - правову вимогу про визнання недійсним правочину, стороною якого він не являється. Також, зазначає, що спірні договори оренди з ОСОБА_5 розірвані, а тому не можна скасувати те, чого не існує, так як і не можна визнати недійсним те, що вже недійсне внаслідок припинення правовідносин, а сторони цих правовідносин не мають одна до одної жодних прав та обов'язків. З урахуванням обраного позивачем способу (підстав) захисту права, яке він вважає порушеним, не можна припинити правовідносини, які на момент розгляду справи не існують.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_5 мотивує тим, що районний суд надав належну правову оцінку характеру правовідносин між сторонами у справі та ухвалив законну і обґрунтовану ухвалу про закриття провадження у визначеній частині.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VІІІ "Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Перевіривши законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор звернувся в суд з даним позовом 1 вересня 2015 року, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради від 14 березня 2014 року № 37-23 «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_5 під розміщення існуючої бази відпочинку «Рассвет»;

- визнати недійсними договори оренди земельних ділянкок площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1 .; площею 0,1107 га, за кадастровим номером НОМЕР_2; площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3; площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4; площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6, розташованих в межах АДРЕСА_1 від 13 травня 2014 року, укладених між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_5

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки:

- площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1,

- площею 0,1107 га, за кадастром номером НОМЕР_2,

- площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3,

- площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4,

- площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5,

- площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6 за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 року за № 13006277, № 12985488, № 13006872, № 12997547, № 13002460, № 13005702, а також рішення про державну реєстрацію права оренди на вищевказані земельні ділянки, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 року за № 13006625, № 12988823, № 12998694, № 13007041, № 13003224, № 13006019.

У підготовчому судовому засіданні в суді першої інстанції представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття провадження у цій справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, вказавши, що на даний час оспорювані договори оренди земельних ділянок укладені між ОСОБА_5 та Свидівоцькою сільською радою розірвані та скасована їх державна реєстрація, а рішення Свидівоцької сільської ради №37-23 від 14 березня 2014 року є нечинним, так як Свидівоцька сільська рада передала їх третім особам, які не є сторонами у даній справі.

Як вбачається з рішень Свидівоцької сільської ради № 56-10 від 8 жовтня 2015 року та № 3-13 від 11 грудня 2015 року спірні земельні ділянки були передані громадянам, які не є стронами у справі у довгострокову оренду (т.3 а.с.53-54).

Колегія суддів, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши норми, які регулюють дані правовідносини, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом частини першої статті 203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

На відміну від визнання договору недійсним, розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов'язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору.

Отже, факт розірвання договору сторонами не виключає визнання його недійсним у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства.

Аналіз встановлених обставин справи та норм матеріального і процесуального права у їх взаємозв'язку дає підстави для висновку про те, що розірвання договорів із відповідачем не є задоволенням позовних вимог прокурора про визнання договорів недійсними.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради від 14 березня 2014 року, визнання недійсними договорів оренди землі та скасування рішень про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, прийшов до помилкового висновку про відсутність предмету спору у даній справі, ототожнивши поняття визнання недійсним договору та розірвання договору.

Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним (Пленум ВГСУ від 29 травня 2013 року).

Крім того, розірвання оспорюваних договорів між сторонами відбулося після пред'явлення позову прокурором.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з підстав непідсудності справи суду цивільної юрисдикції, посилаючись на те, що прокурор оскаржує дії державного реєстратора про реєстрацію земельних ділянок за Свидівоцькою сільською радою, які здійснені ними у відносинах владних управлінських функцій, отже спір є публічно-правовим.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Вищевказані висновки узгоджуються з роз'ясненнями, які містяться в п.7 Постанови ВССУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 1 березня 2013 року.

Отже, виходячи із суті спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що передшкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Ковтуна Ю. - задовольнити.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 16 липня 2018 року у даній справі - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Повний текст постанови складений 4 жовтня 2018 року.

Судді О.М.Новіков

Ю.В. Сіренко

Т.Л. Фетісова