Вирок № 76995377, 09.10.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/875/18

1-кп/705/490/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Кормана О.В.

з участю

секретаря судового засідання Шаповал Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018250250000198 від 05 лютого 2018 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мельник В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 лютого 2018 року близько 11 години 50 хвилин, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, перебуваючи в приміщенні магазину «Велмарт» ТОВ «Фудком», що розташований по вул.. Гайдамацькій,4, м. Умані, взяв зі стелажу із товаром, що розміщується на першому поверсі магазину, товар, а саме: «Ікра лососева зерниста» вагою 80 грам ж/б з ключем «Спец Посол», в кількості чотирьох штук, закупівельною вартістю 116 гривень 10 копійок за 1 шт., яку в послідуючому сховав у зовнішні кишені куртки, в яку був одягнений, однак, не зміг довести свого злочинного умислу до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцем магазину при спробі покинути приміщення вищевказаного магазину з викраденим майном, чим міг заподіяти вказаному товариству матеріального збитку на загальну суму 464 гривні 40 копійок.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати показання.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що 4 лютого 2018 року він перебував у магазині «Велмарт». Зі стелажу взяв чотири банки червоної ікри, які заховав у кишені з метою викрадення. Ікру в подальшому хотів продати, так як на той час він не працював і йому потрібні були кошти для лікування дружини. Коли він пройшов каси магазину і мав намір вийти з приміщення магазину, його затримали охоронці та викликали поліцію. Зазначив, що ніколи не вчиняв крадіжок, і його дії були пов'язані виключно з необхідністю отримання коштів. Обіцяв в подальшому крадіжок не вчиняти.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, а також враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого, досудової доповіді, та документів, що містять відомості про речові докази. При цьому суд з'ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, досудову доповідь, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується формально позитивно, одружений, не працює, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Крім того, суд бере до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якої рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства визначено як високий. У своєму висновку орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Проте, суд враховує, що такий висновок органу пробації зроблений з урахуванням неявки обвинуваченого для складання досудової доповіді. У судовому засіданні обвинувачений заперечував факт виклику його до органу пробації.

Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують його, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 можливо призначити покарання у виді штрафу.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Речові докази: «Ікра лососева зерниста» вагою 80 грам в жерстяній банці з ключем «Спец Посол» в кількості чотирьох штук, передані на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4- слід залишити потерпілому ТОВ «Фудком» за належністю.

Документи з приводу інших речових доказів суду не надавались.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 850 гривень.

Речові докази: «Ікра лососева зерниста» вагою 80 грам в жерстяній банці з ключем «Спец Посол» в кількості чотирьох штук, які передані на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_4 - залишити потерпілому ТОВ «Фудком» за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення, а учасником судового провадження, який не був присутнім при проголошенні вироку - протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору, та направити потерпілому.

Головуючий суддя: О.В. Корман