Ухвала суду № 76995292, 09.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12139/18

Провадження № 1-кс/712/5995/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Таран А.І.

прокурора Гончаренко А.В.

слідчого Литвиненко А.А.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду внесене у кримінальному провадженні № 42018250000000016 від 08.02.2018 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області підполковником юстиції ОСОБА_4, погоджено прокурором у кримінальному провадженні-заступником начальника відділу прокуратури Черкаської області молодшим радником юстиції ОСОБА_5, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 364 КК України,-

В С Т А Н ОВ И В:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області підполковник юстиції ОСОБА_4 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В клопотанні зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу № 102о/с від 07.04.2017 займав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Достеменно знаючи про відсутність рішення прокурора про проведення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_6, діючи умисно, з мотивів створення підґрунтя для подальшого успішного виконання ним своїх службових обов’язків з розкриття злочинів та розшуку осіб, які їх вчинили, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_1 підшукав серед мешканців м. Чигирин Черкаської області особу, яка за його завданням погодилась придбати у ОСОБА_6 наркотичний засіб, - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 При цьому, ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_7, що його нібито залучено до викриття незаконної діяльності ОСОБА_6 із збуту наркотичних засобів.

Близько 14 години 15 хвилин 22.05.2018 ОСОБА_7, виконуючи завдання із розкриття злочинної діяльності ОСОБА_1, будучи залученим до проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у кримінальному провадженні № 42018250000000016 від 08.02.2018, на підставі постанови прокурора № 17/7-1050 від 16.05.2018, зустрівся з ОСОБА_1 на вул. Чапаєва міста Чигирин, куди ОСОБА_1 прибув на власному автомобілі ЗАЗ 110307, державний знак НОМЕР_1.

У ході зустрічі ОСОБА_1 дав ОСОБА_7 усну вказівку зателефонувати ОСОБА_6 та домовитись з ним про придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабіс, проінструктував як поводитись під час спілкування з ОСОБА_6 ОСОБА_7, виконуючи вказівку ОСОБА_1, по телефону домовився про зустріч із ОСОБА_6 біля супермаркету «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: вул. Б. Хмельницького, 27, м. Чигирин, Черкаська область. Потім ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_1, чи можна йому буде взяти частину канабісу для себе, на що ОСОБА_1 відповів згодою. Після цього ОСОБА_1 надав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 200 грн. для придбання канабісу, на власному автомобілі відвіз його до відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», розташованого за адресою: вул. Князя Дмитра Вишневського, 17, м. Чигирин, Черкаська область, де висадив для зустрічі з ОСОБА_6

У подальшому ОСОБА_7, діючи за вказівкою ОСОБА_1, вирушив на зустріч з ОСОБА_6 у напрямку супермаркету «АТБ-Маркет», в дорозі по телефону домовився із ОСОБА_6 про перенесення місця зустрічі.

О 14 годині 57 хвилин ОСОБА_7, діючи за вказівкою ОСОБА_1, зустрівся із ОСОБА_6 на автомобільній стоянці навпроти ресторану «Гетьман», який знаходиться за адресою: вул. Гетьманська, 24а, м. Чигирин, Черкаська область.

Рухаючись у напрямку супермаркету «АТБ-Маркет», ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підійшли до автомобіля служби таксі «VOLKSWAGEN CADDY» білого кольору, державний знак НОМЕР_2, що перебував на автомобільній стоянці на перехресті вул. ОСОБА_8 та вул. ОСОБА_9.

ОСОБА_6 наказав ОСОБА_7 передати грошові кошти у сумі 200 грн. водію вказаного транспортного засобу ОСОБА_10, який не був обізнаний про злочинну діяльність ОСОБА_6

Після передачі грошових коштів у сумі 200 грн. ОСОБА_6 з водієм на автомобілі «VOLKSWAGEN CADDY» білого кольору, державний знак НОМЕР_2, вирушили у невідомому напрямку, а ОСОБА_7 залишився на місці.

Близько 15 години 14 хвилин ОСОБА_10 на вказаному автомобілі повернувся до місця перебування ОСОБА_7, при цьому останній виявив відсутність ОСОБА_6 у автомобілі та здійснив йому телефонний дзвінок.

Під час розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_6 домовились про зустріч на правому березі річки Тясмин, поблизу будинку, який знаходиться за адресою: вул. Гетьманська, 44а, м. Чигирин, Черкаська область. Як орієнтир ОСОБА_6 вказав ОСОБА_7 мотузяну гойдалку.

Прибувши на обумовлене місце, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6 та останній під час телефонної розмови вказав на місце схову – старий пень, де під пляшками з-під пива ОСОБА_7 знайшов пачку від сигарет «Winchester», у якій була суха подрібнена речовина рослинного походження.

Близько 18 години 45 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зустрілись на вул. Тясминській м. Чигирин біля будинку № 28, куди ОСОБА_1 прибув на власному автомобілі ЗАЗ 110307, державний знак НОМЕР_1. ОСОБА_7 сів до автомобіля, передав ОСОБА_1 придбану у ОСОБА_6 пачку від сигарет «Winchester», у якій була суха подрібнена речовина рослинного походження. При цьому ОСОБА_1, усвідомлюючи незаконність своїх дій з придбання у ОСОБА_6 канабісу за описаних обставин, ніяким чином факт придбання та передачі наркотичного засобу документально у встановленому законом порядку не оформлював. Рухаючись у власному автомобілі вулицями м. Чигирин, ОСОБА_1 розпитав ОСОБА_7 про обставини зустрічей з ОСОБА_6 та придбання у нього канабісу, проінструктував його щодо подальшого спілкування з ОСОБА_6, передав ОСОБА_7 100 грн. за виконання своїх вказівок та пообіцяв передати частину наркотичного засобу. Близько 19 години, прибувши до будинку № 24 по вул. Козацькій, м. Чигирин, ОСОБА_1 зупинив автомобіль, висадив ОСОБА_7, сказав йому чекати, а сам звернув на вул. ОСОБА_8 та поїхав у напрямку Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області.

Того ж дня о 19 годині 43 хвилини ОСОБА_1 пішки прийшов до будинку № 24 по вул. Козацькій, м. Чигирин, де його чекав ОСОБА_7, та під час потискання рук передав ОСОБА_7 паперовий згорток з частиною придбаної у ОСОБА_6 за описаних обставин сухої подрібненої речовини рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № 2/795 від 29.05.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, – канабіс масою 1,76 г (в перерахунку на висушену речовину). При цьому, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_7, щоб останній після вживання повідомив йому про якість наркотичного засобу.

Решту придбаного за описаних обставин у ОСОБА_6 канабісу ОСОБА_1 залишив у речовому ящику навпроти переднього сидіння пасажира в слоні власного автомобіля ЗАЗ 110307, державний знак НОМЕР_1, незаконно зберігав та перевозив з метою збуту до 30.05.2018, коли під час проведення обшуку в указаному автомобілі, була вилучена пачка від сигарет «Winchester» з сухою подрібненою речовиною рослинного походження, яка відповідно до висновку експерта № 2/928 від 27.06.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, – канабіс масою 3,22 г (в перерахунку на висушену речовину).

Тобто 22.05.2018 ОСОБА_1 через ОСОБА_7 незаконно придбав у ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, – канабіс масою 4,98 г (в перерахунку на висушену речовину), у подальшому незаконно зберігав та перевозив його з метою збуту, і незаконно безоплатно збув ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, – канабіс масою 1,76 г (в перерахунку на висушену речовину).

08.10.2018 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У матеріалах кримінального провадження наявно достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, які містяться у протоколах слідчих дій та інших документах: протоколі обшуку автомобіля ОСОБА_1; протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_1; поясненнях та показаннях свідків; висновках судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; інших зібраних в кримінальному провадженні доказах.

На даний час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, знаходячись на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів з метою схилити їх до дачі неправдивих показань та необ’єктивних висновків, може знищити речові докази.

Зазначені ризики існують так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, має зв’язки серед працівників правоохоронних органів та осіб з кримінального середовища, знаходячись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих показань. У матеріалах провадження наявні відомості про примушування ОСОБА_1 осіб з числа колишніх засуджених до дачі неправдивих показань у суді.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні не затримані інші можливі співучасники злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, а тому перебуваючи на волі останні можуть спілкуватися між собою та вживати спільних заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об’єктивного розслідування кримінального правопорушення.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та запобігти вказаним ризикам, що не здатен забезпечити інший запобіжний захід.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, цинічний характер злочину, а саме ту обставину, що він, перебуваючи на службі в органах Національної поліції України, вчинив злочин, запобігання якому безпосередньо входило до його службових обов’язків, слідчий вважає необхідним для виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених КПК України, визначити йому заставу у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків; зобов’язати підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5; не відвідувати Чигиринське відділення поліцій Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний із взяттям під варту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 183 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжний заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання слідчого, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ «Сельчук проти Туреччини» визначено, що попередня судимість може бути підставою ризику вчинення нових правопорушень.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про обрання найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор посилався на наявність ризиків – що підозрюваний ОСОБА_1, знаходячись на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів з метою схилити їх до дачі неправдивих показань та необ’єктивних висновків, може знищити речові докази.

Зазначені ризики існують так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, має зв’язки серед працівників правоохоронних органів та осіб з кримінального середовища, знаходячись на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих показань. У матеріалах провадження наявні відомості про примушування ОСОБА_1 осіб з числа колишніх засуджених до дачі неправдивих показань у суді.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні не затримані інші можливі співучасники злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, а тому перебуваючи на волі останні можуть спілкуватися між собою та вживати спільних заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об’єктивного розслідування кримінального правопорушення.

Оцінюючи доведеність вказаних ризиків, слідчий суддя враховує, що з часу придбання наркотичних речовин, підозрюваний не ухилявся від органів досудового розслідування і доказів про це слідчому судді не надано.

Таким чином, вказаний ризик прокурором та слідчим не доведено.

Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз’яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За роз'ясненнями п.п. 3, 13 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №10 та від 24 жовтня 2008 року №15), взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинувачуваним процесуальних обов'язків, і його належної поведінки; обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

За таких обставин, із урахуванням наявності у підозрюваного звання оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, а також того, що йому відомі вказані свідки та їх місце проживання, наявним є ризик можливого протиправного впливу підозрюваного на вищевказаних свідків, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу, з метою зміни наданих ними показань задля уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, на думку слідчого судді, наявним є один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Проте наявність лише одного цього ризику не дає підстав для відступу від викладеної у рішеннях ЄСПЛ презумпції нетримання особи під вартою та застосування до підозрюваного найжорсткішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Менш обтяжливими запобіжним заходами є домашній арешт та особисте зобов’язання.

Обговорюючи питання про обрання одного з указаних запобіжних заходів, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання, що підтверджується довідкою з місця проживання, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, на даний час працює водієм в ТОВ «Рікон-Лайн», за місцем проживання відповідно до наданої характеристик характеризується з позитивної сторони, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв’язки.

Водночас застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як цілодобовий арешт, який за своєю суворістю прирівнюється до тримання під вартою, чи строковий домашній арешт - не є доцільним, враховуючи його бездоганну процесуальну поведінку, а також наявність лише одного ризику, який може бути мінімізовано шляхом покладення певних обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Таким чином, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, із покладенням на нього обов’язків строком на 60 діб: не відлучатися за межі Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5; не відвідувати Чигиринське відділення поліцій Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області підполковника юстиції ОСОБА_4

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов’язки:

1)не відлучатися за межі Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утриматися від спілкування з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5;

4)не відвідувати Чигиринське відділення поліцій Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Строк дії обов’язків, покладених на підозрюваного відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України – до 07 грудня 2018 року.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1 після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.А. Романенко