Рішення № 76994876, 13.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15936/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства «Домінанта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Страхового товариства «Домінанта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Просить стягнути на її користь з відповідачів в рахунок відшкодування витрат на лікування та шкоди, пов’язаної із стійкою втратою працездатності в сумі 101 182, 13 грн., з яких: 40 248,90 грн. витрати на придбання медикаментів, спеціального медичного обладнання, медичних виробів, медичних обстежень; 24804,00 грн. - шкода пов’язана із стійкою втратою працездатної; 36 129,23 грн. витрати на санаторно-курортне лікування . просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь 100 000,00 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 квітня 2016 року близько 15 год. по вул. Міцкевича в м. Рівне Дмитренко ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «NISSAN Armanda» реєстраційний номер АР 3313СЕ на середині нерегульованого пішохідного переходу здійснив наїзд на ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину зліва на право по ходу руху транспортного засобу.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала закритий трансцервікальний перелом шийки лівої стегнової кінцівки зі зміщенням, вторинно відкритий перелом дистального матаепізізу кісток лівого передпліччя, перелом ІІ-ІІІ плюснових кісток правої стопи зі зміщенням і перебувала на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я обласного центру з урахуванням посттравматичних наслідків в період з 07 квітня по 29 серпня 2016 року.

Позивач перенесла ряд складних травматологічних операцій, в тому числі ендопротезування лівого кульшового суглоба, імплантацію кава- фільтру нижньої лівої кінцівки та відновне посттравматичне лікування та стала інвалідом II групи загального захворювання з урахуванням ОРА довічно.

За даним фактом відкрите кримінальне провадження за № 12016180010002163, у якому позивача визнано потерпілою. На даний час триває досудове розслідування.

У добровільному порядку відповідач ОСОБА_3 відмовляється хоча б частково відшкодувати ті величезні витрати, які позивач понесла на лікування.

Згідно самих лише фіскальних чеків позивач понесла витрат на придбання медикаментів, спеціального медичного обладнання, медичних виробів, послуги таксі, медичні обстеження 40 248,90 грн.

Крім того, від перенесених у результаті ДТП травм позивач ОСОБА_1 має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, пересування та трудової діяльності. Також згідно висновку МСЕК від 31.08.2016 року позивач потребує санаторно-курортного лікування, відновної терапії, профілактичних заходів, постійного медичного спостереження, лікувального масажу, лікувальної фізкультури. Також вона потребує для пересування технічні засоби у вигляді палиць та милиць і ортопедичного взуття, вартість якого складає не менше 3000 грн.

Вартість одного дня санаторно-курортного лікування в санаторії ім. Бурденко (м.Саки АР Крим) у двохмісному номері з санвузлом на два номери станом на липень-жовтень 2017 року становить 3410 російських рублів. Відповідно до офіційного курсу гривні щодо російського рубля станом на 11 жовтня 2017 року, вартість одного дня проживання та лікування у санаторії складає 1561,16 грн. З урахуванням 21-денного перебування у санаторії повна вартість путівки складає 32 785,32 грн.

Витрати на залізничні квитки у двох напрямках від станції Рівне до станції ОСОБА_5 (останній населений пункт України) станом на 11.10.2017 року на одну особу складають 343,91 грн. Оскільки шкода завдана ушкодженням здоров'я фізичній особі джерелом підвищеної небезпеки, то відповідач ОСОБА_6JL, як водій автомобіля «Nissan Armanda» реєстраційний номер АР 3313 зобов’язаний відшкодувати витрати на лікування незалежно від наявності вини у ДТП відповідно до вимог ст.ст. 1187, 1193, 1195ЦК України. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/4252127 від 23.05.2015, а забезпеченим є вказаний вище транспортний засіб, то відповідно до даного полісу страховик, яким є страхове товариство «Dominanta», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров’ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпечених транспортних засобів та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Відповідно до даного полісу встановлені ліміти відповідальності страховика в розмірі 100 000 грн. - за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю (на одного потерпілого); 50 000 грн. - за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого). Згідно зі ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон) у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Відповідно до ст.26 Закону, шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Враховуючи, що розмір мінімальної заробітної плати в квітні 2016 р. становив 1378,00 грн., то відповідно розмір страхового відшкодування за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності потерпілої ОСОБА_1 становить 1378,00 х 18 = 24804,00 грн. Окрім того, позивачеві ОСОБА_1 завдана моральна шкода. Винними діями відповідача вісімдесяти двох річна жінка змушена була тривалий час терпіти сильний (надлюдський) фізичний біль, пережила важкий стрес, а це завдало неймовірних душевних страждань як людині. Позивач дуже страждала і продовжує страждати, адже через дії водія вона несподівано отримала важкі травми у вигляді трьох переломів з невідомими наслідками у майбутньому, стала інвалідом іі групи, і таке жахливе каліцтво з тривалим лікуванням, фізичними болями і тяжкими наслідками. Місяцями позивач була безпорадна та безпомічна, оскільки взагалі не могла обходитися безсторонньої допомоги, лежала, не встаючи, всі необхідні життєві процеси проходили, на ліжку (їла, ходила в туалет, та інше). Лежала в палаті, де було п'ять чоловік, і при них змушена була ходити в туалет. Ушкодження здоров'я і тривале лікування морально пригнітило відповідача і її чекає важке і довготривале відновлення здатності самостійно ходити. Позивач страждає через усі названі вище та потенційні ускладнення в своєму здоров’ї, власному зовнішньому вигляді та в подальшому житті. На даний час позивач позбавлена можливості самостійно пересуватися, потребує стороннього догляду. Значних душевних страждань внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди зазнали також ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Валеріївна- діти потерпілої, які, будучи шоковані подією, змушені були приїхати до матері: син з Запоріжжя, а донька з Російської Федерації і тривалий час здійснювати догляд за нею. Немайнову (моральну) шкоду, завдану позивачеві, вона оцінює у 100 (сто тисяч) гривень.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, представник позивача адвокат ОСОБА_2 підтримали позовну заяву в межах її доводів та просили задовольнити повністю. Просили стягнути з відповідачів 35 817,95 грн. як витрати на санаторно-курортне лікування, 40 248,90 грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на медичне лікування, придбання спеціального медичного обладнання, медичних виробів, медичних обстежень, 24804,00 грн. відшкодування втрати частини заробітку та моральну шкоду в сумі 100,000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»’вився повторно. Про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не подав . Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідачем СТ «Домінанта» подано до суду відзив згідно якого позов не визнають, просять відмовити в його задоволенні, справу розглянути в їх відсутність.

Заперечення позову обґрунтовують тим, що 23.05.2015р. між СТ «Домінанта» та ОСОБА_9 був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № АЕ/4252127 , яким забезпечено транспортний засіб Nissan Armada, АР3313СЕ

Відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено порядок укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та порядок здійснення страхового відшкодування. Крім того, пунктом 2.1. ст. 2 Закону передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Таким чином, порядок врегулювання страхових подій встановлено саме цим спеціальним Законом, який і регулює відносини, які виникли між ОСОБА_1 та СТ «Домінанта».

Так, відповідно до ст. 35 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п.36.2. ст.36 Закону, рішення про здійснення страхового відшкодування (та виплата страхового відшкодування) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування Страховик зобов’язаний прийняти протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування (за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону), повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Позивач ОСОБА_1 ні з повідомленням, ні з заявою про страхове відшкодування до ОСОБА_3 не звертавлася, документів, які передбачені ст. 35 Закону, страховику не надав та своїми діями фактично позбавив можливості СТ «Домінанта» встановити дійсні обставини справи та, з врахуванням положень Закону визначити розмір страхового відшкодування, який завданий безпосередньо під час ДТП.

Таким чином, права ОСОБА_1 зі сторони СТ «Домінанта» жодним чином не порушені, адже фактично відмови у виплаті страхового відшкодування не було, що виключає порушення прав та законних інтересів позивача.

Законодавством не передбачено обв’язку страховика розшукувати потерпілих та вимагати в них надання документів, що передбачені Законом та особистого рахунку для виплати страхового відшкодування.

Окрім того, вважають недоведеними вимоги щодо відшкодування понесених витрат на лікування та безпідставними вимоги щодо стягнення коштів на майбутні витрати, пов’язані з реабілітацією позивачки в наслідок перенесеної травми.

Заслухавши пояснення позивачки. Представника позивачки, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 07 квітня 2016 року близько 15 год. по вул. Міцкевича в м. Рівне , навпроти готелю «Мир», ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «NISSAN Armanda» реєстраційний номер АР 3313СЕ, не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на нерегульованому пішохідному переході, наїзд на ОСОБА_1, яка переходила проїзну частину зліва на право по ходу руху транспортного засобу. ОСОБА_1 після ДТП було госпіталізовано у ЦМЛ м.Рівне.

Подія внесена до ЄРДР 07.04.2016р., кваліфікована за ч.1 ст. 286 КК України, орган розслідування Рівненський відділ поліції Головного управління Національної поліції в рівненській області, що підтверджується оглянутим судом витягом з кримінального провадження № 12016180010002163.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала закритий трансцервікальний перелом шийки лівої стегнової кінцівки зі зміщенням, вторинно відкритий перелом дистального матаепізізу кісток лівого передпліччя, перелом ІІ-ІІІ плюснових кісток правої стопи зі зміщенням і перебувала на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я обласного центру з урахуванням посттравматичних наслідків в період з 07 квітня по 29 серпня 2016 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному обстеженні та лікуванні у періоди з 07.04.2016р. по 04.05.2016р., з 20.05.2016р. по 25.05.2016р., з 31.05.2016р. по 14.06.2016р., з 30.06.2016р. по 15.07.2016р.,1 10.08.2016р. по 29.08.2016р., що підтверджується Епікризами. З оглянутих судом епікризів вбачається, що ОСОБА_1 проводилися у вищевказані періоди обстеження та лікування через отриману травму 07.04.2016р. внаслідок ДТП.

Кількість та вартість придбаних пігулок, медичного обладнання, медичних виробів, медичних обстежень понесених позивачкою, підтверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами фіскальних чеків, квитанціями на загальну суму 40 248,90 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3, які виразились у спричиненні тілесного ушкодження ОСОБА_1, що спричинило розлад здоров’я, як наслідок ОСОБА_1 понесла витрати на лікування, між витратами та заподіяною шкодою є причинно-наслідковий зв’язок.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 40 248,90 грн. підтверджені достовірними доказими та підлягає до задоволення шляхом стягнення зазначених коштів з ОСОБА_3

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на час ушкодження здоров’я була непрацездатною , перебувала на пенсії та отримувала дохід у виді пенсії.

Вказані вимоги є безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з абзацами 3 і 4 пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз"яснено, що суми на відшкодування шкоди втраченого заробітку мають присуджуватись потерпілому з дня втрати працездатності.

Відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається зі щомісячних платежів (страхових виплат), що виплачуються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності.

Згідно з висновком МСЕК від 29.08.2016р. ОСОБА_1 установлено П групу інвалідності за загальним захворюванням з урах.ОРА довічно.

Відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається зі щомісячних платежів (страхових виплат), що виплачуються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності,

Однак, як зазначено вище, підставою відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок каліцтва, іншим ушкодженням здоров"я, є втрата чи зменшення, професійної або загальної працездатності" .

Для вирішення питання щодо відшкодування позивачу заробітку (доходу), втраченого ним внаслідок ушкодження здоров"я під час злочину, необхідно встановити, яка ступінь втрати професійної та / або загальної працездатності настала у нього внаслідок цієї події, момент її настання та строк на який її встановлено.

Довідка МСЕК від 29.08.2016 року таких відомостей не містить.

Виходячи з наведеного та оскільки відсутні докази щодо наявності істотних обставин, які б давали підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача відшкодування шкоди, пов’язаної зі стійкою втратою працездатності як потерпілій внаслідок ДТП у сумі 24804,00 грн. , відтак зазначена вимога ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначає позивач винними діями відповідача ОСОБА_3 їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що каліцтво завдало позивачу значних фізичних страждань та болю, стала інвалідом, у зв’язку з чим змінився її звичний спосіб життя, змушена була витрачати час та кошти на періодичне лікування.

Факт заподіяння позивачу моральної шкоди суд вважає доведеним. За таких обставин, підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди наявні. Проте розмір, визначений позивачем у 100 000 грн., суд вважає завищеним і таким, що не відповідає характеру та ступеню завданої моральної шкоди, пов’язаної з витратами понесеними на лікування.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у її житті та інші обставини, виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування, що належить до стягнення на користь позивача в сумі

3 000 грн.

Позивачка ОСОБА_1 просить стягнути на її користь 35817,95 грн. , як витрати на санаторно-курортне лікування, яке їй призначене лікарем. Проте, на підтвердження суду не надано санаторно-курортної путівки, доказів понесених витрат та жодним доказом не підтверджені понесені витрати санаторно-курортноного лікування. Відтак, зазначена вимога ОСОБА_1 не підлягає до задоволення за недоведеністю позовних вимог.

Отже, суд прийшов до висновку, шо ОСОБА_1 у позові до Страхового товариства «Домінанта» слід відмовити повністю.

Також, суд прийшов до висновку, що не підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_1 в частині вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 24804,00 грн. у зв’язку із стійкою втратою працездатності та витрати на майбутнє лікування у розмірі 35817,95 грн.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК судові витрати, від сплати яких була звільнена позивачка ОСОБА_1, яка є інвалід П групи, підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_3 в прибуток державного бюджету в сумі 1280,00 грн, з розрахунку 640,00 грн. х 2 ( дві самостійні вимоги, які задоволені судом) = 1280,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 40 248 (сорок тисяч двісті сорок вісім) грн.. 90 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі ) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп. в прибуток державного бюджету.

В позові ОСОБА_1 до Страхового товариства «Домінанта» відмовити повністю.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 24804,00 грн. у зв»язку із стійкою втратою працездатності та витрати на майбутнє лікування у розмірі 35817,95 грн. відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, проживає: 33000 м.Рівне. АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий 06.11.2001 р.Рівненськи МВ УМВС України у Рівненській області.

Відповідач: Страхове товариство «Домінанта» місцезнаходження: 01032 м.Київ вул. Саксаганського, 119 офіс 27, КОД ЄДРПОУ 35265086.

Відповідач: ОСОБА_3, проживає: 69118 АДРЕСА_2 .

Повне рішення виготовлене 14.09.2018р.

Суддя: О.В.Панас