Ухвала суду № 76993857, 26.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 1715/22783/12

УХВАЛА

26 вересня 2018 року м..Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в особi суддi ОСОБА_1,

з участю: секретаря судового засідання Цимбалюк А.І.,

представника боржника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне заяву представника заявника ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" - ОСОБА_4 про заміну сторони правонаступником у справі №1715/22783/12 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства „Укрінбанк” до Приватного підприємства фірма «Нова-М», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія "Укрінком" - ОСОБА_4 звернувся в Рівненський міський суд Рівненської області із заявою про заміну сторони правонаступником у справі №1715/22783/12 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства „Укрінбанк” до Приватного підприємства фірма «Нова-М», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" в поданій заяві вказує на те, що 17 вересня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області прийнято рішення по цивільній справі №1715/22783/12 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «Укрінбанк» до ПП «Нова-М», ОСОБА_5, ОСОБА_6В про стягнення заборгованості у сумі 864 470,02 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки.

За наслідками розгляду справи позов було задоволено повністю, стягнуто солідарно з ПП «Нова-М» та ОСОБА_5 заборгованість по кредиту у сумі 864 470,02 грн. і судовий збір в сумі 3 306,00 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки у сумі 864 470,02 грн., шляхом продажу з прилюдних торгів, а саме домоволодіння, що розташоване в м. Рівне по вул. Нова, буд.8 та знаходиться на земельній ділянці розміром 0,1000 га.

В подальшому по цій справі Апеляційним судом Рівненської області від 25.11.2013р. ухвалено Рішення згідно якого, резолютивну частину Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17.09.2013 року залишено в силі лише в частині стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором.

В зв’язку з тим, що на підставі неправомірних дій Національного банку України, в ІІАГ «УКРІНБАНК» 24.12.2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію (постанова НБУ від 24.12.2015 року № 934, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) від 24.12.2015 року № 239. а згодом і ліквідацію (рішення ФГВФО від 22.03.2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку»), а управління ліквідацією передано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись із незаконним рішенням НБУ щодо ліквідації. ПАТ «УКРІНБАНК» було ініційовано адміністративні судові процеси (№ 826/1162/16 та № 826/5325/16) щодо визнання протиправними та скасування вказаних постанов Національного банку України та рішень ФГВФО.

Відповідними судовими рішеннями було визнано протиправними га скасовані вказані постанови Національного банку України та рішення Фонду які розпочали ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК».

Загальними акціонерів ПАТ ««УКРІНБАНК» згідно протоколу № 1 від 13.07.2016 року було прийнято рішення про заміну найменування ПАТ «Український інноваційний банк» на пАТ «Укрінком» , а згідно протоколу № 6 від 28.03.2017 року загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрінком» прийнято рішення продовжувати свою діяльність шляхом перейменування ПАТ «Укрінком на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке відповідно до статуту товариства, є набувачем всіх прав та обов’язків ПАТ «Український інноваційний банк»» та ПАТ «Укрінком».

20 лютого 2018 року Постановою Київського апеляційного суду було залишено без задоволення апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, якою був задоволений адміністративний позов ПАТ «УКР/ІН/КОМ» (колишня назва ПАТ «УКРІНБАНК») до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – про визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 «Про віднесення ОСОБА_3 акціонерного товариства «УкрінБанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УкрІнБанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Таким чином Київський апеляційний адміністративний суд повністю підтримав рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року про визнання протиправними та скасування постанови Національного банку України про віднесення ОСОБА_3 акціонерного товариства «УкрінБанк» до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УкрінБанк».

Отже, ПАТ «УКРІНБАНК» (нова назва - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» скорочена назва - ПАТ «УКР/ІН/КОМ») є самостійним суб’єктом господарювання, не знаходиться під управлінням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» не є легітимною.

З огляду на викладене, просить суд замінити сторону виконавчого провадження з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»

Заявник в судове засідання не з»явився, однак надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі заявника.

Боржник в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" - ОСОБА_4 про заміну сторони правонаступником у справі №1715/22783/12 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства „Укрінбанк” до Приватного підприємства фірма «Нова-М», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. В обгрунтування заперечень покликається на те, що з 23.03.2016 року по 2303.2019 року здійснюється процедура ліквідації публічного акціонерноготовариства "Укінбанк" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та запроваджено тимчасову адімінстрацію. Подана заява про заміну сторони її правонаступником громадянином ОСОБА_4 представником публічного акціонерного товариства "Укр/ін/ком" м. Сєвєродонецьк по цивільній справі 1715/22783\12. оскільки юридична особа стягувача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрінбанк" не припинена.

Посилання в заяві громадянина ОСОБА_4 представника публічного акціонерного товариства «УКРІНКОМ» м. Сєвєродонецьк на рішення суду по справі №826/1162/16, які начеб то набрали законної сили та скасовують постанови Національного банку України є такими, що не відповідають дійсності і свідомо вводять суд в оману, оскільки 24.10.2017 Верховний Суд України скасував рішення адміністративних судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій (справа №826/1162/16) щодо оскарження постанови Правління НБУ про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації та ухвалив нове рішення про відмову у вказаному позові акціонерам ПАТ «Укрінбанк». На даний час уповноваженою особою, яка проводить процедуру ліквідації банку публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» є ОСОБА_7.

За таких обставин вважає, що подана заява є безпідставною та підписана не уповноваженою особою, яка жодним чином не має ніякого відношення до публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", де запроваджено тимчасову адміністраціюі не є стягувачем. Просить в задоволенні заяви відмовити.

Суд, дослідивши заяву представника заявника ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" - ОСОБА_4 та матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 ПАТ "Укрінбанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 запроваджено тимчасову адміністрацію і призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних.

22.03.2016 на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Правлінням Національного банку України винесено постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрінбанк".

22.03.2016 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 385 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрінбанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрінбанк".

В обгрунтування заяви про заміну сторони заявник покликається на ту обставину, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення ОСОБА_3 акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії несплатоспроможних", визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Проте згідно з постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі № 826/1162/16 задоволено заяву Національного банку України, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання протиправними постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 відмовлено.

Крім того, у справі № 826/5325/16 (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016), зокрема було визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_3 акціонерного товариства "Український інноваційний банк" з моменту її прийняття та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 "Про початок процедури ліквідації ОСОБА_3 акціонерного товариства "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття.

Натомість згідно з ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України у справі № 826/5325/16 на судові рішення у цій справі.

Касаційне провадження відповідно до ухвали Верховного Суду від 29.03.2018 відкрито також і у справі № 826/14033/17, на рішення у якій послався позивач в обґрунтування своїх вимог. Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017, залишеним без змін ухвалою Київського адміністративного суду від 20.02.2018 у зазначеній справі, задоволено позов ПАТ "Українська інноваційна компанія" та, зокрема, визнано протиправними і скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" і рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Вказані обставини встановлені постановою Об"єднаної палати Верховного суду у складі касаційного господарського суду у справі №910/8117/17 від 03.08.2018 року.

Судом встановлено, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком", оформленим протоколом від 28.03.2017 № 6, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія". Затверджено статут у новій редакції. Відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ "Укрінком" ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком", перереєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_8 13.07.2016, номер запису 10741050116038947, ідентифікаційний код суб’єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов’язків ПАТ "Український інноваційний банк" і ПАТ "Укрінком".

Як вбачається з матеріалів заяви, представник заявника ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" - ОСОБА_4 просить замінити Публічне акціонерне товариство "Укрінбанк" на Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" у справі №1715/22783/12 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства „Укрінбанк” до Приватного підприємства фірма «Нова-М», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Щодо правового статусу заявника ПАТ "Українська інноваційна компанія" зазначив, що 24.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 934 "Про віднесення ОСОБА_3 акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", а згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 у ПАТ "Укрінбанк" запроваджено тимчасову адміністрацію, якій делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку.

Заявник наголосив, що з 13.07.2016 ліквідаційну процедуру стосовно ПАТ "Укрінбанк" припинено за рішенням суду. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав юридичних підстав на здійснення спеціальних функцій щодо виведення ПАТ "Укрінбанк" із ринку.

13.07.2016 наглядовою радою ПАТ "Укрінбанк" було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про перейменування ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", змінено місцезнаходження товариства, затверджено нову редакцію статуту, змінено КВЕДи та призначено голову правління і членів правління. Державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів позивача було проведено 13.07.2016 приватним нотаріусом, реєстраційна дія № 10741050132038947.

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрінком" від 28.03.2017 знову змінено назву на ПАТ "Українська інноваційна компанія" шляхом вчинення 03.04.2017 реєстраційної дії № 10701200000007396.

Відповідно до пункту 1.1 статуту товариства у редакції від 13.07.2016 ПАТ "Укрінком" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Укрінком", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк".

Згідно з пунктом 1.1 статуту у редакції від 18.03.2017 ПАТ "Українська інноваційна компанія" продовжує свою діяльність на підставі цього статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Укрінбанк" і ПАТ "Укрінком".

Суд, при вирішенні вказаної заяви по суті, керується висновками викладеними об"єднаною палатою Верховного суду у складі касаційного господарського суду у справі №910/8117/17 від 03.08.2018 року які полягають у такому.

За змістом статей 80, 83 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Законом України "Про акціонерні товариства" визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Відповідно до частини 6 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Законом України "Про банки і банківську діяльність" (далі за текстом – у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).

У статті 2 цього Закону надано значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема передбачено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Відповідно до статті 4 цього Закону банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону та інших законів України. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України визначає особливості регулювання та нагляду за системно важливим банком, банком, що має статус Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, з урахуванням специфіки діяльності таких банків.

За змістом статті 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частинами 1 і 7 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Зважаючи на положення частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Об’єднана палата Верховного суду ускладі суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8117/17 від 03.08.2018 року, встановила, що спір виник у сфері, у якій так само, як і у справі "Котов проти Російської Федерації" "порушення процедури … могло мати руйнівні наслідки для економіки держави, тим самим зачепивши велику кількість індивідуальних майнових прав" (п. 117 постанови ОСОБА_9 ЄСПЛ від 2 квітня 2012, справа "Котов проти Російської Федерації", скарга № 54522/00). У цій справі ЄСПЛ визнав, що за певних обставин стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції може вимагати заходів, які необхідні для захисту права власності навіть у справах, які стосуються спорів між фізичними особами або компаніями (п. 112 постанови). У справі "Прессос Компанія ОСОБА_10 А." та інші проти Бельгії (рішення від 20 листопада 1995, Series A No. 332) ЕСПЛ підкреслив, що національні органи мають широкі межі розсуду при визначенні того, що є "в інтересах суспільства". Суд наголосив, що цілком прийнятним є те, що законодавець користується більшими можливостями для здійснення соціально-економічної політики, і Суд поважає підхід законодавця до проблеми вимог, пов'язаних з "інтересами суспільства". У справі, розглядається, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, це означає, що у відносинах, пов'язаних зокрема з реорганізацією або ліквідацією банків неухильне виконання процедурних вимог, встановлених спеціальним законодавством у цій сфері, може мати вирішальне значення для виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у суб'єктів цих відносин.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам. Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Главою 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено порядок реорганізації банку. Згідно зі статтями 26– 27 цього Закону банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається. Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.

Відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас відповідно до частин 1 - 3 статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Банк має печатку зі своїм повним офіційним найменуванням. Слово "банк" та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.

За змістом статті 16 цього Закону статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України. Статут банку обов'язково має містити таку інформацію про банк: 1) найменування банку (повне та скорочене); 2) його місцезнаходження; 3) організаційно-правову форму; 4) види діяльності, які має намір здійснювати банк; 5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами; 6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень; 7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону; 8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку; 9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку; 10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків; 11) положення про аудиторську перевірку банку; 12) положення про органи внутрішнього аудиту банку. Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.

Отже, як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України.

При цьому зважаючи на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема статтю 2 цього Закону, передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов'язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом.

Крім того, згідно зі статтею 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правління банку зобов'язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов’язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.

Зважаючи на викладене, об'єднана палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17, стосовно того, що виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності без дотримання процедури, передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", не дає підстав вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

Згідно зі ст. 442 ЦПК України, 1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. 2. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. 3. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. 4. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. 5. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що об"єднаною палатою Верховного суду висловлено позицію,що ПАТ " Українська інноваційна компанія Укрінком" не є правонаступником ПАТ " Укрінбанк", суд вважає за необхідне в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" - ОСОБА_4 про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82, 258-261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_3 акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія "Укрінком" - ОСОБА_4 про заміну сторони правонаступником у справі №1715/22783/12 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства „Укрінбанк” до Приватного підприємства фірма «Нова-М», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.Г. Кучина