Рішення № 76992798, 05.10.2018, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1727/18

Провадження № 2-а/375/24/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2018 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, номер картки платника податку: НОМЕР_1) до Головного управління національної поліції в Київській області (01601, м. Київ вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ: 40108616), інспектора сектору реагування патрульної поліції Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Кравченка Володимира Сергійовича (адреса, за якою здійснюється діяльність: 09601, смт. Рокитне Київської області вул. Заводська, 3)

про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Рокитнянського відділу поліції капітана поліції Кравченко Володимира Сергійовича, прохаючи визнати дії поліцейського протиправними та скасувати винесену ним постанову серії НК № 081213 від 01.08.2018 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що 19.07.2018 поліцейським винесено постанову, відповідно до змісту якої він визнаний винуватим у тому, що о 07:45 годині в смт.Рокитне Київської області по вул.І.Зінича він, керуючи автомобілем "Мазда 3", залишив останній на виїзді із стоянки, що не дало можливість іншим учасникам безперешкодно заїхати до неї. Такі його дії було кваліфіковано існпектором патрульної поліції за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністратвине стягнення у виді штрафу розміром 255,00 грн.

Зазначає, що викладені у постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки фактично він залишив автомобіль на стоянці і жодним чином не заважав іншим автомобілям там паркуватися. Працівник поліції навмисно зробив знімки так, щоб не видно було частину стоянки, кудою власне до неї заїзджали автомобілі.

Не погоджуючися з позовом, відповідач в особі ГУ НП В Київській області подало відзив, яким просить у задоволенні позову відмовити. Вважає постанову обгрунтованою і що вина позивача у вчиненні передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП адміністративного правовопорушення підтверджується двома фотознімками, що є у матеріалах справи.

Будучи належним чином повідомленими, сторони у судове засідання не зявилися.

За викладеного суд ухвалює провести розгляд спору по суті у письмовому провадженні, що узгоджується із положеннями ч. 9 ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.08.2018 інспектором СРПП Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції Кравченком В.С. було винесено відносно позивача постанову серії НК № 081213 від 01.08.2018 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до змісту вказаної постанови позивач 01.08.2018 о 07:45 годині по вул.І.Зінича в смт.Рокитне залишив автомобіль "Мазда 3", д.н.з. НОМЕР_2, на виїзді із стоянки, що не дало можливості іншим учасникам безпершкодно заїхати до неї.

За вказане порушення до позивача було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 225,00 грн.

Таким чином, вбачається, що між сторонами має місце публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішення якого проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові і що передбачає відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

На разі, заперечуючи проти позову у своєму відзиві, відповідач на переконання суду всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України факт порушення позивачем дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не довів, достатніх та належних доказів доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду суду не подав і не містять їх матеріали справи. Наявні у матеріалах справи фото, на які, як на доказ вини позивача у скоєнні адміністратвиного правопорушення посилається відповідач, самі по собі не не підтверджують обставину порушення позивачем правил зупинки чи стоянки. Більше того, сама постанова не містить зазначення порушення яких положень ПДР допустив позивач і що мало місце зупинка чи стоянка. Посадова особа відповідача на це уваги не звернула і що вказує на неповноту зясування відповідачем обставин під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи отримані у справі докази та з огляду на заначені положення ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП правопорушення, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною.

Порушене право позивача таким чином підлягає судовому захисту у відповідності до положень ст. 286 КАС шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі у відповідності до ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 205, 241-247, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції і Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області капітаном поліції Кравченко Володимиром Сергійовичем постанову серії НК № 081213 від 01.08.2018 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1, а провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів з дня його проголошення шляхом подання через Рокитнянський районний суд Київської області до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "____"_______ 20____