Рішення № 76991703, 02.10.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9947/18

Категорія 38

2/295/2620/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого – судді Полонця С.М.,

секретаря с/з – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті 05.11.1997 року ОСОБА_4, встановити факт володіння ОСОБА_3 житловим будинком по провулку 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі та визнати за ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_1) право власності на житловий будинок загальною площею 25,5 кв.м. за вищевказаною адресою в порядку спадкування за заповітом після смерті 25.03.2015 року ОСОБА_3 При цьому посилається на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками його діда ОСОБА_3 та за час свого сумісного життя в шлюбі побудували житловий будинок провулку 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі. Після смерті ОСОБА_5 її чоловік ОСОБА_6 фактично прийняв у спадщину вказаний будинок, а після його смерті спадщину прийняв його син ОСОБА_3, оскільки постійно проживав у вказаному будинку, однак за життя не зміг оформити права власності на вказане майно. Після смерті діда ОСОБА_3 позивач прийняв у спадщину за заповітом вищевказаний будинок, однак йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 07.08.2018 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду 21.08.2018 року позивачем подано відповідну заяву з додатками.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.08.2018 року відкрито провадження у цивільній справі.

В судовому засіданні 26.09.2018 року представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому та не заперечував щодо вирішення справи в заочному порядку, після перерви в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

В судовому засіданні 26.09.2018 року свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили, що після смерті ОСОБА_4, його син ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки постійно проживав у житловому будинку по провулку 2-му Дачному, 8 у м. Житомирі та відкрито продовжував управляти та володіти цим будинком. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв його онук ОСОБА_2, який проживає у спірному будинку.

Вислухавши пояснення представника позивача, покази свідків та дослідивши письмові докази по справі, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були батьками діда позивача – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.

За час свого сумісного життя в шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 побудували житловий будинок по провулку 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі.

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи №2660 на об’єкт нерухомого майна за адресою: м. Житомир, пров. 2-й Дачний, 8, житловий будинок площею 25,5 кв.м. під літ. «А» в 1950 році рахувався за прабабою позивача ОСОБА_5, що підтверджується відповідними документами, які містяться в матеріалах інвентаризаційної справи.

28.11.1970 року померла прабаба позивача ОСОБА_5, після її смерті чоловік ОСОБА_4 фактично прийняв у спадщину вищезазначений житловий будинок, оскільки постійно там проживав та був прописаний. В подальшому вказаний житловий будинок був перебудований та рахувався за ОСОБА_4, на ім’я якого в 1956 році була заведена будинкова книга.

18.12.1995 року та 05.01.1996 року ОСОБА_4 звертався із заявою до начальника міжміськбюро технічної інвентаризації, в якій просив здійснити інвентаризацію побудованого житлового будинку по пров. 2-му Дачному, 8 та зареєструвати право власності.

10.01.1996 року Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації була видана довідка №244 А 2660 про те, що ОСОБА_4 є користувачем житлового будинку №8 по пров. 2-му Дачному в м. Житомирі, правові документи на будинок не зареєстровані. Загальна площа житлового будинку становить 47,3 кв.м.

12.03.1997 року ОСОБА_4 отримав Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,10 га по пров. 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі для обслуговування вказаного житлового будинку і господарських будівель.

05.11.1997 року прадід позивача ОСОБА_4 помер, після його смерті спадщину прийняв його син ОСОБА_3, оскільки постійно проживав у вищезазначеному будинку та відкрито продовжував управляти та володіти будинком, що підтвердили в судовому засіданні свідки.

Згідно ст.525 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Виходячи із змісту наведеної норми закону прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як встановлено в судовому засіданні, в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, в управління та володіння спадковим майном, а саме житловим будинком по 2-му пров. Дачному, 8 у м. Житомирі фактично вступив його син ОСОБА_3 та вважається таким, що прийняв спадщину, однак за свого життя не оформив право власності на вищевказане спадкове майно, хоча проживав у ньому та користувався вказаним будинком.

29.03.2015 року дід позивача – ОСОБА_3 помер та за життя все своє майно заповів позивачу – ОСОБА_2, про що свідчить копія заповіту від 27.01.2015 року.

На житловий будинок по провул. 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі станом на 15.08.2017 року ФОП ОСОБА_9 виготовлено технічний паспорт. Відповідно до висновку суб’єкта оціночної діяльності про вартість оцінюваного майна від 15.05.2018 року, ринкова вартість житлового будинку по пров. 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі загальною площею 25,5 кв. м., житловою площею 16,4 кв. м., 1950 року побудови, стан задовільний, складає 32564 грн.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно довідки приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 28.09.2018 року, позивач є спадкоємцем після смерті 29.03.2015 року діда-заповідача ОСОБА_3, інших спадкоємців немає.

Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 02.04.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок №8 по пров. 2-му Дачному в м. Житомирі у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

З огляду на зазначене, у позивача не має можливості для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом у встановленому законом позасудовому порядку на житловий будинок по пров. 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі, яким володів та користувався його дід ОСОБА_3

В силу ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи вищезазначене, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, ч.4 ст.223, 259, 263, 265, 315, гл.11 розд.3 ЦПК України, ст. ст. 525, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 16, 392, 1218, 1223, 1269 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті 05 листопада 1997 року ОСОБА_4.

Встановити факт володіння ОСОБА_3 житловим будинком по провулку 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, право власності на житловий будинок загальною площею 25,5 кв. м. по провулку 2-му Дачному, 8 в м. Житомирі в порядку спадкування за заповітом після смерті 29 березня 2015 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: