Рішення № 7699066, 18.08.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2009 Справа № 14/137-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр", м. Дніпропетровськ,

до: Фермерського господарства "Крона-плюс", с. Новомиколаївка, Новотроїцького району Херсонської області,

про стягнення 949 857 грн. 09 коп.,

за участю представників

позивача: Тютюнник В.А., представник, дов. № 25 від 24.07.09 р.,

відповідача: Макаренко В.А., представник, дов. № 7 від 25.03.09 р.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.08.09 р., просить стягнути з відповідача заборгованість та штрафні санкції на загальну суму 949 857,09 грн., на підставі договору купівлі-продажу мінеральних добрив № 45-р/09 від 02.03.2009 р.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням уточнень.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до умов п. 1.1. Договору купівлі-продажу мінеральних добрив № 45-р/09 від 02.03.2009 року, з додатками (Специфікація № 1) (надалі Договір) позивач зобов'язався передати у власність відповідача у термін до 26.03.09 р. та до 30.03.09 р., а відповідач прийняти та оплатити мінеральні добрива, а саме: Амофос у загальній кількості 60,00тн. та Карбамід у загальній кількості 180,00тн.

Відповідно до умов п. 3.2. Договору загальна сума Договору складає 1067403,00грн.

За умовами п. 2.2. Договору відповідач зобов’язався здійснити оплату шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача 100% суми вартості товару на протязі трьох банківських днів з моменту підписання сторонами Договору, тобто до 05.03.09 р. включно (на умовах попередньої оплати) однак, в установлений термін свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого основний борг відповідача перед позивачем становить 1067403грн.00коп. Зазначений основний борг визнаний уповноваженим представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідач отримав від позивача товар (мінеральні добрива Карбамід та Амофос NP 12:52) на загальну суму 1067403грн.00коп. (видаткова накладна № РН-0000157 від 27.03.09р. та довіреність № 7 від 27.03.09р., видаткова накладна № РН-0000093 від 20.03.09р. та довіреність № 4 від 20.03.09р.), однак, у зазначених накладних підставою для поставки вказано договір № 45-р/09 від 20.03.09 р.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 4.4. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем штрафу (фактично пені) у розмірі 0,2% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 243626грн.77коп., однак, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" щодо застосування подвійної облікової ставки НБУ під час нарахування пені, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 79270грн.55коп.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 29887грн.27коп. та 10012грн.05коп.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 666331грн.00коп. основного боргу, 29887грн.27коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 10012грн.05коп. з урахуванням 3% річних, 79270грн.55коп. пені. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення пені у розмірі 164356грн.22коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Фермерського господарства "Крона-плюс" (ідентифікаційний код - 33332024, адреса - 75354, місто Херсонська область, Новотроїцький район, с. Новомиколаївка, вул. Садова, 55, р\рахунок –26009052307249 в Новотроїцькому відділенні "ПриватБанк", МФО - 352479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр" (ідентифікаційний код –33339496, юридична адреса –49000, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, фактична адреса –49006, м. Дніпропетровськ, пр-т Пушкіна, 4, р\рахунок –26004050001304 в КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО –305299) 666331грн.00коп. основного боргу, 29887грн.27коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 10012грн.05коп. з урахуванням 3% річних, 79270грн.55коп. пені, 7855грн.01коп. витрат по сплаті державного мита, 260грн.49коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "25" серпня 2009 р.