
Код суду 233 № 233/5245/18
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2018 року м. Костянтинівка
Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Леміщенко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Військової частини А0641, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, який народився 09 травня 1987 року в смт. Новгородка Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_1, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, солдата, обіймає посаду сапера 2 відділення інженерно-саперного взводу військової частини А0641, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пр-т. Ломоносова, буд. 161а,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про закінчення такого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення указу президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію" і до теперішнього часу.
Військовослужбовець військової служби за контрактом солдат ОСОБА_1 згідно з розпорядком дня, затвердженим наказом командира військової частини А0641 №456 від 30.07.2018 року, повинен бути о 07-50 год. на ранковому шикуванні на території військової частини А0641, яка дислокується за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, пр-т. Ломоносова, 161а. Під час ранкового шикування 20.09.2018 року було виявлено відсутність солдата ОСОБА_1, було організовано першочергові пошуки, однак вони позитивного результату не дали. Водію-кулеметнику інженерно-саперного взводу ОСОБА_2 вдалося зв’язатися із солдатом ОСОБА_1 по мобільному телефону, та військовослужбовець повідомив, що перебуває у м. Костянтинівка та повернеться через три дні. До в/ч А0641 солдат ОСОБА_1 прибув 23.09.2018 року, тобто три доби він проводив у вільний від служби час на власний розсуд, не пов’язуючи його з виконанням обов’язків військової служби, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення при обставинах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся. Пояснив, що 19.09.2018 року від був у відгулі після чергуванні і вийшов за межі військової частини по особистим справам. В цей день він випив пива і зателефонував своїй знайомій, яка запросила його в гості, на що він погодився. Протягом всього дня він ще пив багато алкогольних напоїв і надвечір перебував у такому стані, що йому було соромно їхати у розташування військової частини, і він поїхав у готель, де провів три дні. Повернувся він до військової частини лише 23.09.2018 року для подальшого проходження служби. В скоєному щиро розкаявся, пообіцяв більше подібного не вчиняти.
Крім повного визнання вини ОСОБА_1, його вина підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, копією наказу командира військової частини А0641 № 38НР від 20 вересня 2018 року про призначення добового наряду в складі, зокрема, чергового частини командира взводу молодшого лейтенанту ОСОБА_3; копією наказу командира військової частини А0641 № 456 від 30 липня 2018 року про затвердження та введення в дію з 30.07.2018 року розпорядку дня військової частини А0641 на 2018 рік; копією доповіді про самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем солдатом ОСОБА_1 від 20 вересня 2018 року №875; копією доповіді про повернення після самовільного залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем солдатом ОСОБА_1 від 24 вересня 2018 року №879.
За таких обставин, вважаю, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, є доведеною.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Крім того, враховуючи положення ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 352,40 грн.
Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 172-11 ч.3 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 145 (сто сорок п’ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п’ять) грн. 00 коп.
Штраф слід перерахувати на розрахунковий рахунок 31119106005058, банк – Казначейство України (ЕАП), отримувач – Костянтин. УК/м. Костянтинівка /21081100, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37890775, ККДБ – 21081100, (символ звітності банку-106).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок, який слід перерахувати на розрахунковий рахунок 31213206005058, отримувач - Костянтин. УК/ м. Костянтинівка/22030101, код ЄДРПОУ - 37890775, банк отримувача ГУДКСУ Казначейство України (ел.адм.податків) МФО - 899998, код класифікації і доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред’явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя: О.О.Леміщенко
Судове рішення № 76990515, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 09.10.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 233/5245/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: