Ухвала суду № 76990406, 03.10.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6533/17

1-кп/264/180/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2018 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Одуденка А.В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників Юдіна А.Ю., Хмаріної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу, відсторонення від займаної посади ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2, та клопотання захисника Хмаріної О.В. про скасування відсторонення від посади ОСОБА_2,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які обвинувачуються у скоєнні злочину передбаченого ч.4 ст.368-4 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернуся з клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2, та відсторонення від займаної посади й продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що за наявності ризиків, які на теперішній момент не відпали та не змінились, обвинувачений ОСОБА_2, який раніше вже допускав порушення застосованих відносно нього умов запобіжних заходів, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, наявність нерухомого майна на тимчасово непідконтрольній українській владі території може переховуватись від суду, в зв'язку з чим просив обрати обвинуваченому домашній арешт з умовою заборони залишати житло у певний період часу та покладанням відповідних обов'язків. Щодо продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу, зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризики, передбачені ст.177 КПК України дають достатні підстави вважати, що остання може здійснити дії передбачені ч.1 вказаної статті. Крім того, просив відсторонити обвинувачену від посади лікаря судово-медичного експерта, мотивуючи тим, що перебування останньої на посаді сприяло вчиненню нею тяжкого кримінального правопорушення, а її корисливі мотиви дають підстави вважати, що перебуваючи на посаді вона продовжить злочинну діяльність, оскільки протиправні дії мали систематичний характер та їх припинення відбулося тільки після втручання правоохоронних органів. Також посилався, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді може незаконними засобами впливати на свідків, які працюють у відділі СМЕ трупів та на теперішній момент не допитані в судовому засіданні, вказував на наявність скарг та негативну професійну характеристику. Відносно клопотання захисника про скасування відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_2 заперечував, посилаючись на аналогічні підстави, а також на порушення процесуальних норм щодо змісту та звернення з таким клопотанням.

Захисник Хмаріна О.В. та обвинувачений ОСОБА_2 всупереч вказаних клопотань сторони обвинувачення зазначили, що ризики наведені прокурором необґрунтовані, не підтверджені відповідними доказами та на теперішній момент перестали існувати, оскільки порушення обвинуваченим покладених на нього обов'язків відсутні. Крім того, заявили клопотання про скасування відсторонення обвинуваченого від посади, оскільки на теперішній час по справі допитані свідки, які працюють у відділі СМЕ, досліджені письмові й речові докази, які зібрані стороною обвинувачення та надані суду в тому обсязі, якому прокурор вважав за необхідне для доведеності вини обвинувачених. Крім того, ОСОБА_2 проживає з сім'єю в м.Маріуполі де власного житла не має, у зв'язку з чим вимушений орендувати, має малолітню дочку, якій позбавлений можливості надавати належне матеріальне забезпечення. Отже відсторонення від посади вже протягом року ставить обвинуваченого у скрутне матеріальне становище. Відносно професійної діяльності ОСОБА_2 порушень трудової дисципліни не мав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався про що свідчить відсутність відповідних доказів.

Захисник Юдін А.Ю. та обвинувачена ОСОБА_1 підтримали позицію захисника Хмаріної О.В. та її підзахисного, заперечували проти задоволення заявлених прокурором клопотань, оскільки не наведено жодного доказу щодо наявності ризиків. Захисник вимоги прокурора про відсторонення ОСОБА_1 від посади вважав безпідставними, вплив на свідків обвинуваченою ні чим не доведеним, а порушення посадової інструкції та внутрішнього розпорядку спростованими наданими доказами. Крім того, остання жодного разу не порушувала покладені на неї обов'язки, в зв'язку з чим вважав, що відсутні підстави для продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену під час обрання запобіжного заходу.

Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши письмові матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи питання продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді застави, в частині виконання обвинуваченою ОСОБА_1 покладених на неї обов'язків, суд керуючись ст.ст.181,194,199 КПК України та враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується особа, покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, а також ризики передбачені ст.177 КПК України, які були на момент обрання обвинуваченій запобіжного заходу та продовжують існувати, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити дію покладених на обвинувачену обов'язків, які й в подальшому забезпечать належну поведінку обвинуваченої під час розгляду справи.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 10.08.2018 року скасовано захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 у виді відсторонення від посади лікаря судово-медичного експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ».

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 04.09.2017 року ОСОБА_2 відсторонено від посади лікаря судово-медичного експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ», строк дії якого було неодноразово продовжено ухвалами Іллічівського районного суду м.Маріуполя.

Згідно ст.131 КПК України відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За вимогами ч.1 ст.154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Стаття 43 Конституції України передбачає, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, в тому числі і відсторонення від подаси під час кримінального провадження, повинно здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Стаття 46 КПК України передбачає, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює.

Відповідно до ч.1 ст.157 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного або обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, з метою запобігання вищевказаним ризикам передбачає доведення в сукупності фактів, які свідчать про існування таких ризиків та наявність у обвинуваченого можливості здійснення протиправних дій шляхом використання займаної посади.

Приймаючи рішення про відсторонення обвинуваченої особи від займаної посади суд досліджує мотиви, наведені в клопотанні, правову підставу, а також оцінює ефективність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження поряд із наслідками такого застосування для інших осіб.

Частиною 3 ст.158 КПК України визначено, що відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до позиції прокурора Горло О.Ф. та Ангелін О.О. обвинувачуються у вчиненні умисного корупційного злочину та, перебуваючи на посаді лікаря судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи і маючи доступ до документів, пов'язаних із їх службовою діяльністю, можуть негативно впливати на хід судового розгляду у кримінальному провадженні, а також, використовуючи свої службові повноваження, можуть впливати на свідків, які на теперішній час не допитані судом, чим перешкоджатимуть встановленню істини.

По кримінальному провадженню допитано ряд свідків, які є працівниками відділу СМЕ трупів та дали пояснення як до обставин справи так і до характеристик обвинувачених, досліджені письмові та речові докази, відеозаписи, які зібрані стороною обвинувачення під час досудового слідства та надані суду в тому обсязі, якому прокурор вважав за потрібне для доведеності вини обвинувачених.

За таких обставин, ризики на які посилається прокурор, можуть бути задоволені за рахунок покладення на обвинувачених обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а не шляхом продовження відсторонення від займаної посади.

При цьому, суд вважає необхідним, врахувати, що ОСОБА_1 з моменту відновлення на посаді службові обов'язки виконує відповідно до посадової інструкції, до дисциплінарної відповідальності не притягалась, скарг від молодшого та середнього персоналу відділу СМЕ трупів відносно обвинуваченої до керівництва не надходило, сама виховує та утримує неповнолітню дитину. ОСОБА_2 є переселенцем, проживає з сім'єю в м.Маріуполі, де власного житла не має, виховує малолітню дочку, якій позбавлений можливості надавати належне матеріальне забезпечення. Відносно професійної діяльності обвинувачений порушень трудової дисципліни не мав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Надані прокурором на підтвердження клопотань виробнича характеристика, інформаційні листи та рапорт вже були предметом розгляду та судом надавалась їм відповідна оцінка.

Крім того, пояснення допитаних свідків в ході судового слідства, зокрема безпосередніх керівників КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», молодшого та середнього персоналу відділу СМЕ трупів, а також службова характеристика від 17.09.2018 року відносно ОСОБА_1 спростовують негативні наслідки для роботи закладу.

Щодо посилань прокурора на зміну пояснень свідка ОСОБА_5, як на підставу застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади, не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд не в праві обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

Крім того, прокурор не довів, що зміна пояснень свідка ОСОБА_5 відбулась внаслідок впливу обвинувачених на свідка.

Розглядаючи ситуацію, яка склалась у справі, суд керується принципами кримінального судочинства презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини і підкреслює, що обов'язок довести правомірність будь-якого обмеження щодо особи, в тому числі і відсторонення від посади, покладено на сторону обвинувачення. У разі неспроможності останньої це зробити ці заходи повинні бути скасовані як такі, що є необґрунтованими.

Також суд знову звертає увагу на відсутність належних та ефективних заходів зі сторони прокурора для доставки з метою допиту свідків обвинувачення, що призводить до безпідставного затягування розгляду кримінального провадження та порушення встановлених діючим законодавством строків.

Отже, даючи оцінку наведеним прокурором обставинам щодо доцільності продовження відсторонення обвинувачених від посади, у суду виникає об'єктивний сумнів, котрий не будучи розвіяним стороною обвинувачення, може бути розтлумачений виключно на користь обвинувачених, як того вимагає стаття 62 Конституції України.

За ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполь Донецької області від 29.08.2017 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням розміру застави. Після внесення застави ОСОБА_2 вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з покладенням на нього відповідних обов'язків прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, строк дії яких неодноразово продовжувався за ухвалами суду.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 20.04.2018 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.06.2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 21-00 години до 07-00 години наступної доби без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії домашнього арешту та обов'язків покладених судом діють строком до 07.10.2018 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Частина 5 ст.194 КПК України передбачає що суд, застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, зокрема, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

При вирішенні клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, суд враховує існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, відсутність судимостей, наявність у обвинуваченого сім,ї, малолітньої дитини, постійного міста проживання, вік та стан здоров'я. Разом з тим, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у вчиненні злочину та поведінку ОСОБА_2, який допускав порушення покладених на нього судом обов'язків, в зв'язку з чим приходить до висновку задовольнити клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні ОСОБА_2 у певний період доби без дозволу суду залишати житло, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що забезпечить його належну поведінку та можливості працювати та отримувати необхідне лікування в спеціальних установах охорони здоров'я.

Керуючись ст.ст.131, 154, 157, 158, 177, 181, 194, 199, 331 КПК України, ст.62 Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Одуденка А.В. про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк дії обов'язків, раніше покладених на обвинувачену ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при обранні запобіжного заходу, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, на 2 (два) місяці - до 01.12.2018 року.

У задоволенні клопотання прокурора Одуденка А.В. про відсторонення від займаної посади ОСОБА_1 відмовити.

Клопотання захисника Хмаріної О.В. про скасування відсторонення від посади обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368-4 КК України у виді відсторонення від посади лікаря судово-медичного експерта КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ».

Копію ухвали направити до КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ».

Клопотання прокурора Одуденка А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 21-00 години до 07-00 години наступної доби, з урахуванням графіку робочого часу, без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, наступні обов'язки: прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд; не відлучатись із м.Маріуполя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця мешкання; утримуватися від спілкування із особами, визнаними свідками по вказаному кримінальному провадженню, на 2 (два) місяці.

Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків покладених судом діють строком до 01.12.2018 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Центральному ВП м.Маріуполя ГУВП в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду оголошено о 08 годині 30 хвилин 05 жовтня 2018 року.

Суддя: Т. В. Пустовойт