Ухвала суду № 76990250, 08.10.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 235/5542/18

ЄУН 235/5542/18

Провадження №2/226/928/2018

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

08.10.2018 м. Мирноград

Суддя Димитровського міського суду Донецької області Клепка Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, Міністерства юстиції України про визнання дій і рішень посадових осіб незаконними та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області про визнання дій та рішень суддів цього суду Назаренко Г.В., Філь О.Е., Хмельової С.М. незаконними, стягнення з кожного з них на його користь по 100 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконними діями вказаних посадових осіб, якими не були розглянуті подані ним позови, що призвело до приниження його гідності та спричинило йому глибокі душевні страждання. Просить забезпечити виконання рішень Європейського Суду з прав людини відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та покласти на співвідповідача - Міністерство юстиції України забезпечення його вимог з відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому суддями під час їх діяльності.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24.09.2018 року підсудність цієї справи відповідно до ч.1 ст.26 ЦПК України визначена за Димитровським міським судом Донецької області.

Вивчивши зміст позовної заяви, вважаю, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з такого.

Так, в обґрунтування вимог позивач ОСОБА_2 зазначає, що він звертався за захистом своїх прав до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, однак його позови не були розглянуті судом, так як судді Назаренко Г.В., Філь О.Е. і ОСОБА_3, в провадженні яких перебували його позови, при здійсненні своєї діяльності проігнорували норми Конституції та міжнародного права і своїми протиправними діями та рішеннями принизили авторитет держави, а також безпосередньо і його гідність, що завдало йому глибоких душевних страждань. Отже, предметом позову є законність процесуальних рішень і дій суддів при здійсненні судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною другою статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте в зазначеному випадку правовідносини між позивачем та суддями у зв’язку зі здійсненням ними судочинства не виникають, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 «Про незалежність судової влади», виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень згідно з процесуальним законодавством має відповідний суд. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Така ж позиція висловлена і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів», що відповідає вимогам статей 6,41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року.

Отже, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, пов’язаних з підготовкою чи розглядом конкретної справи, згідно положень ст.ст.126,129 Конституції України, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя й посяганням на процесуальну незалежність.

Аналогічну позицію щодо перевірки судових рішень виключно в межах процесуального контролю викладено у пункті 57 Висновку N 11(2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначається, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Таким чином, розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких по суті є оскарження процесуальних дій та судових рішень судді (суду), пов’язаних із розглядом справи, нормами Цивільного процесуального Кодексу України чи іншими законами України не передбачено.

Одночасно з вимогою про визнання дій та рішень суддів незаконними ОСОБА_2 пред’явлена вимога про стягнення з кожного із них на його користь моральної шкоди, спричиненої йому у зв’язку з їх протиправними діями, вчиненими як посадовими особами при виконанні своїх посадових обов’язків, пов’язаних зі здійсненням правосуддя, однак юрисдикція судів з розгляду заявлених позивачем вимог в порядку цивільного судочинства на спірні правовідносини не поширюється, оскільки судді як посадові особи, що здійснюють правосуддя, а також суд як орган, що здійснює правосуддя, не можуть бути відповідачами або іншими сторонами, котрі беруть участь у цивільній справі, за винятком випадків, коли суддя виступає як представник цієї установи, а не орган, що здійснює правосуддя.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року № 6-3139цс17 та постанові Верховного Суду від 10.01.2018 року № 454/1642/16-ц.

Відповідно до ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на те, що спір, за вирішенням якого звернувся до суду ОСОБА_1, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 19, 186,260,272,353 Цивільного процесуального Кодексу України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, Міністерства юстиції України про визнання дій та рішень посадових осіб незаконними та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали направити позивачеві.

Отримати інформацію щодо справи можливо за веб-адресою: http://dmm.dn.court.gov.ua/sud0513/

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя Л.І. Клепка