Ухвала суду № 76990138, 09.10.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/225/34/2018

Справа № 225/127/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Нємиш Н.В.,

суддів - Качаленко Є.В., Ткач Г.В.,

за участю секретаря - Андрієвої Т.О.,

з участю прокурора - Черноусової Н.Г.,

захисників - Туренка А.П., Поліщука Д.П.,

обвинувачених - ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Торецька кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Торецька Донецької області, українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст..89 КК України раніше не судимий;

за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Тбілісі, Грузія, грузина, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України раніше не судимий;

за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця сел.. Новгородське, м.Дзержинська Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий;

за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 05.09.2018 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 03.11.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 03.11.2018 року.

Прокурор вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_3 у виді домашнього арешту продовжити відповідно до ст. 331 КПК України.

В матеріалах справи міститься клопотання захисника ОСОБА_6, яке надійшло через канцелярію суду, а саме про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 в обгрунтування якого зазначено: що ОСОБА_4 тримається під вартою з 22.10.2016 року на цей час строк тримання під вартою понад 20 місяців, 18 місяців справа відносно ОСОБА_4 розглядається у Дзержинському міському суду Донецької обл. Відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуто в розумні строки. В кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 розумні строки вже порушені. В листі від 04.04.2013 р. N 511-550/0/4-13 ВССУ Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, зазначено наступне. "Згідно п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (див. справу "Єлоєв проти України", п. 60). Інших підстав національні суди у цій справі не наводять. Крім того, національні владні органи не розглядали можливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою. Суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року. "За правилами ст. 201 КПК України, відповідно до якої, обвинувачений його захисник мають право звернутися до суду з клопотанням про заміну запобіжного заходу. Виходячи з того, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянин України, має постійне місце проживання, зареєстрований за адресом АДРЕСА_4 одружений, має двох дітей, сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_12, та дочку малолітню ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_13 яка знаходиться на його утриманні. Все вище наведене свідчить про те, що у ОСОБА_4 тісні соціальний зв'язки і він не збирається переховуватись від суду. Отже ОСОБА_4, не збирається у будь який спосіб ухилятися від судового розгляду, а навпаки в його намір входить довести у суді свою невинуватість у скоєнні злочину в якому його необґрунтовано звинувачують і з'являтися в кожне судове засідання з розгляду звинувачень відносно нього. На підставі вищезазначеного просить суд раніш обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника Поліщука Д.П. про заміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 заперечувала.

ОСОБА_4 та його захисник Поліщук Д.П. заперечували відносно задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про заміну запобіжного заходу підтримали, просили замінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

ОСОБА_5 та його захисник Туренок А.П. заперечували відносно задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили замінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який. Проти задоволення клопотання захисника Поліщука Д.П. не заперечували.

ОСОБА_3 та його захисник Туренок А.П. не заперечували відносно задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Проти задоволення клопотання захисника Поліщука Д.П. також не заперечували.

Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до положень частини 1 статті 331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вислухавши думку учасників кримінального суд приходить до наступного висновку.

При обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд врахував наявність ризиків передбачених п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового слідства та можливість вплинути на пояснення свідків. На думку суду, враховуючи те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10, має постійне місце проживання, зареєстрований за адресом АДРЕСА_4 одружений, має малолітню дочку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_13 яка знаходиться на його утриманні, - зазначені ризики значно зменшились.

Враховуючи існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що менш суворий запобіжний захід, ніж той, що був обраний до обвинуваченого ОСОБА_4, може забезпечити виконання останнім процесуальних обов'язків, а тому вважає можливим замінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання з 20.00 до 08.00 години без дозволу слідчого, прокурора, або суду, крім перебування на роботі; не відлучатися за межі м.Торецька без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання.

Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачуються ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є умисним, особливо тяжким. Колегія суддів взяла до уваги дані, що характеризують кожну особу обвинуваченого, врахувала серйозність висунутого обвинувачення та суворість можливого покарання, яке загрожує їм у разі доведеності винуватості у вчиненні злочину. Суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не може бути застосовано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозність висунутого проти нього обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст.177 КПК України, а також зважаючи на дані обвинувального акту, суд переконаний у необхідності продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як наявні у матеріалах дані підтверджують продовження існування ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі заміни чи скасування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків та надасть йому можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень та зможе допустити неявку до суду, що буде передумовою для затягування розгляду кримінального провадження.

Тому, на підставі ст.199 КПК України продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 06.12.2018 року, включно.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.

Продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаних обставин справи та серйозність висунутого проти нього обвинувачення, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірними та такими, що принижують його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується йому, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, підстави для продовження вказаного запобіжного заходу не відпали, а відтак існує реальна необхідність у продовженні таких строків.

Тому, на підставі ч.6 ст. 181 КПК України продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 06.12.2018 року, включно.

Керуючись ст. 181, 194, 197, 199, 314-316, 331, 350, 352 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Тбілісі, Грузія, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», замінити на домашній арешт строком на два місяці тобто до 06.12.2018 року включно, звільнивши його з - під варти у залі суду.

Крім цього, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 такі обов'язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання з 20.00 до 08.00 години без дозволу слідчого, прокурора, або суду, крім перебування на роботі;

- не відлучатися за межі м.Торецька без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити у два місяці тобто до 06.12.2018 року.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженцю сел. Новгородське, м.Дзержинська Донецької області, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, продовжити строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 06.12.2018 року, включно.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.Торецька Донецької області, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту продовжити до 06.12.2018 року, включно.

Копію ухвали направити обвинуваченим, прокурору, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» та начальнику Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області - для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: