Рішення № 7698900, 25.12.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2008 Справа № 1/422-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтокомунсервіс-Плюс", м. Херсон

до Комунального підприємства "Таврійський", м. Херсон

про стягнення боргу в сумі 17299грн 07коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Дудченко І.С. - директор, паспорт МО 935064, протокол № 5 від 14.02..08р., наказ № 11-к від 14.02.08р., Косенко Т.О. - представник, дор. від 01.11.08р.

від відповідача Крижановська Є.С. - представник, дор. від 15.06.08р.

Судом до 25.12.2008 року оголошувалась перерва у судовому засіданні.                              

ТзОВ "Херсонавтокомунсервіс-плюс" звернулось до суду з позовом про стягнення з КП “Таврійський” 15870,94 грн. заборгованості за надані послуги з приймання та захоронення побутових відходів. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до умов договору від 26.12.2007 року у серпні та вересні 2008 року ним надані відповідачеві послуги з приймання та захоронення побутових відходів на загальну суму 44870,94 грн., що підтверджено відповідними актами прийому-передачі цих послуг. Підприємством сплачено виконавцю послуг за цей період в сумі 29000 грн. Залишкова сума –15870,94 грн. до теперішнього часу не сплачена.

Також заявлені вимоги про стягнення пені в сумі 874,17грн., витрат по інфляції в сумі 444,39грн. та річних за користування чужими коштами –109,57грн.

Відповідач проти позову заперечує. Ним пояснено, що при визначені вартості наданих послуг ТзОВ "Херсонавтокомунсервіс-плюс" відповідно до відміток в шляхових листах, всього автотранспортом позивача було вивезено за серпень 2008 року сміття на суму 13949,53грн. з розрахунку 524 ходки вмістом 7,0 куб.м. вартістю 1 куб. м. сміття 3,49грн. на суму 12801,32грн. та бортовими самосвалами ємністю 329 куб.м. по вартості одного куб.м. сміття 3,49грн. на суму 1148,21грн. Акт наданих послуг за серпень місяць підписаний не уповноваженим представником підприємства та не скріплений основною печаткою.

По відношенню заборгованості за серпень 2008 року відповідач ніяких пояснень суду не надав. При проведені розрахунку, при визначенні місткості кожної ходки автотранспорту, відповідач посилається на наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлового комунального господарства України, яким встановлено коефіцієнт уцільнення, а саме на розділ наказу "залишкові дані автомобілю ЗІЛ-ММЗ-555 і ЗІЛ-ММЗ-554М (4х2)".

Цей коефіцієнт, на думку позивача, складає 7,0 куб.м. на кожний автомобіль.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами по справі 26.12.07р. укладено договір № 5 про надання комунальних послуг з приймання та захоронення побутових відходів. Відповідно до умов цього договору ТОВ "Херсонавтокомунсервіс-плюс" (виконавець) зобов’язався надати КП “Таврійський” (замовник) послуги щодо прийому та захоронення на міському полігоні побутових відходів у кількості куб.м. на місяць в обсязі, відповідно до додатків № 1 і 2 до договору. А замовник зобов’язався прийняти ці послуги та оплатити їх вартість.

Пунктом 5.3 цього договору зазначено, що замовник розраховується за надання послуг з приймання та захоронення побутових відходів на міському полігоні шляхом перерахування виконавцю 100% передоплати до 25 числа кожного місяця за наступний.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що якщо протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання замовником акту виконаних робіт, заперечень щодо його змісту не надійшло, він вважається прийнятим у повному обсязі.

Додатками №№ 1 і 2 до договору встановлений розрахунок нормативного вивозу ТПВ на міський полігон на обсяги, пов’язані з благоустроєм міста.

Відповідно актів надання послуг за №№ ОУ-00379, ОУ-00526 від 31 серпня та 30 вересня 2008 року визначено приймання та знешкодження ТПВ кубічних метрів, ціна послуг і їх вартість, в тому числі, з врахуванням ПДВ.

По акту від 31.08.08р., кількість ТПВ визначена 6948 куб.м. по ціні без ПДВ 2.908334грн і загальна вартість послуг з врахуванням ПДВ визначена в сумі 24248,52грн. Цей акт підписаний представниками сторін по договору та скріплений їх печатками, у тому числі печаткою замовника (для довідок).

По акту від 30.09.08р. кількість ТПВ визначена 5909 куб.м. по ціні без ПДВ 2.908334грн. і загальна вартість послуг з врахуванням ПДВ визначена в сумі 20622,42грн. Цей акт також підписаний представниками сторін по договору та скріплений їх печатками, у тому числі печаткою замовника (комунальне підприємство “Таврійський”).

Суд вважає безпідставним оспорювання відповідачем акту від 31.08.08р., оскільки відповідно до умов договору він зобов’язаний був свої заперечення до цього акту надіслати виконавцю робіт протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання акту. Як зазначено п. 5.8. договору в разі відсутності заперечень акт вважається прийнятим у повному обсязі. Доказом того, що цей акт своєчасно був отриманий підприємством є факт того, що він наданий ним до матеріалів справи і оспорювався ще до початку судового розгляду справи.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що позивачем завищено вміст сміттєвозів.

Як випливає з довідки виконавчого комітету Херсонської міської ради, відповідно до характеристик сміттєвозів КО 440-3, у кузови сміттєвозів встановлені спеціальні плити, які розрівнюють та ущільнюють сміття, що дозволяє достатньо ефективно використовувати об’єм баків, завантажуючи їх більше 3 тон ТПВ.

Відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлового комунального господарства України, від 10.01.06р. № 7 для упорядкованих будинків приймається середній коефіцієнт ущільнення 172 кг/ м. куб, при розвантаженні ТПВ в кількості 3100 кг –ТПВ складає 18 куб.м. (3100: 72).

Виходячи з матеріалів справи її сторонами приймався ТПВ об'ємом 14,5 м. куб. Це підтверджено актами прийому-надання послуг за весь 2008 рік і відповідач сплачував вартість послуг виходячи саме з ТПВ –14,5 куб.м.

Посилаючись на зазначений вище наказ, позивач враховував автотранспорт, який не використовувався при вивезенні побутових відходів. Слід було визначити сміттєвоз з боковим завантаженням КО-440-3, яким маса завантажених відходів визначена в кількості 3220 кг.

Визначеним вище наказом встановлені норми утворення твердих побутових відходів для житлових будинків таблиці № 2, в тому числі для упорядкованих будинків 0,172 кг/м.куб. (216+128):2).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість виконання договору сторонами. Згідно зі ст.ст. 525, 526 зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містіть ст.193 ГК України, пунктами 1 і 7 якої встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідачем не у повному обсязі виконані грошові зобов'язання, які на нього покладені договором, тобто зобов'язання по сплаті вартості отриманих послуг з приймання та захоронення побутових відходів у порядку та у строк, що встановлені договором, чим порушені умови договору та норми вказаних вище статей Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав від позивача за серпень і вересень послуги на загальну суму 44870,94грн., однак за неї не розрахувався в повному обсязі, сплативши лише 29000грн. Залишився борг 15870,94грн.

Пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання за кожен день прострочення платежу.

Згідно до ч.4 та ч. 6 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкції законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкції може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня її виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року №543/96-ВР, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст.3 цього Закону розмір пені, передбачений ст. 1, обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договором п. 6.1 передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги замовник несе відповідальність у виразі пені, але розмір пені і строк її нарахування не встановлений сторонами. Тому позов в частині її нарахування не підлягає задоволенню, так як в порушення ст. 231 ГК України та зазначеного закону в договорі не встановлено розмір пені.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені законом або договором.

Ст. 625 цього Кодексу встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем вірно і з урахуванням положень цієї статті нараховані збитки, пов'язані з інфляцією та річні.

З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині основного боргу, з врахуванням індексу інфляції та річних.                               Клопотання відповідача про звільнення його від сплати втрат по інфляції і річних, суд відмовляє, оскільки їх стягнення прямо встановлено Законом, а саме ст. 625 ЦК України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд має право у виняткових випадках зменшувати тільки розмір пені, а втрати по інфляції та річних взагалі не відносяться до штрафних санкцій, а тому суд не має права не зменшувати їх не звільняти боржника від їх оплати.

КП "Таврійський" заявлено клопотання про надання йому розстрочки виконання судового рішення на шість місяців рівними частинами, виходячи з суми заборгованості, з посиланням на тяжке фінансове становище. Цей факт ним підтверджений шляхом надання до матеріалів справи відповідних документів. З фінансової звітності КП "Таврійський" за листопад 2008 року випливає, що підприємство, станом на 01.11.08р. було збитковим. Збиток на кінець звітного періоду визначений в сумі 209700грн. Із звіту з праці за листопад 2008 року випливає, що підприємство має борг по заробітній платі в сумі 48700грн.

Позивач проти надання розстрочки відповідачу не заперечує.

Суд вважає, що вказана вище обставина ускладнює виконання комунальним підприємством судового рішення, а тому надає йому розстрочку виконання судового рішення на шість місяців рівними частинами (основний борг, інфляція, річні).

Відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу його витрати по сплаті держмита та вартості інформаційно-технічних послуг судового процесу ( судові витрати), відповідно до суми, що підлягає стягненню.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85, 121 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства “Таврійський” м. Херсон вул. Карбишева, 19 код ЄДРПОУ 34786387 (р/рахунок 2600593297 ВАТ “Райффайзен банк “Аваль” МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтокомунсервіс-плюс" м. Херсон вул. Робоча, 78, код ЄДРПОУ 35568454 на р/рахунок 26007014259 ХФ КБ “Західінкомбанк” МФО 352327 основний борг в сумі 16424грн. 90коп., з врахуванням індексу інфляції і річних, судові витрати по держмиту –1642грн. 50 коп. та 112грн. вартості за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу .

3.В решті позову відмовити.

4.Надати комунальному підприємству “Таврійський” розстрочку виконання судового рішення на шість місяців рівними частинами починаючи з січня 2009 року, в тому числі - січень 2009 року - 2737грн., а лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 року щомісячно по 2737грн. 48 коп.

          5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили, з врахуванням терміну розстрочки.

Суддя І.В. Губіна

Дата виготовлення

повного тексту рішення 26.12.08р.