Рішення № 76987907, 09.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 жовтня 2018 р. № 2040/7352/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61023, код НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181), Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, через свого представника - адвоката ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд:

- скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 06.06.2018 №46 про скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2017 №0000390116, виданої на ім'я ОСОБА_1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з 01.06.2018.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки, Луганської області позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Московського району м. Харкова, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа, про що Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради було видано відповідну довідку №0000390116 від 02.11.2017. З 01.06.2018 відповідач припинив виплату пенсії згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 р. №365, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Позивач вважає скасування довідки та призупинення пенсії протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, надано відзив на позов, в якому він просив суд відмовити у задоволені позову посилаючись на відсутність підстав для його задоволення.

Представником відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова надано відзив на позов, в якому він просив суд відмовити у задоволені позову посилаючись на відсутність підстав для його задоволення.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №2256407258(а.с. 9 зворотній бік).

У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Ровеньки Луганської області, позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Московського району м. Харкова, де і став на облік, як внутрішньо переміщена особа.

Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради було видано відповідну довідку №0000390116 від 02.11.2017(а.с. 9 зворотній бік).

Позивач перебуває на обліку УПФУ в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак, з 01.06.2018 відповідач зупинив виплату пенсії згідно підпунктів 4 і 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 р. №365, з підстав незнаходження позивача за місцем фактичного проживання/перебування.

Наказом УПСЗН Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 06.06.2018 № 46 на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 50 від 06.06.2018, позивачу скасовано довідку внутрішньо переміщеної особі.

Підставою для скасування зазначено ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», зокрема «у зв'язку з отриманням інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби, та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування», на підставі Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради від 16.08.2018 №03-9006, наказом начальника управління на підставі інформації, скасовано довідку внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття «внутрішньо переміщеної особи» має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства).

З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Як передбачено положеннями п.3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо перемішеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідно положень п.6 Порядку №365, за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Як передбачено п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого Постановою КМУ № 365, соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ст. 14 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII встановлено, що внутрішньо перемішені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо перемішеними особами.

Відповідно до приписів ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-IV громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи, або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Зі змісту наказу начальника Управління праці та соціального захисту населення від 06.06.2018 р. №46 про скасування довідки ОСОБА_1, вбачається, що довідку скасовано на підставі пп.5, п.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", п. 3, 4, 6, 7, 8, 9 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року №365.

При цьому, зі змісту норми пп.5 ч.1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала завідомо недостовірні відомості.

До суду не надано доказів подання позивачем завідомо недостовірних відомостей.

Щодо наданої до суду представником відповідача - Управління праці та соціального захисту населення, копії листа УПФУ в Московському районі м. Харкова від 30.05.2018 №11587/30, відповідно до якого направлено перелік осіб, які відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан", понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України, суд зазначає наступне.

Такий лист не може вважатися судом належною інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, оскільки лист не містить в собі жодних даних.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуваний у даній справі наказ є необґрунтованим та порушує права позивача, а отже підлягає скасуванню.

Стосовно частини позовних вимог позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.06.2018, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідачем призупинено нарахування та виплату пенсії позивачу, як внутрішньо переміщеній особі, з підстав зазначених вище.

При цьому, представником відповідача вказано, що заборгованість із виплати пенсії позивачу відсутня, з огляду на не нарахування пенсії.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже вказаною нормою визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Відповідачем виплату пенсії позивачу припинено з 01.06.2018, у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи, з підстав визначених у ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", та у зв'язку з отриманням даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи.

Однак, суд зазначає, що положеннями Закону №1058-IV не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як отримання даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан", та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України.

До суду не надано жодних доказів, на які послався представник відповідача, а саме відсутні данні щодо наявної інформації у Інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційної системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон "Аркан", та понад 60 днів перебувають на непідконтрольній території України, які безпосередньо послугували підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії.

У той же час, доводи представника відповідача стосовно припинення нарахування та виплати пенсії позивачу, у зв'язку із скасуванням довідки позивача не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 02.11.2017 № 0000390116, прийнято 06.06.2018 за № 46, а відповідачем припинення нарахування та виплати позивачу пенсії здійснено з 01.06.2018, що значно передує події у часі.

Суд зазначає, що не підтвердження фактичного місця проживання, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ №365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Також суд зазначає, що Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні по справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

При цьому, суд наголошує, що з аналізу положень Закону №1058-IV припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на встановлення протиправності рішення про скасування довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2018.

Відповідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 1 ч.1 ст.371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61023, код НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181), Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати наказ начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 06.06.2018 №46 про скасування Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2017 №0000390116, виданої на ім'я ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з 01.06.2018.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (проспект Тракторобудівників, 144, м Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УК Основ'ян/мХар Основ'янсь/22030101, код за ЄДРПОУ: 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до Державного бюджету України (отримувач коштів: УК Основ'ян/мХар Основ'янсь/22030101, код за ЄДРПОУ 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Сагайдак