Рішення № 7698782, 11.09.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2008 Справа № 4/379-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних

кооперативів Суворовського району м. Херсона

до житлово-будівельного кооперативу № 0103 м. Херсон

про стягнення 32.006грн.34коп.

за участю представників сторін:

від позивача - юрист Абрамович Н.В.

від відповідача - уповноважена особа Степанов О.Є.

          Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 32.006грн.34коп., посилаючись на те, що при виході житлово-будівельного кооперативу № 0103 із складу житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона за ним залишилася заборгованість за надані позивачем послуги за договором №12 від 01.01.2004року.

          Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивачем не надано документального підтвердження заборгованості, в тому числі і за капітальний ремонт будинку, оскільки технічний стан будинку не надає підстав вважати, що позивач здійснював його ремонт. Крім того, відповідач вважає, що договір від 01.01.2004року втратив чинність на підставі ч.2 ст. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки не був приведений у відповідність до вимог зазначеного Закону.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд –

                                                  в с т а н о в и в :

          01 січня 2004 року між житлово-експлуатаційною конторою житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона (позивач по справі) та житлово-будівельним кооперативом № 0103 (відповідач) було укладено договір №12 відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв зазначені в договорі функції по обслуговуванню житлового будинку та прибудинкової території домоволодіння житлово-будівельного кооперативу по вул. Тарле №6 корпус 1 в м.Херсоні.          

Пунктом 2 договору сторони визначили перелік робіт які зобов'язався здійснювати позивач для забезпечення належного технічного стану будинку та устаткування .

За умовами пункту 3 договору від 01.01.2004року відповідач зобов'язався оплачувати зазначені в пункті 2 договору роботи, які здійснюються силами позивача, або залученими ним спеціалізованими організаціями за рахунок внесків членів ЖБК на обслуговування будинку.

Пунктом 7 договору від 01.01.2004року передбачена плата за обслуговування житлового будинку ЖБК у відповідності із «Правилами організації експлуатації будинків ЖБК»і утримання обслуговуючого персоналу за нормами, визначеними Наказом Державного комітету України з житлово - комунального господарства №59 від 04.08.1997року яка здійснюється за розрахунковою ставкою за 1 кв.м. загальної площі, не перевищуючи встановленого державного тарифу. Розрахункова ставка на обслуговування 1 кв.м. загальної площі може змінюватися при зміні цін і тарифів на оплату за послуги, про що позивач додатково повідомляє відповідача за 10 днів (пункт 8 договору).

Пунктом 10 договору від 01.01.2004року відповідач прийняв на себе обов'язки сплачувати внески на утримання будинку ЖБК не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 19 договір укладений терміном на 1 рік та вважається щорічно продовженим, якщо за 1 місяць до закінчення строку його дії від сторін не надійде заяви про його припинення.

Матеріалами справи підтверджується, що за взаємною згодою сторін договір від 01.01.2004року було розірвано з 01.01.2008року та за актом від 19.02.2008року позивач передав на баланс відповідача усі активи і пасиви станом на 01.01.2008року разом з усіма обов'язками та документами по будинку №6 корпус 1 по вул. Тарле в м.Херсоні.

На виконання умов договору від 01.01.2004року, до припинення цього договору, позивач надав відповідачу послуги передбачені пунктом 2. Відповідач свої обов'язки за договором виконав неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем, яка на момент підписання акту прийому-передачі від 19.02.2008року становили 29.745грн.98коп., в тому числі 7.256грн. 20коп. –недоплата по тарифу та 22.489грн.78коп. –за здійснені роботи по капітальному ремонту будинку ЖБК.

Зазначена заборгованість підтверджується актом прийому-передачі від 19.02.2008року, який підписано представниками ЖБК без будь-яких зауважень, а також наданими до матеріалів справи договорами на проведення ремонту будинку ЖБК, які укладалися позивачем з підрядними організаціями, кошторисами, актами прийомки цих робіт, розрахунком вартості матеріалів.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

          Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання обома сторонами. ЖБК відповідно до пунктів 7, 10 договору від 01.01.2004року мав оплачувати позивачу вартість обслуговування житлового будинку в розмірі розрахункової ставки за 1 кв.м. загальної площі за здійсненні ним роботи по капітальному ремонту не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця. Свої обов’язки відповідач не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в сумі 29.745грн.98коп., що вбачається, серед іншого, із акту прийому-передачі від 19.02.2008року.

Доказів оплати зазначеної суми відповідач суду не надав, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню .

Документального підтвердження заборгованості в решті суми позову позивач суду не надав, а із розрахунку (арк. справи 17-18) неможливо встановити період (рік) в якому виник борг, вид нарахованих послуг та підстави їх нарахування, тому судом зазначений розрахунок не приймається як належний доказ по справі в розумінні ст.ст.34, 36 ГПК України.

Суд зазначає, що при підписанні договору від 01.01.2004року сторони не визнали за потрібне погодити, що факт надання послуг має підтверджуватися шляхом надання первинних бухгалтерських документів або складання актів, підписаних позивачем та відповідачем. У зв’язку з цим, посилання відповідача на відсутність первинних бухгалтерських документів є безпідставним. До того ж, на підтвердження здійснення капітального та поточного ремонту позивачем надані договори, акти виконаних робіт, тощо.

Крім того, відповідно до п.1 ст.18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта чи претензії споживача, в якому зазначити строки, види, показники порушень, тощо. Доказів складання таких актів та звернень з боку відповідача до позивача з цього приводу суду не надано, тому підстави стверджувати, що позивач неякісно виконав, чи взагалі не виконав роботи по капітальному та поточному ремонту будинку ЖБК також відсутні.

          Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони , які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Посилання відповідача щодо припинення чинності договору не обґрунтовані, оскільки не надано доказів того, що він втратив чинність на підставі ч.2 ст. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, який відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим до виконання. Документального підтвердження того, що договір не відповідав вимогам зазначеного відповідачем Закону та потребував приведення у відповідності до вимог цього закону суду не надано. Не надано і доказів надіслання будь-яких звернень сторін з цього питання.

          З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 29.745грн.98коп.

          Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

          В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526, 629, 901 Цивільного Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

                                         В И Р І Ш И В:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.                              

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу № 0103 м. Херсон вул.Академіка Тарле № 6 к. 1 кв. 32 код 35667316 (інші реквізити суду невідомі) на користь житлово-експлуатаційної контори житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона м.Херсон вул.Блюхера, 4 р/р 26002663 в Укрсоцбанку МФО 352015 код 22738373 - 29.745грн.98коп. основного боргу, 297грн.46коп. витрат по сплаті державного мита та 109грн.67коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті суми позову відмовити.           

Суддя З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до

                                                                                ст.84 ГПК України 12.09.2008року.