Рішення № 76987808, 09.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 жовтня 2018 р. справа № 2040/7373/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, м. Чугуїв, вул. Леонова, 4-а, секція А, код ЕДРПОУ 40386356) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області по не виплаті належної пенсії Позивачу, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- зобов'язати Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області відновити виплату пенсії Позивачу, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- зобов'язати Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області надати суду заборгованість із пенсії Позивача, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- зобов'язати Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області виплатити заборгованість із пенсії Позивачу, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- зобов'язати Відповідача повернути Позивачу, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судові витрати в розмірі 704,80 грн.;

- зобов'язати Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області не вчиняти протиправні дії по припиненню в подальшому виплати пенсії Позивачу, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з причин не встановлених Законами України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 01.08.2014 року. Листом від 25.07.2018 року №7486-02/23 відповідач повідомив, що 13.05.2018 року від Пенсійного фонду України отримано списки тривало відсутніх за місцем проживання (понад 60 днів) та з 01.05.2018 року позивачу було припинено з цих підстав виплату пенсії. 23.05.2018 року позивач звернулась до Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про поновлення їй пенсії та з 23.05.2018 року позивачу було відновлено виплату пенсії. Листом від 25.07.2018 року №7486-02/23 Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області позивача було повідомлено, що заборгованість з виплати пенсії складає 23987,04 грн. за період з 01.05.2018 року по 31.08.2018 року, однак зазначену заборгованість виплачено не було через відсутність окремого порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України. Таку бездіяльність Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області позивач вважає протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує його право на належне соціальне забезпечення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що 13.05.2018 року від Пенсійного фонду України в електронному вигляді були отриманні списки осіб тривало відсутніх за місцем проживання, які не були включені у відомість. У зазначених списках було ОСОБА_1. У зв'язку з цим, розпорядженням від 13.05.2018 року позивачу було припинено виплату пенсії з 01.05.2018 року до з'ясування. 23.05.2018 року позивачем було подано заяву про поновлення пенсії, протоколом №21 від 24.05.2018 року засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 було відновлено виплату пенсії. Відповідно до довідки від 24.09.2018 рок №9837-02/23 позивачу за травень по вересень 2018 року призначено пенсію в розмірі 5996,76 грн. щомісячно, заборгованість за період з травня по серпень 2018 року склала 23987,04 грн. З 01.09.2018 року позивачу виплачується пенсія щомісячно, заборгованість по виплаті пенсії за період 01.05.2018 року по 31.08.2018 року буде виплачена після визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку для здійснення зазначених виплат. У зв'язку з цим відповідач позов не визнає та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки від 10.05.2017 року №0000199944 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивач перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 01.08.2014 року та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Розпорядженням від 13.05.2018 року Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області виплату пенсії ОСОБА_1 було припинено з 01.05.2018 року до з'ясування згідно списків осіб тривало відсутніх за місцем проживання.

20.07.2018 року представник позивача звернувся з інформаційним запитом до Чугуївського об'єднаного Управління пенсійного фонду України надати інформацію про заборгованість по виплати пенсії ОСОБА_1, за який період виникла заборгованість, причину заборгованості, а також надати копії відповідних документів із пенсійної справи ОСОБА_1

23.05.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про поновлення їй пенсії.

Листом від 25.07.2018 року №7486-02/23 Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області позивача було повідомлено, що протоколом №21 від 24.05.2108 року засідання районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, ОСОБА_1 відновлено виплату пенсії.

Відповідно до довідки від 24.09.2018 року №9837-02/23 ОСОБА_1 призначено пенсію в розмірі 5996,76 грн. щомісячно, та визначено заборгованість у розмірі 23987,04 грн. за період з 01.05.2018 року по 31.08.2018 року.

Судом встановлено, що з 01.09.2108 року позивачу щомісячно виплачується пенсія, однак виплата заборгованості за період з 01.06.2018 року по 01.08.2018 року не була здійснена через відсутність окремого порядку виплати пенсії, які не виплачені за минулий період затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7 Закону визначає, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296). Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у подальшому Порядок №365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 Порядку №365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Згідно з пунктом 15 Порядку №365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.05.2017 року №0000199944 та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Судом встановлено, що позивачу з 01.03.2016 року було припинено виплату пенсії до з'ясування у зв'язку з не підтвердженням фактичного місця проживання. Однак вищезазначений Закон не містить такої підстави припинення виплати пенсії. Крім того, листом Чугуївського об'єднаного управління ПФУ Харківської області від 25.07.2018 року №7486-02/23 позивачу було нараховану суму заборгованості по виплаті пенсії з травня 2018 року по серпень 2018 року у розмірі 23987,04 грн. та включено у відомість за серпень 2018 року, але не виплачено через відсутність окремого порядку виплати пенсії за минулий період затверджений Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих соціальних виплат не звільняє державу в особі уповноваженого органу Управління праці та соціального захисту населення від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум соціальних виплат.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини

У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, відмовляючи позивачу у виплаті пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання даної соціальної допомоги.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Суд зазначає, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача по не виплаті належної ОСОБА_1 пенсії та наявність підстав для зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії, що утворилась за період травня 2018 року по серпень 2018 року у розмірі 23987,04 грн.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області відновити виплату пенсії Позивачу, ОСОБА_1, судом встановлено, що з 01.09.2018 року позивачу виплачується пенсія у розмірі 5996,76 грн. щомісячно. Виходячи з цього, порушене право позивача на виплату пенсії вже було відновлено відповідачем, а тому зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги зобов'язати Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області не вчиняти протиправні дії по припиненню в подальшому виплати пенсії Позивачу, ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст. 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо можливості порушення прав особи у майбутньому, у зв'язку з чим, позовна вимога позивача щодо зобов'язання Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області не вчиняти протиправні дії по припиненню в подальшому виплати пенсії не підлягає задоволенню.

Відносно позовної вимоги зобов'язати Відповідача Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області надати суду заборгованість із пенсії Позивача, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на викладене, суд вважає недоцільним зобов'язати відповідача надати до суду заборгованість із пенсії ОСОБА_1 та відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

При цьому, суд вважає, що права позивача будуть поновлені в повному обсязі за наслідками виконання рішення суду щодо зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії, що утворилась за період травня 2018 року по серпень 2018 року у розмірі 23987,04 грн.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Щодо вимоги позивача стосовно встановлення судового контролю, суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зазначене є правом суду, а не обов'язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування приписів ст.382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, м. Чугуїв, вул. Леонова, 4-а, секція А, код ЕДРПОУ 40386356) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, м. Чугуїв, вул. Леонова, 4-а, секція А, код ЕДРПОУ 40386356) по не виплаті належної ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) пенсії за період з травня 2018 року по серпень 2018 року.

Зобов'язати Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, м. Чугуїв, вул. Леонова, 4-а, секція А, код ЕДРПОУ 40386356) виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) заборгованість з виплати пенсії, що утворилась за період з травня 2018 року по серпень 2018 року у розмірі 23987,04 грн.

Стягнути з Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, м. Чугуїв, вул. Леонова, 4-а, секція А, код ЕДРПОУ 40386356) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09.10.2018 року.

Суддя Біленський О.О.