Рішення № 76987696, 27.09.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 р. Справа № 818/1967/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповдіача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 позивач звернувся до суду з позовом, який він особисто та його представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 30 березня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_3 позивачу виданий припис № 99 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом прийняття об»єкта «Будівництво гаража АДРЕСА_1» в експлуатацію, у разі неможливості або небажання виконати вимоги цього припису необхідно демонтувати побудований гараж та звільнити земельну ділянку.

Припис складений за наслідками проведеного позапланового заходу державного нагляду ( контролю) щодо дотримання суб»єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих будівельних робіт, відображеними в акті перевірки №99, в якому зазначено, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні, оскільки порушень він не вчиняв.

Позивач не погоджується з приписом, вважає його протиправним і спросить скасувати, зазначаючи, що відповідно до рішення Тростянецької міської ради №327 від 21.11.1990 року його батьку, ОСОБА_4, був виданий ордер на заселення в квартиру АДРЕСА_2, як працівнику РВЗ №1. Попередньо будинок по вул. Маршала Рибалко,5 в м.Тростянець був прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією 05 жовтня 1990 року, в акті прийняття в експлуатацію вказано, що будівництво здійснюється генеральним підрядчиком Сумським ХРСУ зв»язку ОПТУС, виконавшим «загально будівельні роботи по житловому будинку, сараях, підвалах, уб.» Крім того, ці господарські будівлі відображені в технічному паспорті на будинок без відмітки «самочинне будівництво». Батько позивача самочинно нічого не будував, лише переобладнав сарай під гараж. 24.04.1996 року квартира була безоплатно приватизована батьками позивача та ним в рівних частках. Згодом батьки померли, після чого позивач успадкував належні їм частки в квартирі, господарські будівлі і споруди не були приватизовані, відповідно не увійшли до спадкового майна. Відповідно висновок контролюючого органу, викладений в акті, про порушення ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 4 ч.1 ст.25 Закону України «Про основи містобудування», яке полягало у будівництві чи отриманні у дев»яностих роках ОСОБА_4, разом з квартирою господарських будівель без проектної документації чи будівельного паспорта, без документа, який давав право на виконання будівельних робіт, є безпідставним.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти її задоволення заперечив, в судовому засіданні пояснив, що відповідно до направлення від 23.03.2018 року № 99, яке видане на підставі звернення ОСОБА_5, проведено позапланову перевірку на об»єкті «Будівництво гаража АДРЕСА_3», за результатами якої складений акт перевірки. У зверненні ОСОБА_5 було вказано, що будівництво здійснив ОСОБА_1, тому він вказаний замовником будівництва. Під час перевірки встановлено, що батько ОСОБА_1, ОСОБА_4 в дев»яностих роках побудував чи отримав разом з квартирою господарські будівлі ( гараж з погрібом) на земельній ділянці АДРЕСА_4, які побудовані без проектної документації чи будівельного паспорта, без документа, який давав право на виконання будівельних робіт, чим порушив ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 4 ч.1 ст.25 Закону України «Про основи містобудування». Документ на право власності чи право користування земельною ділянкою за вказаною адресою у позивача відсутній.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задовленню, виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у зв»язку з надходженням до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області скарги ОСОБА_5, було прийняте рішення про проведення позапланової перевірки на об»єкті «Будівництво гаража АДРЕСА_3». На підставі направлення в період часу з 28 по 30 березня 2108 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку на зазначеному об»єкті за результатами якої складений акт перевірки ( а.с. 47, 15, 16-22). Позивач ОСОБА_1 визначений як замовник будівництва.

В ході проведення контрольного заходу відповідач встановив порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яке полягало в тому, що господарські будівлі ( гараж з погрібом) на земельній ділянці АДРЕСА_4 побудовані без проектної документації чи будівельного паспорта, без документа, який давав право на виконання будівельних робіт, чим порушив ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 4 ч.1 ст.25 Закону України «Про основи містобудування». Документ на право власності чи право користування земельною ділянкою за вказаною адресою у позивача відсутній.

30 березня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_3 ОСОБА_1 виданий припис № 99 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил шляхом прийняття об»єкта «Будівництво гаража АДРЕСА_1» в експлуатацію, у разі неможливості або небажання виконати вимоги цього припису необхідно демонтувати побудований гараж та звільнити земельну ділянку ( а.с. 23).

Цей припис суд вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підпунктом а) п. 3 ч.3 ст.41 цього Закону передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Зокрема, Порядком передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. п. 7, 9 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У відповідності до п. п. 16 - 17 вищезазначеного Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пункт 19 Порядку визначає, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Абзацом четвертим ч.1 ст.25 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що особи, винні виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Таким чином, суб'єктами містобудування є замовники будівництва, а також юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які виконують будівельні роботи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Частиною1 ст.376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Як вже встановлено судом, позивач контролюючим органом визначений як замовник будівництва, проте в ході розгляду справи, доказів на підтвердження того, що об»єкти збудовані позивачем чи за його клопотанням, не здобуто, натомність сама посадова особа контролюючого органу в акті перевірки зазначає, що об»єкти самочинного будівництва (гараж та погріб) збудовані не позивачем, що унеможливлює притягнення його до відповідальності. Таким чином суд приходить до висновку, що позивач фактично не є замовником будівництва, відповідно не вчиняв порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відтак покладення на нього будь-яких обов»язків щодо усунення таких порушень є протиправним.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до рішення Тростянецької міської ради №327 від 21.11.1990 року батьку позивача, ОСОБА_4, був виданий ордер на заселення в квартиру АДРЕСА_2, як працівнику РВЗ №1. Попередньо будинок по вул. Маршала Рибалко,5 в м.Тростянець був прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією 05 жовтня 1990 року, в акті прийняття в експлуатацію вказано, що будівництво здійснюється генеральним підрядчиком Сумським ХРСУ зв»язку ОПТУС, виконавшим «загально будівельні роботи по житловому будинку, сараях, підвалах, уб.» ( а.с. 7-11) Крім того, ці господарські будівлі відображені в технічному паспорті на будинок, складеному 16.06.1995 року, без відмітки «самочинне будівництво» ( а.с.24-29). 24.04.1996 року квартира була безоплатно приватизована батьками позивача та ним в рівних частках.

При цьому, відповідачем в акті перевірки вказано, що об»єкти побудовані до 1990 року, однак ним не враховано, що на момент прийняття державною приймальною комісією по прийняттю в експлуатацію завершеного будівельного об»єкта, відносини щодо будівництва жодним із застосованих ним нормативно-правових актів не регулювалися, оскільки прийняті вони значно пізніше, а з самого акту прийняття в експлуатацію вбачається, що будівництво здійснювалося на підставі рішення Тростянецького міськвиконкому від 27.08.1986 року №208 і у відповідності з дозволом на проведення будівельно-монтажних робіт, будівництво здійснювалося по типовому проекту 184-16-83.85. Зазначеним спростовується висновок контролюючого органу про те, що об»єкт збудований без проектної документації, що дає право на виконання будівельних робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає, що відповідачем, як суб»єктом владних повноважень, не надано належних доказів щодо правомірності оскаржуваного припису, оскільки, висновки в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, відповідно припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки, головний інспектора будівельного нагляду ОСОБА_3 є посадовою особою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, яке в свою чергу є структурним підрозділом Державної архітектурної інспекції України, то саме з Державної архітектурної інспекції України, як юридичної особи, мають бути відшкодовані судові витрати. Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. ( а.с.3), тому саме ця сума повинна бути відшкодована позивачу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОБКП НОМЕР_1, АДРЕСА_5, 42600) до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_3 ( код ЄДРПОУ 37471912, вул.Шишкарівська, 9 м.Суми, 40000) про визнання протиправним та скасування припису – задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис №99 від 30.03.2018 року, виданий Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_3 ОСОБА_6 ОСОБА_7.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України ( код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133) на користь ОСОБА_1 704,80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 08 жовтня 2018 року.

Суддя Л.М. Опімах