Рішення № 76987666, 04.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 р. Справа № 1840/2509/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", в якій просить зобов’язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за рахунком № 26200530726501 на суму 76590,05 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та ПАТ "Михайлівський" було укладено договір від 23.03.2016 № 980-019-000002194 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)". 05.05.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" був укладений договір "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів в кінці року) № 980-019-000233243, згідно до умов якого, позивачем на поточний рахунок № 26200530726501 було внесено 75900,00 грн., що були передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Внесення коштів підтверджується платіжним дорученням № 633979 від 05.05.2016.

19.05.2016 було здійснено перерахування зазначених коштів з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача, 23.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію. 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації банку. 22.07.2016 позивачка зверталася до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою включити її до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, була повідомлена про те, що переказ коштів, здійснений за договором банківського вкладу є нікчемним. На думку позивачки, даний договір є дійсним, а ознаки нікчемного правочину не доведено.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, у якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивач уклав договір з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі відповідача як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором не є вкладом у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і не є сумою коштів, прирівняних до вкладів, а тому гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на ситуацію з позивачем. У зв’язку з цим, позивача не може бути включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також у відзиві відповідач вказує на те, що після укладення договору між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", 19.05.2016 з банківського рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" позивачці було здійснено повернення коштів на її банківський рахунок, в цей же день 19.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" уклали договір відступлення прав вимоги № 1805 та договір відступлення прав вимоги № 1, які є договорами факторингу. 19.05.2016 банком було проведено бухгалтерську проводку та зараховано кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (як оплата за договором відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 на загальну суму 870000000 грн.) та на суму 561957997025 грн. (як оплата за договором відступлення права вимоги № 1). При цьому, попри обмеження, встановлені Національним Банком України, ПАТ "Банк Михайлівський" було значно перевищений наявний вільний ліміт кредитування. Таким чином, укладання Договорів відступлення вимоги № 1805, № 1 було здійснено з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України, внутрішніх процедур Банку, а тому вказані правочини є нікчемними в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, відповідач зазначає, що саме за рахунок коштів, що були відображені внутрішніми проводками на рахунках ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на підставі нікчемних правочинів (договорів), договору відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2017, тобто в день отримання коштів, ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" ініціювало повернення коштів по договору позики укладеного, в тому числі з позивачем. Приймаючи до уваги вказане, враховуючи те, що кошти отримувались позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунках позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, у відповідача не було підстав для включення позивача до переліку вкладників. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 69-72).

Також, через канцелярію суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій остання посилається на необґрунтованість відзиву та зазначає, що посилання відповідача на документи, які вказані у відзиві, не стосуються предмету доказування, отже не є належними доказами щодо правомірності невизнання права позивача на відшкодування коштів.

Ухвалою суду від 10.09.2018 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням ОСОБА_2 Верховного Суду у справі № 826/1476/15.

Ухвалою суду від 18.09.2018 провадження у справі було поновлено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити в повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причини суд не повідомив.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши докази і письмові пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.05.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" був укладений договір "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів в кінці року) № 980-019-000233243, згідно до умов якого, позивачем на поточний рахунок № 26200530726501 було внесено 75900,00 грн., що були передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (а.с. 20). Внесення коштів підтверджується платіжним дорученням № 633979 від 05.05.2016. (а.с. 21).

Відповідно до умов Договору № 980-019-000233243 (пункт 1.2), ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повертає грошові кошти у безготівковій формі та сплачує відсотки у безготівковій формі позивачу на рахунок № 26200530726501 у ПАТ "Банк Михайлівський", що і було здійснено 19.05.2016 згідно виписки по особовим рахункам (а.с. 23).

Позивачка зверталася до Уповноваженої особи Фонду із заявою про надання довідки (виписки) про стан рахунків, відкритих в ПАТ "Банк Михайлівський" та заявою про включення її рахунків до переліку рахунків вкладників, що мають право на виплати гарантованого відшкодування відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідно до листа-відповіді, представником ПАТ "Банк Михайлівський" позивача проінформовано про те, що 19.05.2016 від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" було зараховано кошти:

- 75900,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-019-000233243 від 05.05.2016";

- 687,52 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-019-000233243 від 05.05.2018" (а.с. 23).

Листом № 3Г-1/97/1 від 10.08.2016 позивачку повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу № 980-019-000233243 від 05.05.2016 (а.с. 24).

В подальшому, на підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. У зв’язку з цим, розпочались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивача не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п.п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

За приписами ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" було складено Акт № 2 від 01.06.2016 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності. В ході даної перевірки, результати якої зафіксовані вказаним актом, встановлено, що 19.05.2016 Банком виконано платіжні документи ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів.

Відповідно до додатку 2 до Акту, встановлено перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". До перелічених у додатку 2 до Акту осіб, віднесено і ОСОБА_1 (а.с. 90).

При цьому, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Висновок щодо нікчемності необґрунтований доводами чи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на банківський рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 19.05.2016, що підтверджується випискою (а.с. 24). Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточному рахунку позивача, який відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський".

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Однак, доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договорів банківського вкладу (депозиту), укладених між позивачем та банком суду також не надано.

Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п. 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівський", за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно твердження відповідача про наявність в провадженні іншого суду позову до цього самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, суд зазначає, що в ході судового розгляду, вказані посилання відповідача не знайшли свого підтвердженння.

Що стосується клопотання позивачки про застосування заходів процесуального примусу, суд зазначає, що у судовому засіданні позивачка просила залишити дане клопотання без розгляду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст.ст. 19, 20 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має бюджетних асигнувань, а його кошти не включаються до коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Таким чином, відповідач по справі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” є працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є суб’єктом владних повноважень у даній справі, однак відповідно до закону не має бюджетних асигнувань.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 704,80 грн., сплаченого при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (вул. Янки Купала, 17/1, м. Суми, Сумська область, 40002, ідентифікаційний номер 15455003708) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (бульвар Т.Шевченка, 35, м. Київ, 01032, код 38619024) про зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за рахунком № 26200530726501 на суму 76590,05 грн.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код 21708016) на користь ОСОБА_1 (вул. Янки Купала, 17/1, м. Суми, Сумська область, 40002, ідентифікаційний номер 15455003708) суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08 жовтня 2018 року.

Суддя С.М. Глазько