Ухвала суду № 76987516, 08.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5131/18

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини А1620 до Західного територіального управління внутрішнього аудиту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – КЕВ м. Одеси про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини А1620 до Західного територіального управління внутрішнього аудиту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – КЕВ м. Одеси, в якому позивач просить суд:

- зобов’язати КЕВ м. Одеси стягнути заборгованість на суму 1209895,47 грн., а саме заборгованість за комунальні послуги гуртожитку «Петровського» (яке дислокується за адресою: м. Одеса, вул. Петровського, 11 /369713,66 грн.), ризики (відповідно до звіту КРУ від 05.09.2016 №234/3/3/2/аз) завдання збитку за несплату комунальних послуг мешканцями військового містечка «Іллічівськ - 1(2)» (на базі розформованої військової частини АЗ 155, яке дислокується за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ (колишній Іллічівськ), вул. Дукова / 792 974, 48 грн.), заборгованість за комунальні послуги мешканцями військового містечка «Іллічівськ - 1 (2)» (47207,33 грн.);

- зобов’язати Західне територіальне управління внутрішнього аудиту внести зміни до аудиторського звіту №234/5/37 від 03.08.2018, у частині збитків, а саме:

заборгованості за спожиті комунальні послуги (дебіторська заборгованість) мешканцями військового містечка «Іллічівськ- 1(2)» та гуртожитку «Петровського», шляхом виключення із розділу збитків та зазначити що це дебіторська заборгованість перед КЕВ м. Одеси;

недоотримання фінансових ресурсів через безоплатне надання у користування природних і матеріальних ресурсів у сумі 792,97 тис. гри, у зв’язку з невжиттям протягом півтора року заходів щодо прийняття рішення по усуненню ризику зайвих видатків через безоплатне використання електроенергії у в/м № Іллічівськ-1(2) невстановленими особами за період з 01.04.2014 по 30.06.2016, шляхом переведення з розділу збитки в розділ ризиків;

недоотримання фінансових ресурсів через безоплатне надання у користування природних і матеріальних ресурсів у сумі 505,60 тис. гри у зв’язку з безоплатним використанням електроенергії у в/м «Іллічівськ- 1(2)» невстановленими особами за період з 01.07.2016 по 30.06.2018 шляхом переведення з розділу збитки в розділ ризиків.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Так згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавав він раніше позов (позови) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, чи ні.

Крім того, в порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем в порушення вищезазначеної норми КАСУ на зазначено повної назви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та її офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.

Суд також зазначає, що відповідно частини 1 статті 42 КАС України учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно ч.ч. 1-3 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.8 ст.4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідач - це суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ст.4 КАС України).

Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно до вимог п. 4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві повинен бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з адміністративного позову, Військова частина А1620 в позовній заяві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначає КЕВ м. Одеси. Разом з тим, в прохальній частині адміністративного позову позивач до даної третьої особи заявляє окремі позовні вимоги.

При цьому Військова частина А1620 не зазначає яким рішенням, дією або бездіяльністю КЕВ м. Одеси при здійсненні ним, як суб’єктом владних повноважень своїх публічно-владних управлінських функції, були порушенні права позивача в межах даної адміністративної справи, не зазначає також доцільності заявлення цієї позовної вимоги разом з позовною вимогою, заявленою до Західного територіального управління внутрішнього аудиту.

Крім того, відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Військова частина А1620 просить суд зобов’язати Західне територіальне управління внутрішнього аудиту внести зміни до аудиторського звіту №234/5/37 від 03.08.2018 у частині збитків.

З даного приводу суд зазначає, що процедура проведення внутрішнього аудиту встановлена Порядком проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №753 від 14.11.2012 року (далі Порядок №753). Відповідно до положень п. 7.3, аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації щодо діяльності підконтрольного суб’єкта залежно від характеру виявлених проблем.

Пункт 7.20 Порядку визначає яким чином приймається остаточне рішення за результатами аудиту, а саме за результатами розгляду звіту, рекомендацій та, за наявності, коментарів і висновків щодо них керівник підрозділу Служби приймає рішення про: - прийняття і виконання відповідальними за діяльність наданих рекомендацій; - направлення відповідальним за діяльність додаткових рекомендацій або скасування чи внесення змін до наданих рекомендацій; - призначення додаткового аудиторського завдання. Враховуючи викладене, позивачу необхідно зазначити, чи приймалося відповідачем рішення про прийняття і виконання відповідальними за діяльність наданих рекомендацій, зазначити яке саме рішення є рішенням у розумінні КАС, та може бути предметом оскарження.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 3 ст.6 ЗУ № 3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 року №2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1762,00 гривень.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Суд зазначає, що розмір судового збору за подання даного адміністративного позову складає 3524, 00 грн. (2*1762, 00 грн.).

Разом з тим, згідно платіжного доручення №1002 від 20.09.2018 року на суму 1762, 00 грн., Військовою частиною А1620 судовий збір було сплачено лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого та обґрунтованого адміністративного позову відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України та його копій відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, власного підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, та наданням доказів сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову у повному обсязі.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Військової частини А1620 до Західного територіального управління внутрішнього аудиту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – КЕВ м. Одеси про зобов’язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.