Рішення № 76987504, 08.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2656/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом

позивача ОСОБА_2 до відповідача Полтавського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

02.08.2018 ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного військового комісаріату (надалі - Полтавський ОВК, відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії Полтавського ОВК, які полягають у неподанні в 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як особі, якій встановлено другу групу інвалідності з 06.09.2010 унаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- зобов'язати Полтавський ОВК подати розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

В обґрунтування позову позивач зазначає, що є інвалідом другої групи безстроково. 11.06.2018 позивач звернувся до Полтавського ОВК із заявою та документами щодо призначення одноразової грошової допомоги. За доводами позивача, відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 відповідач повинен направити висновок щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України. Проте відповідачем допущено порушення прав позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/2656/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

13.08.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому вказано, що з поданих позивачем документів вбачається, що позивачу встановлена повторно друга група інвалідності з 06.09.2010, інвалідність пов'язана з тим, що позивач, як військовозобов'язаний, перебував на спеціальних зборах з 01.06.1986 по 26.06.1986 і брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За доводами відповідача, враховуючи те, що з часу закінчення навчальних зборів позивача минуло понад три місяці, він не має права на отримання одноразової грошової допомоги. Також зазначено, що хоча Полтавський ОВК не є органом, що приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги, він є уповноваженим органом на подання до комісії МО України висновку про призначення допомоги разом з документами, що є підставою для прийняття такого рішення. За доводами відповідача, у разі неподання визначених законодавством документів, Полтавський ОВК надає допомогу в оформленні документів, водночас, висновок не подається /а.с. 21-22/.

Також 04.09.2018 відповідачем надані до суду пояснення на позов, у яких зазначено, що позивач отримав одноразову компенсацію, яка передбачена статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому не має права на отримання одноразової грошової допомоги /а.с. 31-32/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 01.06.1986 по 25.06.1986 приймав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 26/.

Позивачем надано до суду копію довідки Міністерства охорони здоров'я України про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії МСЕ-В1 № 007786, згідно з якою позивачу з 06.09.2010 встановлено вперше другу групу інвалідності /а.с. 42/.

При повторному огляді 06.09.2010 позивачу встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що видано довідку медико-соціальною експертною комісією серії 7-66ТЕ /а.с. 24, 41/.

Позивач звернувся із заявою від 11.06.2018 до Полтавського обласного військового комісаріат, подавши заяву через Кременчуцький об'єднаний міський військовий комісаріат, у зв'язку з отриманням другої групи інвалідності (захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) /а.с. 23/.

Листом Полтавського ОВК від 16.07.2018 № 12/1587 повідомлено позивача, що він не має права на призначення одноразової грошової допомоги з огляду на наступне: позивача звільнено зі строкової служби 31.10.1976; 06.09.2010 під час повторного огляду МСЕК визнано інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконання обов'язків військової служби на Чорнобильській АЕС; позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, тобто після звільнення позивача з військової служби як військовозобов'язаного, призваного на збори, а не як військовослужбовця /а.с. 27/.

Не погодившись з діями Полтавського ОВК, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі - Закон № 2011- XII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" уразі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов'язаному або резервісту, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходить службу у військовому резерві, під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження зазначених зборів, служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення на умовах, визначених пунктом 3 цієї статті.

На час встановлення позивачу другої групи інвалідності - 06.09.2010, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (надалі - Порядок № 499).

Пунктом 3 Порядку № 499 визначено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 499 керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Також відповідно до пункту 4.8 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071 (надалі - Положення) ( у редакції, чинній станом на дату звернення позивача із заявою) висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідні органи подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Згідно з пунктом 4.10 Положення Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.

Уповноважені органи, які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, повідомляють заявників про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Виходячи зі змісту підпункту 30 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730), головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України.

Отже, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що прийняття рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги знаходиться поза компетенцією відповідача та належить до повноважень Міністерства оборони України. На Полтавський ОВК покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони України) розпорядниками нижчої ланки.

Таким чином, відповідач не наділений повноваженнями приймати рішення по суті поданої заяви, а має лише скласти висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (можливості призначення та виплати такої допомоги) та направити його разом з поданими особою документами до Міністерства оборони України.

Так, після отримання заяви від позивача про виплату одноразової грошової допомоги Полтавський ОВК висновок щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги з документами до Міністерства оборони України не надіслав, натомість, за результатами розгляду звернення самостійно прийняв рішення, викладене у формі листа від 16.07.2018 № 12/1587, про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

За таких обставин, з огляду на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Полтавського ОВК, яка полягає у неподанні в 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як особі, якій встановлено другу групу інвалідності з 06.09.2010 унаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій.

Керуючись приписами частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на викладені висновки суду наявні підстави для зобов'язання Полтавського ОВК подати розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499.

Стосовно посилань позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (дата набрання чинності - 24.01.2014) (надалі - Порядок № 975).

Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Суд зазначає, що позивачу первинно встановлено другу групу інвалідності - 06.10.2010.

Таким чином, 06.10.2010 є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.

Суд звертає увагу на те, що Порядок № 975 не було прийнято станом на дату встановлення позивачу ІІ групи інвалідності.

Отже, з урахуванням викладеного, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги - 06.10.2010 застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, а саме: у редакції Закону України від 03.11.2006 № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", яка діяла з 01.01.2007 до 01.01.2014 та Порядку № 499.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 31.07.2018 у справі № 524/3705/16-а.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для часткового задоволення позову.

Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Полтавського обласного військового комісаріату (вул. Шевченка, 78А, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 07851296) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного військового комісаріату, яка полягає у неподанні в 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги як особі, якій встановлено другу групу інвалідності з 06.09.2010 унаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат подати Міністерству оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Т.С. Канигіна