Рішення № 76987370, 03.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3458/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок індексації страхових виплат, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд.73, корп.8) у якій позивач просить:

- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області усунути порушення його прав та вимог чинного законодавства, шляхом проведення з 01.09.2017 року перерахунку індексації страхової виплати відповідно до ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого Постановою КМ України від 17.07.2003 року №1078, з врахуванням механізму проведення індексації за яким проводилась індексація страхової виплати у серпні 2017 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №813/3458/18, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Вказану ухвалу позивач отримав 10.08.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 37901823873622, а відповідач - 17.08.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901823873614.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розмір страхової виплати позивача зменшився за рахунок зменшення розміру індексації щомісячної страхової виплати, яку провели на підставі листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань України від 13.11.2015 року №1461-08-2, згідно якого, якщо потерпілий на виробництві отримує пенсію, то для проведення індексації щомісячних страхових виплат необхідно мати інформацію органів Пенсійного фонду України щодо підвищення її розміру. Однак, позивач вважає, лист виконавчої дирекції Фонду не є нормативно-правовим актом, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України. Крім того, позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок індексації та повернення недоплачених коштів, однак листом від 05.01.2018 року йому було відмовлено.

04 вересня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №27717), в якому представник відповідача зазначає, що Міністерство соціальної політики України в своєму листі від 23.11.2016 року №17123/0/14-16-10, скерованому на адресу Державної служби з питань праці, зазначило, що, якщо відбулося підвищення грошового доходу особи, яка одночасно отримує пенсію та щомісячну страхову виплату, то згідно п. 5 Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 в місяці зростання грошових доходів, зростання пенсії, сума індексації страхових виплат має зменшуватись на суму підвищення грошового доходу (пенсії). В поясненні щодо застосування листа виконавчої дирекції Фонду пояснив, що такі видані на виконання роз'яснень Мінсоцполітики щодо застосування Порядку №1078 та спрямовані на врегулювання питань, що виникають у відносинах загальнообов'язкового державного соціального страхування, не запроваджують нових норм, а роз'яснюють існуючі норми.

Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує страхові виплати втраченого заробітку. Розмір такої щомісячної виплати за серпень 2017 - грудень 2017 року склав 3631,31 грн. щомісяця.

Розмір отриманих позивачем коштів у період січня-серпня 2017 року становив:

- січень 2017 року - 4059,00 грн.

- лютий 2017 року - 4059,00 грн.

- березень 2017 року - 4148,79 грн.

- квітень 2017 року - 4148,79 грн.

- травень 2017 року - 4148,79 грн.

- червень 2017 року - 4148,79 грн.

- липень 2017 року - 4148,79 грн.

- серпень 2017 року - 4148,65 грн.

Так, страхова виплата за серпень 2017 року складалась з 3631,31 грн. щомісячної страхової виплати та 567,34 грн. індексації щомісячної страхової виплати.

Отримані позивачем виплати складались із двох складових: самої страхової виплати та індексації такої суми. Як вказує відповідач, різниця між отриманими позивачем сумами січня - серпня 2017 року та з вересня по грудень 2017 року становить лиш розмір проведеної індексації. Сума самої страхової виплати не змінювалась, перерахунок проведений лише суми індексації виплат. Відтак, спір стосується проведеного перерахунку індексації.

В жовтні 2017 року позивач звернувся до Червоноградського відділення Фонду соціального страхування України у Львівській області з усним зверненням для роз'яснення з приводу зменшення страхової виплати у жовтні 2017 року. Листом від 26.10.2017 року за №44-02-44/2 Червоноградського відділення Фонду соціального страхування України у Львівській області повідомило, що відділенням фонду не було здійснено виплату індексації щомісячної страхової виплати за вересень 2017 року, оскільки працівниками відділення Фонду на час виплати щомісячної страхової виплати проводився перерахунок індексації щомісячної страхової виплати за вересень 2017 року з урахуванням розміру пенсії за період з липня 2015 року по листопад 2016 року.

27 жовтня 2017 року позивач звернувся з листом до відповідача щодо надання роз'яснення з приводу зменшення в жовтні 2017 року розміру страхової виплати. На його звернення листом від 31.10.2018 року №42-02-42/ Г відповідач повідомив, що позивач отримав меншу суму виплат, оскільки відділенням Фонду було здійснено виплату в повному обсязі лише щомісячної страхової виплати за вересень 2017 року, однак не було здійснено виплати індексації щомісячної страхової виплати за вересень 2017 року.

19 грудня 2017 року позивач звернувся із заявою про перерахунок індексації та повернення недоплачених коштів.

Листом від 19.12.2018 року за №145-02-1/Г Червоноградське відділення Фонду соціального страхування України у Львівській області повідомило, що у зв'язку з отриманням відділенням Фонду у вересні 2017 року довідки з Пенсійного фонду про розмір пенсії за період з липня 2015 року по листопад 2016 року. Відділенням фонду було здійснено перерахунок індексації страхової виплати за вересень 2017 року з врахуванням розміру підвищення пенсії за вказаний період. Такий перерахунок індексації щомісячної страхової виплати здійснювався у відповідності до вимог пункту 5 Порядку №1078, яким встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Так, у ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР (далі Основи законодавства) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Основ законодавства залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ законодавства.

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ законодавства надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з п. 4 вказаної вище статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до частини 1 ст. 36 Закону України від 23.09.1999 р. №1105-ХIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №1105-ХIV) передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із Законом Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Частиною 3 ст. 35 Закону №1105-ХIV визначено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Індексація щомісячних страхових виплат здійснюється згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХII ( далі Закон № 1282-ХII).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно з п.1 Порядку №1078 ( зі змінами), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації ,яким встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, що діє станом на вересень 2017 року) передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Таким чином, відповідно до п.5 Порядку №1078, у разі підвищення пенсії у особи, яка одночасно отримує і пенсію і щомісячну страхову виплату, в місяці зростання пенсії, сума індексації страхових виплат має зменшуватись на суму підвищення пенсії.

У відзиві відповідач вказує, що підвищення пенсії у позивача відбулось у вересні 2015 року на 375 грн. та у травні 2016 року на 168 грн., тому ним зроблено перерахунок сум індексації за вересень - грудень 2017 року, що склала 49,86 грн. Тому відповідач вказує, що у період з вересня по грудень 2017 року позивачу щомісячно виплачено суму щомісячної страхової виплати в розмірі 3631,31 грн. та індексацію щомісячної страхової виплати в розмірі 49,86 грн.

Суд вважає, що такий перерахунок індексації страхових виплат проведений у вересні - грудні 2017 року протиправно та необґрунтовано, без дотримання п.5 Порядку №1078. Оскільки, як вказує відповідач, підвищення пенсії у позивача відбулось у вересні 2015 року на 375 грн. та у травні 2016 року на 168 грн., тому згідно п.5 Порядку №1078 сума індексації в саме таких місяцях - вересні 2015 року та травні 2016 року має визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а не у вересні - грудні 2017 року.

Стосовно дотримання позивачем строків звернення до суду з вказаним позовом слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки відповіді Червоноградського відділення Управління ФСС України у Львівській області ним отримано 31.10.2017 року та 29.12.2017 року, тому з цих дат розпочинається перебіг шестимісячного строку звернення до суду.

При поданні позову позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду оскільки 02.02.2018 року він вже звертався з таким ж позовом до Червоноградського міського суду Львівської області, однак ухвалою від 19.07.2018 року провадження у справі закрито та роз'яснено йому право на звернення з таким позовом до окружного адміністративного суд. В матеріалах справи наявна копія ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 19.07.2018 року у справі №459/380/18. Відтак, враховуючи поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду з вказаним позовом, ухвалою від 03.08.2018 року Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Кожна сторона відповідно до положень ст. 77 КАС України повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом на підставі долучених відповідачем до матеріалів справи доказів встановлено, що перерахунок індексації страхових виплат позивачу проведений у вересні - грудні 2017 року протиправно та необґрунтовано, без дотримання п.5 Порядку №1078.

Суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевірив дії та рішення відповідача чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1, 2, 5,19, 20, 72, 77, 139, 241-246, 263 КАС України , суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок індексації страхових виплат, - задовільнити повністю.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (адреса: 79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, корпус 8, ЄДРПОУ 41322361) провести з 01.09.2017 року перерахунок індексації страхової виплати ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_2, іден. номер НОМЕР_1) відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого Постановою КМ України від 17.07.2003 року №1078, з врахуванням механізму проведення індексації за яким проводилась індексація страхової виплати у серпні 2017 року.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (адреса: 79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, корпус 8, ЄДРПОУ 41322361) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса:АДРЕСА_2, іден. номер НОМЕР_1) 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст рішення складений 09.10.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна