Ухвала суду № 76987362, 08.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/5065/18

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Національної поліції в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області Коваленко Василя Олександровича щодо накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. в виконавчому провадженні ВП № 56429657 від 11.09.2018 року - протиправними;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко Василя Олександровича від 11.09.2018 про накладення штрафу на Головне управління Національної поліції в Одеській області в сумі 5100 грн. по виконавчому провадженню ВП № 56429657.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначені статтею 287 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Позивач у якості відповідача у справі вказує Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741).

При цьому згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, найменуванням юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 34929741 є - Головне територіальне управління юстиції в Одеській області.

Отже, позивачу необхідно зазначити вірний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України щодо відповідача - органу державної виконавчої служби, рішення якого є предметом розгляду у даній справі.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п.п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Натомість, однією з вимог позивача є вимога лише про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко Василя Олександровича від 11.09.2018 року про накладення штрафу на Головне управління Національної поліції в Одеській області в сумі 5100 грн. по виконавчому провадженню ВП № 56429657.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення до позовної заяви.

Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, позивач надає до суду копії листів (заяв) від 15.06.2018 року №9/9-1661, від 20.08.2018 року №9/2-1250, від 19.06.2018 року №20/1169, від 11.07.2018 року №20/1289, в яких зазначається щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 року №56429657, направлених на адреси:

- ОСОБА_2 - стягувача за виконавчим провадженням;

- старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О.

Однак, жодних доказів, на підтвердження направлення та/або отримання вказаних листів стягувачем за виконавчим провадженням та старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О., позивач до суду не надає.

Крім того, у заяві № 20/1289 від 11.07.2018 року, направленій на адресу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. зазначено, що ГУНП в Одеській області не має об'єктивної можливості виконати судове рішення у зв'язку із тим, що стягувачем не подано на даний час відповідної заяви з необхідними додатками, як це встановлено постановою КМУ №850 та що про вказану обставину стягувачу повідомлено листом від 15.06.2018 №9/9-1661, та повторно надіслано листа від 26.06.2018 вих. № 9/9-967, однак до теперішнього часу вказаний недолік не усунуто.

Однак, позивачем не надано до суду копії вказаного листа від 26.06.2018 року №9/9-967 та доказів направлення та/або отримання вказаного листа стягувачем у виконавчому провадженні - ОСОБА_2

Водночас, позивач надає до суду копію заяви (рапорту) ОСОБА_2 від 16.08.2017 року про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому визначено інвалідність захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції протягом шести місяців звільнення з поліції.

У вказаній заяві зазначено, що до неї надано: оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), бланк серії 10 ААА N°127294, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, бланк серії 12 ААА №30433 від 07.06.2017 року, копію постанови №514 медичної військово-лікарської комісії, бланк №33/36-72-К від 03.08.2017 року, копії сторінок паспорта ОСОБА_2 з даними прізвища, ім'я та по батькові і місця реєстрації, копію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2

У листі позивача від 20.08.2018 року №9/2-1250, направленого ОСОБА_2, зазначено, зокрема, що Головне управління Національної поліції в Одеській області повертає на адресу ОСОБА_2 матеріали на 8 аркушах.

Однак копії цих повернутих матеріалів на 8 аркушах та копії документів, наданих до заяви (рапорту) ОСОБА_2, позивач до суду не надає, та не зазначає причин неможливості надання копій цих документів.

Також, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Отже, позивачу необхідно надати до суду:

- докази на підтвердження направлення та/або отримання стягувачем за виконавчим провадженням та старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О., листів (заяв) від 15.06.2018 року №9/9-1661, від 20.08.2018 року №9/2-1250, від 19.06.2018 року №20/1169, від 11.07.2018 року №20/1289.

- докази, які, як зазначено у листі позивача від 20.08.2018 року №9/2-1250, направленого ОСОБА_2, були повернуті на адресу ОСОБА_2 та копії документів, наданих до заяви (рапорту) ОСОБА_2 від 16.08.2017 року;

- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову по даній справі є:

- дії старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеської області Коваленко Василя Олександровича щодо накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. в виконавчому провадженні ВП № 56429657 від 11.09.2018 року;

- постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко Василя Олександровича від 11.09.2018 про накладення штрафу на Головне управління Національної поліції в Одеській області в сумі 5100 грн. по виконавчому провадженню ВП № 56429657.

Оскаржуваний акт індивідуальної дії (постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко Василя Олександровича від 11.09.2018 про накладення штрафу на Головне управління Національної поліції в Одеській області в сумі 5100 грн. по виконавчому провадженню ВП № 56429657) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про накладення штрафу та інших штрафних санкцій тощо.

Враховуючи викладене, оскаржуване позивачем рішення про накладення штрафу породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов в частині цієї позовної вимоги є позовом майнового характеру.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762,00 грн.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є дії відповідача та постанова про накладення штрафу, даний позов містить 2 позовні вимоги, з яких: одна вимога немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

Таким чином судовий збір за подачу даного позову з однією вимогою немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру складає 3524,00 грн. (1762,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) + (5100 грн.+1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не надано до позову доказів сплати судового збору.

Натомість, в прохальній частині позовної заяви позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви на визначений судом строк - після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду даного позову.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач у позовній заяві, з посиланням на положення ст.133 КАС України, зазначає про те, що ГУНП фінансується з коштів Державного бюджетну України і оплата збору, так само як і інші платежі, відбуваються через органи Державної казначейської служби, відповідно до встановленого порядку проведення таких операцій, що фактично унеможливлює оплату суми судового збору за подання до адміністративного суду позову в межах строку, встановленого КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочка стороні сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 року №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Разом з цим, з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо відстрочення сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, які свідчать про незадовільне скрутне матеріальне становище особи, та подати суду відповідні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та наявність можливості в подальшому здійснити його сплату.

Суддя зазначає, що у статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено перелік суб'єктів, яким може бути відстрочена чи розстрочена сплата судового збору, а також визначено перелік обставин, за наявності яких може бути відстрочена чи розстрочена сплата судового збору.

При цьому, серед суб'єктів, яким може бути відстрочена чи розстрочена сплата судового збору, органи Національної поліції відсутні.

В той же час, фінансування органу за рахунок коштів Державного бюджетну України і оплата збору і інших платежів через органи Державної казначейської служби, відповідно до встановленого порядку проведення таких операцій не є обставиною, за наявності якої може бути відстрочена чи розстрочена сплата судового збору.

Суддя зазначає, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зазначає про його джерела фінансування та на наявність процедури у виділенні відповідних коштів на сплату судового збору, що унеможливлює звернутись до суду у межах строків, визначених КАС України. При цьому, зважаючи на строки розгляду даної категорії спорів, позивач не наводить обґрунтувань того, яким чином позивач буде мати можливість сплатити судовий збір, після прийняття судового рішення.

При цьому, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неможливості сплати судового збору при подачі даної позовної заяви.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, та враховуючи, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, суддя доходить висновку, що наведені позивачем обставини та відсутність жодного доказу на їх підтвердження, не є підставою для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку із чим клопотання не підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає позивачу про необхідність надання до суду доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, яка містить вимоги майнового та немайнового характеру у розмірі 3524,00 грн.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

- доказів, зазначених в ухвалі суду;

- уточненої позовної заяви із викладом позовних вимог в частині оскарження постанови державного виконавця у відповідності до ст.5 КАС України, із зазначенням вірного ідентифікаційного коду відповідача по справі та інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких були додані до позовної заяви;

- доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, яка містить вимоги майнового та немайнового характеру у розмірі 3524,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 133, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко