Рішення № 76987115, 01.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1181/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленка А.В.,

представника позивача – ОСОБА_1, ордер ПТ № 029086;

представника відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 22.05.2018 № 121-Д;

ОСОБА_3, довіреність від 19.09.2018 № 197-Д;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 “Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови” в частині припинення служби в органах місцевого самоврядування та звільнення ОСОБА_4, та в частині втрати чинності рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 06.02.2017 № 1223 “Про затвердження ОСОБА_4 на посаду заступника міського голови”, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 ОСОБА_1 (далі – представник позивача) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_4 (далі – позивач, ОСОБА_4В.) з позовом до Сєвєродонецької міської ради Луганської області (далі – відповідач, Сєвєродонецька міська рада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

На підставі протоколу про результати виборів в багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Сєвєродонецької міської ради Луганської області постановою Сєвєродонецької міської виборчої комісії від 30.10.2015 № 87 визнано обраним депутатом Сєвєродонецької міської ради Луганської області від місцевої організації Радикальна партія ОСОБА_5 – ОСОБА_4

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 26.01.2017 № 1205 ОСОБА_4 затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади.

Розпорядженням Сєвєродонецького міського голови від 27.01.2017 № 20-к ОСОБА_4 затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади.

30.01.2018 Сєвєродонецька міська рада прийняла необґрунтоване, на думку представника позивача, рішення тридцять восьмої (позачергової) сесії № 2233, яким внесено зміни до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради до 18 осіб, ввівши до складу виконавчого комітету ОСОБА_4 На підставі цього рішення постановою Сєвєродонецької міської виборчої комісії від 30.01.2018 № 5 вирішено визнати ОСОБА_4 таким, який відмовився від депутатського мандата Сєвєродонецької міської ради та визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата в депутати від імені місцевої організації Радикальна партія ОСОБА_5 – ОСОБА_6

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 вирішено розпустити виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради VII скликання, кількісний та персональний склад якого затверджено рішеннями Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 02.12.2015 № 3 та від 30.01.2018 № 2233; припинити службу в органах місцевого самоврядування та звільнити 31.01.2018 у зв’язку із розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету ОСОБА_4 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та вважати таким, що втратило чинність, зокрема, рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 06.02.2017 № 1223 «Про затвердження ОСОБА_4 на посаду заступника міського голови».

Представник позивача вважає, що рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 в частині звільнення ОСОБА_4 є протиправним та не узгоджується з вимогами Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Регламентом Сєвєродонецької міської ради VII скликання.

На думку представника позивача, розпуск виконкому не має причинно – правового зв’язку зі звільненням з посади заступника міського голови. Пунктом 2 рішення № 2236 припинено службу в органах місцевого самоврядування ОСОБА_4 та звільнено його з 31.01.2018 у зв’язку з розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету, що суперечить статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Системний аналіз статей 3, 10, 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», статей 1, 11, 51, 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключає розпуск та припинення повноважень виконавчого органу міської ради як підставу звільнення з посади заступника міського голови.

Закон не містить заборони на зайняття депутатом місцевої ради посади заступника міського голови, тому ця обставина не може бути безумовною підставою для дострокового припинення депутатських повноважень, про що зазначено в постанові Верховного Суду України від 11.04.2017 по справі № 812/153/16. Відсутні підстави припинення достроково повноважень ОСОБА_4, оскільки жодним законом не забороняється зайняття депутатом місцевої ради посади заступника міського голови.

Порушено порядок оприлюднення проекту рішення про розпуск виконавчого комітету, припинення повноважень заступників міського голови, керуючого справами виконкому, передбачений статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 9.1 Регламенту.

Також, за твердженням представника позивача, порушено порядок скликання позачергової 39 сесії міської ради, а саме – п.2.7 Регламенту щодо строків доведення розпорядження до відома депутатів і населення (не пізніш як за три дні, а у виняткових випадках – не пізніше як за один день до сесії), та порядок внесення пропозицій на розгляд позачергової 39 сесії 31.01.2018 – п.п. 2.11, 2.14, 9.2 Регламенту, рада вийшла за межі визначених Регламентом повноважень щодо розпуску виконавчого комітету.

Звільнення ОСОБА_4 допущено в період його тимчасової непрацездатності, що підтверджено листками непрацездатності, зданими до апарату міської ради, в порушення частини третьої статті 40 КЗпП України.

На думку представника позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення порушено принцип обґрунтованості звільнення позивача, на дотриманні якого наполягає ЄСПЛ у рішенням по справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, у справі «Серявін та інші проти України».

На підставі викладеного представник позивача, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.08.2018, просила суд:

1) визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому»;

2) визнати протиправним та скасувати п. 2.3 рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» в частині припинення служби в органах місцевого самоврядування та звільнення з 31.01.2018 ОСОБА_4 – з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» в частині втрати чинності рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 06.02.2017 № 1223 «Про затвердження ОСОБА_4 на посаду заступника міського голови»;

4) визнати протиправним та скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови № 46-к від 31.01.2018 «Про звільнення ОСОБА_4В.»;

5) зобов’язати Сєвєродонецьку міську раду VII скликання поновити ОСОБА_4 на посаді заступника Сєвєродонецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 31.01.2018;

6) стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.02.2018 по час остаточного вирішення даної справи;

7) відповідно до частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Ухвалою суду від 25.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, витребувано докази від відповідача (т.1 арк.спр. 1-2).

22.05.2018 за вх. № 12131/2018 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 812/363/18 (т.1 арк.спр. 31) та за вх. № 12132/2018 – відзив на позовну заяву (т.1 арк.спр. 103-105).

Ухвалою суду від 23.05.2018 зупинено провадження у справі № 812/1181/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 812/363/18 (т.1 арк.спр.124-125).

07.06.2018 представника позивача ознайомлено з матеріалами справи з наданням можливості зробити фотокопії, на підставі її заяви від 07.06.2018 за вх. № 13387/2018 (т.1 арк.спр. 132).

Ухвалою суду від 27.07.2018 поновлено провадження у справі (т.1 арк.спр. 151).

15.08.2018 представник позивача за вх. № 19495/2018 надала заяву про зміну предмету та підстав позовних вимог (т.1 арк.спр. 184-195).

Ухвалою суду від 15.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, надано представнику позивача строк для звернення до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування пункту 1 рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 та розпорядження Сєвєродонецького міського голови від 31.01.2018 № 46-к з зазначенням поважності причин його пропуску (т.1 арк.спр. 198-199).

27.08.2018 за вх. № 20292/2018 представником позивача надано заяву про обґрунтування поновлення строку звернення до суду (т.1 арк.спр. 203-208).

03.09.2018 за вх. № 20853/2018 представником відповідача надано пояснення на заяву про зміну предмету та підстав позовних вимог (т.1 арк.спр. 210-211).

Ухвалою суду від 03.09.2018 прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 про зміну предмету позову від 15.08.2018, питання щодо дотримання строків звернення до суду зі зміненими позовними вимогами вирішити за наслідками судового розгляду справи (т.1 арк.спр. 219-220).

Ухвалою суду від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.09.2018, зобов’язано відповідача надати суду в строк до 21.09.2018 довідку про виплачену заробітну плату ОСОБА_4 за повні два місяці, що передували звільненню з зазначенням складових (т.1 арк.спр. 228-229).

У судовому засіданні 24.09.2018 оголошено перерву для надання відповідачем додаткових доказів (т.1 арк.спр. 236).

Ухвалою суду від 01.10.2018 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_4 такий строк.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив від 11.06.2018 за вх. № 13623/2018 (т.1 арк.спр. 133-139).

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.05.2018 за вх. № 12132/2018 (т.1 арк.спр. 103-105) та письмових поясненнях від 03.09.2018 за вх. № 20853/2018 (т.1 арк.спр. 210-211).

Так, зазначив, що згідно з вимогами статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради – голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Відповідно до пункту 3 статті 9.4 Регламенту Сєвєродонецької міської ради VII скликання окремо затверджуються кандидатури, які входять до складу виконавчого комітету за посадою (крім секретаря міської ради), а саме: заступники міського голови з питань роботи виконавчих органів ради, керуючий справами виконкому. Отже, в силу приписів зазначеного Закону, Регламенту чітко встановлено, що заступник (заступники) міського голови обов’язково входять до складу виконавчого комітету.

Посилання позивача на ту обставину, що під час обговорення питання про включення в порядок денний сесії питання про внесення його до складу виконавчого комітету, він звернувся до депутатів про те, що він є діючим депутатом та не може входити до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, на думку відповідача, є необґрунтованими з огляду на те, що, надаючи таку заяву, позивач фактично зловживає Законами України та нехтує своїм обов’язком як заступника міського голови входити до складу виконавчого комітету ради, і Закон України «Про місцеве самоврядування», який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, не містить такої окремої правової фігури як заступник міського голови.

Посада заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів зазначається лише у статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка має назву «Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради», та в статті 53 цього Закону – «Організація роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради». Тобто дана посада регулюється нормами, які стосуються виключно роботи виконавчого комітету. Законом передбачено виконання заступником міського голови певних функцій міського голови в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції.

За твердженнями відповідача, обмеження щодо сумісності діяльності заступника міського голови з депутатським мандатом відповідної ради є цілком розумними та обґрунтованими, такими, що підтримують систему «стримувань і противаг» представницької та виконавчої влади. Тим самим, депутат міської ради не може одночасно бути представником органу виконавчої влади (заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів) і представником представницької влади (депутатом) – об’єктом та суб’єктом контролю. Системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що заступник міського голови є виключною посадою, яка входить до складу виконавчого комітету ради, а частина третя статті 51 цього Закону є імперативною нормою та встановлює обов’язок щодо включення до складу виконкому посади заступника міського голови.

Також представник відповідача зазначив, що, крім загальних підстав, передбачених КЗпП України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», що передбачено статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до статті 10 цього Закону прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється шляхом затвердження відповідною радою. Тобто посада заступника міського голови є виборною, прийняття на яку здійснюється шляхом затвердження відповідною радою.

Статтями 26, 42, 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 2.21, 9.4 Регламенту визначено, що обрання на виборну посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється за пропозицією міського голови шляхом затвердження відповідною міською радою, а звільнення з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється за пропозицією міського голови міською радою з відповідним внесенням змін до складу виконавчого комітету міської ради, а відтак вирішення вказаних питань є виключною компетенцією міської ради.

Таким чином, на думку представника відповідача, системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що посада, на якій перебував позивач, є виборною, а тому, у зв’язку з припиненням повноважень виконавчого комітету, автоматично припиняються повноваження його посадових осіб, посади яких є виборними, в тому числі посада, на якій перебував позивач. При цьому ОСОБА_4 як заступника міського голови не включено до нового складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

Посилання позивача на положення статті 40 КЗпП України відносно звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності не поширюються на останнього, оскільки посада, з якої його було звільнено, є виборною. При цьому між сторонами виник спір з приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених статтею 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а не у зв’язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми частини третьої статті 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються. Наведена правова позиція сформована в постанові Верховного Суду України у справі № 6-156ц12 від 21.12.2012.

Щодо необхідності скликання тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання та винесення на розгляд сесії питання щодо розпуску виконавчого комітету, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому, представник відповідача зазначив, що, як вбачається з протоколу тридцять восьмої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 30.01.2018, секретар Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_7 зробив заяву про те, що він достроково складає з себе повноваження Секретаря Сєвєродонецької міської ради VII скликання, та запропонував міському голові провести з цього приводу позачергову сесію 31.01.2018. Міський голова оголосив в межах повноважень про проведення тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання 31.01.2018 о 10 год. 00 хв. Жодних заперечень з боку депутатів Сєвєродонецької міської ради щодо проведення тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання 31.01.2018 не було. Питання про розпуск виконавчого комітету, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому було включено до порядку денного 39 (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання за пропозицією міського голови (в межах повноважень) та підтримано більшістю депутатів Сєвєродонецької міської ради VII скликання.

Також представник відповідача зазначив, що, оскільки питання про розпуск виконкому, припинення повноважень заступників міського голови, керуючого справами виконкому є внутрішньо організаційними, в діях Сєвєродонецької міської ради відсутнє порушення правил, встановлених статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Щодо тверджень позивача про начебто не обговорення депутатськими комісіями кількісного та персонального складу виконкому, представник відповідача пояснив, що депутатськими комісіями було розглянуто проекти рішень Сєвєродонецької міської ради щодо затвердження заступників міського голови, керуючого справами виконкому, а також питання персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради та надано відповідні висновки, про що свідчить трансляція 39-ї позачергової сесії Сєвєродонецької міської ради, починаючи з 3 год. 11 хв. При цьому є незрозумілим, яким чином позивач ототожнює різні за своєю правовою природою питання щодо обговорення кількісного та персонального складу виконавчого комітету, та питання щодо розпуску виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, судом встановлено таке.

Розпорядженням міського голови Сєвєродонецької міської ради від 27.01.2017 № 20-к «Про затвердження на посаду заступника міського голови ОСОБА_4В.» ОСОБА_4 затверджено з 27.01.2017 на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (т.1 арк.спр. 35).

Рішенням Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 06.02.2017 № 1223 ОСОБА_4 затверджено на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (т.2 арк.спр. 2).

Рішенням тридцять восьмої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» внесено зміни до кількісного складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 3 від 02.12.2015 «Про утворення виконавчого комітету міської ради та визначення його кількісного складу», збільшено кількісний склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання до 18 (вісімнадцяти) осіб, внесено зміни до персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 751 від 29.09.2016 «Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради», зокрема, введено до складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання за посадою ОСОБА_4 – заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (арк.спр. 98).

Позивачем оскаржено рішення від 30.01.2018 № 2233 в судовому порядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі № 812/363/18 позов ОСОБА_4 задоволено частково, зокрема, визнано протиправним рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» в частині внесення ОСОБА_4 до складу виконавчого комітету міської ради VII скликання (арк.спр.108-118).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 812/363/18 задоволено апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської ради, скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 та у задоволення позову ОСОБА_4 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» в частині внесення ОСОБА_4 до складу виконавчого комітету міської ради VII скликання відмовлено повністю (арк.спр. 142-149).

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 812/363/18 набрала законної сили 17.07.2018.

Згідно із постановою Сєвєродонецької міської виборчої комісії Луганської області від 30.01.2018 № 5 визнано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, який відмовився від депутатського мандата Сєвєродонецької міської ради Луганської області; визнано обраним депутатом Сєвєродонецької міської ради Луганської області у багатомандатному виборчому окрузі наступного за черговістю кандидата в депутати від місцевої організації Радикальна партія ОСОБА_5 – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, безпартійний, не працює, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 арк.спр. 99-101).

Згідно з рішенням тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому», розглянувши пропозицію міського голови, керуючись пунктом 3 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Сєвєродонецька міська рада вирішила, зокрема:

1. Розпустити виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради VII скликання, кількісний та персональний склад якого затверджений рішенням Сєвєродонецької міської рали VII скликання № 3 від 02.12.2015 «Про утворення виконавчого комітету міської ради та визначення його кількісного складу», рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 751 від 29.09.2016 «Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 2233 від 30.01.2018 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»;

2. Припинити службу в органах місцевого самоврядування та звільнити 31.01.2018 у зв’язку із розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету, частина 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

2.3. ОСОБА_4 – з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради;

4. Рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 751 від 29.09.2016 «Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради», рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 2233 від 30.01.2018 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання», рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 225 від 08.04.2016 «Про затвердження керуючого справами виконкому міської ради», рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 100 від 16.02.2017 «Про затвердження заступників міського голови», рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 1221 від 06.02.2017 «Про затвердження ОСОБА_8 на посаду заступника міського голови», рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 1222 від 06.02.2017 «Про затвердження ОСОБА_9 на посаду заступника міського голови, начальника ФКМ міської ради», рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 1223 від 06.02.2017 «Про затвердження ОСОБА_4 на посаду заступника міського голови», вважати такими, що втратили чинність (арк.спр. 102).

Зазначене рішення оприлюднено на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради 06.02.2018 (арк.спр. 16).

Розпорядженням міського голови ОСОБА_10 від 31.01.2018 № 46-К «Про звільнення ОСОБА_4В.», керуючись ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Кодексом Законів про працю України, Законом України «Про відпустки», рішенням 39-ї позачергової сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому», зобов’язано ОСОБА_4, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, звільнити з займаної посади 31.01.2018 у зв’язку з розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету, частина 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (арк.спр. 34).

В трудовій книжці ОСОБА_4 серії АР № 162502 містяться записи від 06.02.2017 про затвердження на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та від 31.01.2018 про звільнення з займаної посади у зв’язку із розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету, частина 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (арк.спр. 36-40).

Листом від 31.01.2018 № 552 міський голова повідомив ОСОБА_4 про звільнення з роботи з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та зазначено, що у зв’язку з відсутністю позивача 31.01.2018 в день звільнення на роботі проінформовано про необхідність отримання трудової книжки у відділі кадрової роботи міської ради (арк.спр. 41), проте відправлення позивачу не вручене (т.1 арк.спр. 225).

31.01.2018 міським головою затверджено ОСОБА_11 про неотримання ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 трудових книжок у відділі кадрової роботи та з питань служби в органах місцевого самоврядування міської ради у день їх звільнення (т.1 арк.спр. 43).

ОСОБА_4 31.01.2018 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДР № 016929 (т.1 арк.спр. 121).

Акт про дату отримання трудової книжки позивачем затверджено 25.06.2018 (т.1 арк.спр. 233).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97-ВР), Законом України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493-ІІІ), Кодексом законів про працю України.

Щодо позовної вимоги про скасування пункту 1 рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» з підстав наявності процедурних порушень, суд зазначає таке.

Частинами першою та другою статті 11 Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

Пунктами 3, 5 частини першої статті 2.21 Регламенту Сєвєродонецької міської ради, затвердженого рішенням п’ятнадцятої сесії міської ради від 21.07.2016 № 579 (далі – Регламент), передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 7, 10, 20 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання ОСОБА_14 та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Частинами першою-третьою статті 51 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Щодо посилань представника позивача на порушення порядку скликання позачергової тридцять дев’ятої сесії ради в частині недотримання строків доведення розпорядження до відома депутатів і населення суд зазначає таке.

Відповідно до частини десятої статті 46 Закону № 280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Положеннями статті 2.7 Регламенту передбачено, що розпорядження про скликання позачергової сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за три дні, а у виняткових випадках – не пізніше ніж як за один день до сесії (т.1 арк.спр. 48 зв.).

Розпорядженням міського голови ОСОБА_10 від 30.01.2018 № 20 «Про скликання тридцять дев’ятої (позачергової) сесії міської ради сьомого скликання», керуючись п.4 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 31 січня 2018 р. об 10.00 годині в залі засідань міської ради зобов’язано, зокрема:

І. Скликати тридцять дев’яту (позачергову) сесію міської ради.

ІІ. На розгляд сесії винести питання:

1. про звільнення секретаря міської ради ОСОБА_7

Доповідає: ОСОБА_10 – міський голова

2. про обрання секретаря міської ради.

Доповідає: ОСОБА_10 – міський голова (арк.спр. 17).

Розпорядження від 30.01.2018 № 20 оприлюднено на офіційному веб-сайті Сєвєродонецької міської ради 30.01.2018 (т.1 арк.спр. 18).

Оскільки Законом № 280/97-ВР не визначено порядок обчислення строків, суд за аналогією закону приймає правила, визначені статтею 120 КАС України.

Частиною п’ятою статті 120 КАС України передбачено, що останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Частина восьма статті 120 КАС України визначає, що останній день строку триває до двадцять четвертої години.

Відтак, оприлюднення розпорядження міського голови від 30.01.2018 № 20 саме 30.01.2018 не порушує приписи законодавства щодо процедури скликання позачергової сесії.

Посилання представника позивача на те, що проект рішення у строк не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття на офіційному веб-сайті відповідача не оприлюднювався в порушення вимог статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації», є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 зазначеного Закону розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

При цьому питання щодо розпуску виконавчого комітету є внутрішньоорганізаційним, і, відповідно, в діях відповідача відсутнє порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, порушень при скликанні позачергової сесії та порушень Закону України «Про доступ до публічної інформації» судом не встановлено.

Щодо наявності інших процедурних порушень при розгляді радою питання про розпуск виконавчого комітету, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 ОСОБА_14 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_14 та законами України.

У відповідності до частини першої статті 144 ОСОБА_14 України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною другою статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка згідно з Законом України “Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” підписана від імені України 06 листопада 1996 року в м. Страсбурзі і ратифікована та відповідно до частин першої, п’ятої статті 6 КАС України є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Згідно із протоколом тридцять дев’ятої (позачергової) сесії VII скликання від 31.01.2018, оприлюдненим на офіційному веб-сайті відповідача 05.05.2018, в засіданні брали участь більше половини депутатів, а саме – 32 з 37, про розпуск виконавчого комітету доповідав міський голова ОСОБА_10, по проекту рішення змін та доповнень нема, 30 депутатів проголосували за прийняття рішення № 2236 (арк.спр. 171-178, 180).

Виходячи з системного аналізу положень Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, підзвітним та підконтрольним цій раді, розпуск виконавчого комітету відноситься до виключної компетенції відповідної ради. При цьому законодавчо не визначено переліку підстав для розпуску виконкому, відсутня чітко регламентована процедура прийняття міською радою рішення з цього питання, що унеможливлює надання судом оцінки дотриманню такої процедури та наявності чи відсутності підстав для розпуску виконавчого комітету ради.

Таким чином, зважаючи на відсутність законодавчо визначених підстав та процедури розпуску виконкому, віднесення цього питання до виключної компетенції відповідача, та з урахуванням прийняття рішення про розпуск виконкому більшістю голосів депутатів міської ради, присутніх на засіданні позачергової тридцять дев’ятої сесії, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про скасування пункту 1 рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому».

Крім того, як зазначалося вище, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 812/363/18 апеляційну скаргу Сєвєродонецької міської ради задоволено, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі № 812/363/18 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_4 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» в частині внесення ОСОБА_4 до складу виконавчого комітету міської ради VII скликання – відмовлено повністю (т.1 арк.спр. 143-150).

Судове рішення у справі № 812/363/18 набрало законної сили 17.07.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено правомірність рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 «Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання» в частині внесення ОСОБА_4 до складу виконавчого комітету міської ради VII скликання, тому посилання представника відповідача на протиправність рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.01.2018 № 2233 є необґрунтованими.

Разом з тим, надаючи оцінку наявності законодавчо визначених підстав для звільнення ОСОБА_4 з посади заступника міського голови з огляду на прийняття відповідачем рішення про розпуск виконавчого комітету, до складу якого рішенням ради від 30.01.2018 включено позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону № 2493-ІІІ посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2493-ІІІ правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається ОСОБА_14 України, законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про статус депутатів місцевих рад”, “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені ОСОБА_14 і законами України, та керуються у своїй діяльності ОСОБА_14 України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2493-ІІІ прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.

Частиною першою статті 20 Закону № 2493-ІІІ передбачено, що, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов’язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Аналіз статті 51 Закону № 280/97-ВР дає підстави вважати, що повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради закінчується після сформування нового складу виконавчого комітету.

Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі № 2а/1711/1377/11 (провадження № К/9901/1502/18).

Таким чином, після розпуску виконавчого комітету згідно з рішенням Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2236 позивач відповідно до статті 51 Закону № 280/97-ВР повинен був продовжувати виконувати повноваження заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів до сформування нового складу виконавчого комітету.

Разом з тим, рішенням тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 31.01.2018 № 2236 одночасно з розпуском виконавчого комітету ради припинено й службу в органах місцевого самоврядування ОСОБА_4

Судом установлено, що новий склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради у кількості 18 осіб та затверджено персональний склад виконавчого комітету, куди позивач не увійшов затверджено рішенням тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 31.01.2018 № 2240 “Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради” (т.1 арк. спр. 169).

Таким чином, відповідач передчасно, до сформування нового складу виконавчого комітету припинив службу позивача в органах місцевого самоврядування, що є порушенням вимог статті 51 Закону № 280/97-ВР, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування п.2.3 рішення № 2236 та п. 4 цього рішення в частині втрати чинності рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 06.02.2017 № 1223 «Про затвердження ОСОБА_4 на посаду заступника міського голови» (який є похідним від п.2.3 рішення), визнання протиправним та скасування розпорядження Сєвєродонецького міського голови від 31.01.2018 № 46-к «Про звільнення ОСОБА_4В.», яке прийнято на підставі рішення від 31.01.2018 № 2236, підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне надати оцінку доводам представника позивача щодо неприпустимості звільнення з посади заступника міського голови в період перебування на лікарняному.

Так, ОСОБА_4 31.01.2018 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДР № 016929 (т.1 арк.спр. 121).

Оскаржувані рішення ради та розпорядження міського голови прийняті під час перебування позивача на лікарняному.

Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” містяться роз'яснення про недопустимість звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП України), які стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України випадків, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Разом із тим зміст поняття “розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу” розкрито законодавцем у пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну “розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу” будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України, або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Суд зауважує, що спір між сторонами виник з приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених іншим законом, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми частини третьої статті 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 23.01.2013 у справі № 6-127цс12.

Тому, у разі наявності законних підстав для звільнення зі служби в органах місцевого самоврядування перебування посадової особи на лікарняному не є перепоною для звільнення, проте в даному випадку звільнення позивача відбулося незаконно.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд зауважує, що згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.01.2018 рішенням ради № 2240 затверджено новий кількісний та персональний склад виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради, проте в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача в розумінні статті 13 Конвенції та національного законодавства є саме поновлення позивача на посаді, з якої його неправомірно звільнено.

З огляду на незаконність звільнення позивача з 31.01.2018, який є останнім робочим днем позивача, ОСОБА_4 підлягає поновленню на посаді з наступного після звільнення дня – 01.02.2018, а не з 31.01.2018, як просить представник позивача. Тобто в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Частиною другою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При визначенні розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Статтею 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Постанова № 100), застосовується у випадках вимушеного прогулу та залучення працівників до виконання військових обов’язків.

Абзацами першим - третім пункту 2 Постанови № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану

відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідачем надано довідку від 21.09.2018 № 5133, згідно з якою сума нарахованої заробітної плати позивача за листопад 2017 року та грудень 2017 року (2 місяці, що передували звільненню) становить 40 339,35 грн, а саме: у листопаді 2017 року – 23 049,81 грн, у грудні 2017 року – 17 289,54 грн. Відпрацьовано 22 дні у листопаді 2017 року, та 15 днів у грудні 2017 року, разом 37 робочих днів (т.1 арк.спр. 234).

До складу заробітної плати включено складові, які відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Постанови № 100 включаються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача відповідно до пункту 2 Постанови № 100 складає 1090,25 грн (40 399,35 грн / 37 робочих днів), про що також зазначено у довідці, наданій відповідачем.

На користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за період з 01.02.2018 по 01.10.2018, тобто за 166 робочих днів, а саме:

- у лютому 2018 року – 20 робочих днів (з 01.02.2018 по 28.02.2018 за виключенням вихідних днів);

- у березні 2018 року – 21 робочий день (з 01.03.2018 по 31.03.2018, за виключенням вихідних днів та святкового дня 08 березня (стаття 73 КЗпП України); згідно постанови КМУ від 11.01.2018 № 1-р 09.03.2018 перенесено на суботу 03.03.2018);

- у квітні 2018 року – 19 робочих днів (з 01.04.2018 по 30.04.2018, за виключенням вихідних днів та святкових днів – Великдень 08.04.2018 та 09.04.2018 (стаття 73 КЗпП України); згідно постанови КМУ від 11.02.2018 № 1-р 30.04.2018 перенесено на суботу 05.05.2018);

- у травні 2018 року – 21 робочий день (з 01.05.2018 по 31.05.2018 за виключенням вихідних днів та святкових днів ОСОБА_15 01.05 та ОСОБА_16 09.05, також ОСОБА_17 Трійці 27-28.05.2018 (стаття 73 КЗпП України), згідно постанови КМУ від 11.02.2018 № 1-р 30.04.2018 перенесено на суботу 05.05.2018);

- у червні 2018 року – 20 робочих днів (з 01.06.2018 по 30.06.2018 за виключенням вихідних днів та святкових днів ОСОБА_14 28-29.06.2018 (стаття 73 КЗпП України), згідно постанови КМУ від 11.02.2018 № 1-р 29.06.2018 перенесено на суботу 23.06.2018);

- у липні 2018 року – 22 робочих дні (з 01.07.2018 по 31.07.2018 за виключенням вихідних днів);

- у серпні 2018 року – 22 робочих дні (з 01.08.2018 по 31.08.2018 за виключенням вихідних днів та святкового дня – ОСОБА_14 незалежності 24.08.2018 (стаття 73 КЗпП України));

- у вересні 2018 року – 20 робочих днів (за виключенням вихідних днів);

- та 01 жовтня 2018 року.

З огляду на наведене, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток у загальному розмірі 180 981,50 грн (1090,25 грн х 166 робочих днів).

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов’язаний виплатити позивачеві середній заробіток, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно із частиною сьомою статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Пунктами 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць, та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць за імперативними вимогами статті 371 КАС України підлягає негайному виконанню, відповідно не потребує додаткового зобов’язання відповідача судовим рішенням.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.3 пункту 2 рішення тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 31 січня 2018 року № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» щодо припинення служби в органах місцевого самоврядування та звільнення ОСОБА_4 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення тридцять дев’ятої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради сьомого скликання від 31 січня 2018 року № 2236 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому» в частині втрати чинності рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання № 1223 від 06 лютого 2017 року «Про затвердження ОСОБА_4 на посаду заступника міського голови».

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови від 31 січня 2018 року № 46-К «Про звільнення ОСОБА_4В.».

Поновити ОСОБА_4 на посаді заступника Сєвєродонецького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 01 лютого 2018 року.

Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 26204220, 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 32) на користь ОСОБА_4 (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 10, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 лютого 2018 року по 01 жовтня 2018 року у розмірі 180 981,50 (сто вісімдесят тисяч дев’ятсот вісімдесят одна гривня 50 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов’язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_11