Рішення № 76987110, 09.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2018 р. справа № 0940/1605/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язання до вчинення таких дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1) 06.09.2018 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі по тексту також - відповідач, Калуське об'єднане управління ПФУ області) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язання до вчинення таких дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02.03.2004 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 01.01.2017 набули чинності зміни до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської діяльності" (надалі по тексту також - Закон №345-VІ), зокрема, дія вказаного Закону поширилась також на працівників, що видобувають калієво-магнієві солі, які зайняті на підземних роботах повний робочий день. Позивач, маючи понад 15 років стажу роботи по Списку №1 під землею на руднику "Ново-Голинь", вважає, що його пенсія повинна бути призначена відповідно до статті 1, 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської діяльності". У зв'язку із вказаним, позивач 05.07.2018 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в задоволенні якої Калуське об'єднане управління ПФУ області відмовило. На переконання ОСОБА_1 відповідачем протиправно, в порушення статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської діяльності", пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" (надалі по тексту також - Постанова №1173), відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначив, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Звертаючись до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, позивач надав довідку №122 від 30.05.2018, видана ВАТ "Оріана", яка підтвердила що в період з 19.10.1976 по 31.12.1991 останній виконував підземні роботи на руднику "Ново-Голинь" за професією замірник на геологічних і маркшейдерських роботах також підземним гірничим робітником на геологічних роботах, що передбачена Списком №1 розділу І підрозділу 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР за №1173 від 22.08.1956, при цьому пільговий підземний стаж по Списку №1 склав 15 років 2 місяці 14 днів. Однак відповідачем вказана довідка не взята до уваги. З даних підстав такі дії Калуського об'єднаного управління ПФУ області позивач вважає неправомірними, такими, що порушують його право на належний розмір пенсійного забезпечення. Враховуючи вказане, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а також зобов'язати відповідача здійснити з 05.07.2018 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

На підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, а також зобов'язано позивача надати письмове обґрунтування обставин, які мають значення для вирішення справи (а.с. 1-3).

На виконання вказаної ухвали суду, позивачем 20.09.2018, направлено на адресу суду письмове обґрунтування з відповідними доказами (а.с. 38-41, 42-49).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву із письмовими доказами, на обґрунтування своїх заперечень, які надійшли на адресу суду 24.09.2018 (а.с. 50-54, 55-118). Відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1, викладеними у позовній заяві, оскільки у період роботи позивача з 19.10.1976 по 07.11.2000 чинними були списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, а тому спірна довідка №80 від 18.02.2004, на підставі якої призначено позивачу пенсії, видана, як вважає відповідач, з вірним посиланням на вищевказану постанову Кабінету Міністрів України №162. Зазначив, що однією із умов призначення пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" є робота особи на підземних роботах повний робочий день за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. Оскільки зайнятість позивача на підземних роботах становила 50 і більше відсотків робочого часу, а не повний робочий день, то підстав для призначення позивачу пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону №345-VІ, не має. Окрім того, звернув увагу суду на те, що робоче місце позивача згідно наказів про проведення атестації робочих місць від 07.12.1993 за №700 та від 31.12.1998 за №644, проатестоване згідно позиції 1010100г-11710 постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. З приводу правових причин не врахування органом пенсійного фонду довідки №122 від 30.05.2018, виданої ВАТ "Оріана" та поданої позивачем із заявою про перерахунок пенсії від 05.07.2018, відповідач зазначив, що дана довідка є аналогічною довідці №82 від 09.03.2017, яка відкликана самим підприємством, як недійсна та безпідставно видана. Додатково повідомив, що позивач 01.02.2016 звертався до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Калуське об'єднане управління ПФУ області провести перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", проте постановою суду від 17.02.2016 у справі №345/215/16-а у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. А отже, у відповідності до положень частини 4 статті 78 КАС України обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

01.10.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено про його необґрунтованість (а.с. 120-123). ОСОБА_1 зазначив, що в період з 1976 по 31.12.1991 діяли Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР за №1173 від 22.08.1956. А тому і пільгова довідка №122 від 30.05.2018, яка видана ВАТ "Оріана", містить вірне підтвердження стажу роботи під землею повний робочий день 15 років 2 місяці 14 днів із посиланням на коментовану Постанову №1173. Крім того, зазначив, що дана довідка №122 від 30.05.2018 ніким не оскаржена, не відкликана і не визнана недійсною.

Відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив. Враховуючи, що приписами частини 3 статті 263 КАС України позивач не наділений правом подання відповіді на відзив, то заперечення, пояснення, міркування і аргументи, викладені ОСОБА_1 у відповіді на відзив, не можуть бути предметом дослідження судом при розгляді та вирішенні даної справи.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши доводи адміністративного позову і відзиву на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 02.03.2004 призначена пенсія за віком по Списку №1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ), про що свідчать заява про призначення пенсії від 02.03.2004 та протокол №61241 від 12.03.2004, наявні в матеріалах адміністративної справи (а.с. 15, 16). Загальний стаж роботи позивача складає 30 років 10 місяців 15 днів, в тому числі стаж роботи по списку №1 - 24 роки.

Так, згідно записів у трудовій книжці (а.с. 29-32), ОСОБА_1 в період з 1976 по 2004 роки працював:

- з 19.10.1976 по 31.03.1988 - на посаді замірника на геологічних і маркшейдерських підземних роботах другого розряду на руднику "50 років Жовтня" Калуського виробничого об'єднання "Хлорвініл";

- з 01.04.1988 по 22.04.1997 - підземним гірничим робочим на геологічних роботах рудника "Ново-Голинь" заводу калійних добрив Калуського виробничого об'єднання "Хлорвініл";

- з 23.04.1997 по 06.11.2000 - підземним гірником на гірничих роботах рудника "Пійло" ВАТ "Оріана";

- з 07.11.2000 по 19.02.2004 - апаратник екстрагування 5-го розряду сульфатного відділення сульфатної збагачувальної фабрики виробництва мінеральних добрив ВАТ "Оріана".

Позивач, звертаючись 02.03.2004 до відповідача із заявою про призначення пенсії, на підтвердження пільгового стажу, надав довідку №80 від 18.02.2004, видану Дочірнім підприємством "Калійний завод" ВАТ "Оріана", згідно якої ОСОБА_1 в період з 19.10.1976 по 07.11.2000 працював замірником на геологічних маркшейдерських роботах, гірничим робітником на геологічних роботах, гірником на геологічних роботах на руднику "Ново-Голинь" та руднику "Пійло" (імені "50-ти річчя Жовтня"). Описова частина даної довідки має запис "зайнятість на підземних роботах становила 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді) на виробництві перерахованому в пункті №1 г, розділу І списку №1 (1010100Г-11710, 11711)" (а.с. 19).

Згідно наданої позивачем, на виконання ухвали суду від 10.09.2018, довідки про перейменування підприємства ВАТ "Оріана" №762 від 12.09.2018 слідує, що Калуський калійний комбінат об'єднаний в Калуський хіміко-металургійний комбінат (наказ №91 по МХП УРСР від 22.03.1967); Калуський хіміко-металургійний комбінат перейменований в Калуське виробниче об'єднання "Хлорвініл" (наказ №1000 від 02.09.1975); Калуське виробниче об'єднання "Хлорвініл" реорганізовано в державний концерн "Хлорвініл" (наказ №765 від 22.10.1991); Державний концерн "Хлорвініл" перейменований в державний концерн "Оріана" (наказ Мінпрому України №287 від 31.08.1994, наказ №564 від 22.09.1994); Державний концерн "Оріана" перейменований у Відкрите акціонерне товариство "Оріана" (наказ Фонду держмайна України №65-АТ від 29.12.1995) (а.с. 42).

Рудник імені "50 років Жовтня" являвся структурним підрозділом Заводу калійних добрив, який входив до складу Калуського виробничого об'єднання "Хлорвініл", про що свідчить наказ об'єднання за №1533 від 07.12.1987, наявний в матеріалах справи (а.с. 43-45).

Відповідно до наказу №271 від 09.08.1999 рішенням правління ВАТ "Оріана" від 02.08.1999 створені дочірні підприємства, серед яких, зокрема "Калійний завод" (а.с. 46).

Із наведеного слідує, що позивач у період з 1976 по 2004 роки працював на одному й тому ж підприємстві, яке з 1975 року мало назву Калуське виробниче об'єднання "Хлорвініл", у 1991 році дане підприємство реорганізовано у Державний концерн "Хлорвініл", з 1994 року перейменовано у Державний концерн "Оріана" та у 1995 році вказане підприємство перейменовано у Відкрите акціонерне товариство "Оріана".

05.07.2018 позивач звернувся до Калуського об'єднаного управління ПФУ області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії у відповідності до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської діяльності", в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, посилаючись на наявність у нього необхідного пільгового стажу, визначеного статтею 8 вказаного Закону (а.с. 13).

Відповідач, листом від 19.07.2018 за №460/К-15 повідомив позивача про відсутність підстав для такого перерахунку пенсії, оскільки відповідно до довідки від 18.02.2004 за №80 про підтвердження пільгового стажу роботи за період з 19.10.1976 по 07.11.2000, виданої Дочірнім підприємством "Калійний завод" ВАТ "Оріана", та яка міститься в матеріалах пенсійної справи, позивач працював на рудниках "Ново-Голинь" та "Пійло", зайнятість на підземних роботах в яких становила 50 процентів і більше робочого часу на рік. Даний період зараховано до стажу роботи в пільговому обчисленні за Списком №1 розділу І підрозділу "г" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за №162. Таким чином, проводити перерахунок у відповідності до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської діяльності" та відповідно до довідок, виданих ВАТ "Оріана" за №122, 123, 124 від 30.05.2018 за період з 19.10.1976 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 96.12.1998, поданих позивачем із заявою про перерахунок пенсії, не має підстав (а.с. 14).

Не погоджуючись із відмовою Калуського об'єднаного управління ПФУ області у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).

Пунктом 1 цього Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 вказаного Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком №1 або №2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до відповідача 05.07.2018 із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", на підтвердження пільгового стажу, серед іншого, надав уточнюючі довідки №122, 123, 124 від 30.05.2018, видані Відкритим акціонерним товариством "Оріана" (а.с. 75, 90, 95).

Так, із змісту довідки №122 від 30.05.2018 слідує, що ОСОБА_1 в період з 19.10.1976 по 31.12.1991 працював повний робочий день та виконував роботу на руднику "Ново-Голинь" (імені "50 років Жовтня") за професією замірник на геологічних і маркшейдерських роботах (підземний), підземний гірничий робітник на геологічних роботах, підземний гірник на геологічних роботах, що передбачена Списком №1 розділу І підрозділу 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР за №1173 від 22.08.1956 (а.с. 95).

Згідно довідки №123 від 30.05.2018 позивач в період з 01.01.1992 по 06.12.1998 виконував підземні роботи на руднику "Ново-Голинь" за професією гірника на геологічних роботах (зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу в році (в обліковому періоді), що передбачена Списком 1 розділу І підрозділ 1 "г" (код КП 1010100г-11710), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994 (а.с. 90).

Зміст довідки №124 від 30.05.2018 свідчить про те, що ОСОБА_1 в період з 31.12.1998 по 08.08.1999 виконував підземні роботи на руднику "Ново-Голинь" за професією підземний гірник на геологічних роботах дільниці гірничо-капітальних робіт рудника "Пійло" (будівництво), зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачена Списком 1 розділу підрозділу 1 "а" (код КП 1010100а), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994 (а.с. 75).

Вказані довідки за формою і змістом відповідають Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637.

Постановою Ради Міністрів СРСР за №1173 від 22.08.1956 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" (надалі по тексту також - Постанова №1173) затверджено Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах.

Згідно підрозділу 1 розділу І Списку №1, затвердженого Постановою №1173, до Списку №1 відносяться всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (медпунктів, працівники підземної телефонного зв'язку і т. д.).

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, відповідно підрозділу 1 "а", "г" розділу 1 Списку №1 до вказаного Списку відносяться всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, а також робітники, керівники, спеціалісти і службовці, зайняті на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді).

Отож, беручи до уваги наведене та встановлені судом обставини, необхідно зазначити, що за весь період роботи позивача з 19 жовтня 1976 року по 07 листопада 2000 року, який зарахований відповідачем до пільгового стажу при призначенні 02.03.2004 позивачу пенсії, діяли Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР за №1173 від 22.08.1956 (з 19.10.1976 по 10.03.1994) та Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994 (з 11.03.1994 по 07.11.2000).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №383 від 18.11.2005 (надалі по тексту також - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Суд зазначає, що посади, яку займав позивач в період з 19.10.1976 по 31.12.1991 - "замірник на геологічних і маркшейдерських роботах (підземний), "підземний гірничий робітник на геологічних роботах", "підземний гірник на геологічних роботах" віднесені до Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, згідно Постанови №1173.

В період з 01.01.1992 по 06.12.1998 та з 31.12.1998 по 08.08.1999 позивач займав посади - "гірник на геологічних роботах" та "підземний гірник на геологічних роботах дільниці гірничо-капітальних робіт рудника "Пійло", віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994.

Як уже зазначалось судом вище, згідно довідки №122 від 30.05.2018, ОСОБА_1 в період з 19.10.1976 по 31.12.1991 працював повний робочий день та виконував роботу на руднику "Ново-Голинь" (імені "50-ти років Жовтня") за професією замірник на геологічних і маркшейдерських роботах (підземний), підземний гірничий робітник на геологічних роботах, підземний гірник на геологічних роботах, що передбачена Списком №1 розділу І підрозділу 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР за №1173 від 22.08.1956. За даний період пільговий стаж позивача склав 15 років 2 місяці 14 днів (а.с. 95).

Також, згідно довідки №124 від 30.05.2018, ОСОБА_1 в період з 31.12.1998 по 08.08.1999 виконував підземні роботи на руднику "Ново-Голинь" за професією підземний гірник на геологічних роботах дільниці гірничо-капітальних робіт рудника "Пійло" (будівництво), зайнятий повний робочий день на підземних роботах, що передбачена Списком 1 розділу підрозділу 1 "а" (код КП 1010100а), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994. При цьому пільговий стаж роботи позивача склав 6 місяців 27 днів (а.с. 75).

Отже, враховуючи те, що довідки №122 і №124 від 30.05.2018 за формою і змістом відповідають Додатку №5 до Порядку №637, містять запис про повний робочий день позивача та посилання на Списки, що чинні на період його роботи, суд знайшов достатніми підстави вважати, що в період з 19.10.1976 по 31.12.1991 та 31.12.1998 по 08.08.1999 зайнятість робочого дня позивача становила повний робочий день.

Будь яких належних та допустимих доказів на спростування таких доводів позивача та висновків суду, відповідач не надав.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (надалі по тексту також - Закон №345-VІ) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (надалі по тексту також - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону №345-VІ визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні положення закріплені в абзаці третьому частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З наведеного слідує, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі з урахуванням понаднормового стажу, передбаченого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці") така пенсія буде меншою ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому наведені норми свідчить про те, що для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" необхідна сукупність двох умов: зайнятість на підземних роботах повний робочий день, віднесення професії до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також наявність необхідного пільгового стажу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в період з 19.10.1976 по 31.12.1991 та 31.12.1998 по 08.08.1999 був зайнятий на підземних роботах повний робочий день, професії за якими працював позивача в зазначений період віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а також наявність у останнього пільгового стажу понад 15 років, суд дійшов переконливого висновку, що на позивача поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та він має право на перерахунок пенсії відповідно до вказаного Закону у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо правових причин не врахування довідки №122 від 30.05.2018, поданої позивачем при зверненні із заявою про перерахунок пенсії, із підстав її ідентичності за змістом довідці №82 від 09.03.2017, яка, в свій час, була відкликана Відкритим акціонерним товариством "Оріана", як недійсна та безпідставно видана, виходячи із наступних мотивів.

Суд звертає увагу, що довідка №122 від 30.05.2018, яка видана ВАТ "Оріана" є письмовим документом, оформленим на відповідному офіційному бланку акціонерного товариства, підписаним керівником, інспектором з кадрової роботи, головним бухгалтером товариства, із відповідним нанесенням обов'язкових реквізитів (номеру та дати видачі), який підтверджує пільговий стаж роботи позивача із зайнятістю повним робочим днем.

Відповідач не надав суду жодного доказу не дійсності такої довідки, чи її відкликання видавцем.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, як встановлено судом, Калуським об'єднаним управлінням ПФУ області, не вчинялось будь яких дій щодо перевірки обґрунтованості видачі вищевказаної довідки за №122 від 30.05.2018.

Стосовно твердження відповідача щодо наявності наказів промислового об'єднання і акціонерного товариства про проведення атестації робочих місць від 07.12.1993 за №700 та від 31.12.1998 за №644, згідно яких робоче місце позивача проатестоване згідно позиції 1010100г-11710 постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442 (надалі по тексту також - Порядок №442) затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці та встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №№1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 2 Порядку №442, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно пункту 3 Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Тобто, зарахування пільгового стажу за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці врегульовано саме Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці №442 після 21 серпня 1992 року. В свою чергу, до 21 серпня 1992 року зарахування пільгового стажу відбувалось за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи (без відповідної атестації робочих місць за умовами праці).

Наказ промислового об'єднання за №700 від 07.12.1993 та наказ акціонерного товариства за №644 від 31.12.1998 видані у відповідності до Поряду проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 за №442 та із застосуванням Списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994.

Проте, для зарахування пільгового стажу, умови виконання роботи позивача в період з 19.10.1976 по 31.12.1991 відповідно до довідки №122 від 30.05.2018, не підтверджуються відповідними результатами проведення атестації робочих місць, а іншими документами відповідних умов праці, та відповідно професії за якими працював позивач, визначені Списком №1 розділу І підрозділу 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.

Суд вважає, що довідка №122 від 30.05.2018 є належним документом відповідних умов праці за час виконання позивачем роботи, яка включена до Списку №1 розділу І підрозділу 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.

Окрім того, як встановлено судом та наголошено відповідачем, позивач 01.02.2016 звертався до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Управління ПФУ в м. Калуш та Калуському районі провести перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Постановою суду від 17.02.2016 у справі №345/215/16-а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд відзначає, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено судом.

Згідно приписів частин 5 і 7 статті 78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Аналіз коментованих норм процесуального закону свідчить, що звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування особою, яка брала або не брала участі у справі, під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Суди, під час нового розгляду справи, не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведених у судових рішеннях цивільних, господарських чи адміністративних справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною 4 статті 78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку правилами статті 90 КАС України.

При цьому, суди також повинні враховувати вимоги частини 4 статті 9 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Суд зазначає, що предметом розгляду Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області у 2016 році справи №345/215/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ в м. Калуш та Калуському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії, не було і не могло бути встановлення обставин зайнятості ОСОБА_4 повний робочий день при виконанні підземних робіт, відповідно до довідок №122, 123, 124, так як такі видані ВАТ "Оріана" тільки 30.05.2018.

З даних підстав, Івано-Франківський окружний адміністративний суд не може враховувати висновки Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, викладений в постанові від 17.02.2016 у №345/215/16-а.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем 02.03.2004 при призначенні позивачу пенсії відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", положення якого передбачали необхідну зайнятість працівників повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зараховано до пільгового стажу 24 роки і 19 днів, а для призначення пенсії використав довідку №80 від 18.02.2004.

При призначенні в 2004 році пільгової пенсії відповідач жодним чином не поставив питання про сумніви щодо зайнятості ОСОБА_1 повним робочим днем на підземних роботах.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову в повному обсязі, при цьому, відновлення порушеного права позивача слід здійснити в чіткій відповідності до безпосередньої редакції статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 704,80 гривень, підтвердженням чого є квитанція №0.0.1117201618.1 від 23.08.2018 (а.с.4).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 гривень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 05.07.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 37824000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач - Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, адреса: вул. Біласа і Данилишина, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, ідентифікаційний код юридичної особи 37824000.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.