Рішення № 76986953, 09.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 0740/844/18 Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешені О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК 2005» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі – позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК 2005» (далі – відповідач, ТОВ «ТПК 2005») про стягнення податкового боргу у розмірі 199807,50 грн., в т.ч. пені у розмірі 147,50 грн. по платежу 85 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом 17.07.2018р. за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 199807,50 грн., в т.ч. пеня у розмірі 147,50 грн. по платежу « 85 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств».

Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України): письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 162 КАС України: відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

При розгляді справ в порядку спрощеного позовного провадження та у відповідності до ч. 1 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.08.2018р. відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання та надано відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, станом на 09.10.2018р., відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач так і не надав. Окрім цього, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін не надходило.

Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований згідно з законодавством України як юридична особа та відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-12). Місцезнаходження юридичної особи (юридична адреса) – ТОВ «ТПК 2005»: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, буд. 17, КОД ЄДРПОУ 38581200.

Положенням ч. 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України): платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Відповідно до ст. 36 ПК України: податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені ПК України. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

В порушення вищевказаних норм, відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати податків, у зв'язку з чим в нього виник податковий борг, що станом на 17.07.2018р. складає 199807,50 грн., в тому числі пеня в розмірі 147,50 грн.

Даний податковий борг підтверджується розрахунком податкового боргу ТОВ «ТПК 2005», код ЄДРПОУ 38581200, станом на 17.07.2018 (а.с.9).

Вищевказаний податковий борг виник у зв’язку з наступним.

Відповідачем до податкового органу самостійно було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 16.02.2018 № НОМЕР_1 за 2017 рік із самостійно задекларованою сумою податку на прибуток у розмірі 216010,00 грн. (а.с.17-18). Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов’язання сплачена відповідачем лише частково у розмірі 38007,40 грн., залишок несплаченого боргу становить – 178002,60 грн.

Окрім цього, працівниками податкового органу було проведено камеральну перевірку щодо своєчасної сплати податку на прибуток приватних підприємств. Результати перевірки викладено в Акті № 165/1202/38581200 від 13.02.2018р. (а.с.19). Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України. Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000, м. Ужгород). Відповідальність платника передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

За наслідками проведеної перевірки, відповідачем щодо позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2018 року № НОМЕР_2, згідно з яким до ТОВ «ТПК 2005» застосовано штраф у розмірі 21657,40 грн. (а.с.20).

З огляде на вищенаведене, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України: платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України: платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України: не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Окрім цього, згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України: платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем було порушено податкове зобов’язання у зв’язку порушенням терміну сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств, яке виникло на підставі самостійно задекларованої суми у податковій декларації, внаслідок чого і було прийнято податкове повідомлення-рішення. Водночас, відповідачем лише частково було сплачено суму податкового зобов’язання, зазначену ним у податковій декларації за 2017 рік.

Однак, у термін, встановлений статтею 57, податкові зобов’язання по сплаті податку виконані так і не були.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України: у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначене вище порушення й стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02 березня 2018 року № НОМЕР_2, так як наслідок застосування до відповідача штрафних санкцій.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України: пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

У відповідності до ст. 129 ПК України, у зв’язку з не сплатою позивачем самостійно визначеного податкового зобов’язання, відповідачу по платежу 85 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» було проведено нарахування пені у розмірі 147,50 грн., яка залишається несплаченою ним в повному обсязі.

Таким чином, сума податкового боргу на підставі вищезазначеної податкової декларації та податкового повідомлення-рішення у розмірі 199807,50 грн. (178002,60+147,50+21657,40) є узгодженою.

В силу положень п. 57.3 ст. 57 ПК України: у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначені у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржене відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Доказів протилежного у даній адміністративній справі відповідачем надано не було.

Станом на час розгляду та вирішення адміністративної справи, ТОВ «ТПК 2005» не вжило достатніх заходів для погашення в добровільному порядку заборгованості на загальну суму в розмірі 199807,50 грн., що й послужило підставою для звернення до суду щодо примусового стягнення податкового боргу.

Таким чином, сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 199807,50 грн. (код платежу – 85 11021000) є доведеною, узгодженою та додатково підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с.13-16) та розрахунком штрафної (фінансової) санкції (а.с.20 на звороті).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України: податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 59 ПК України: у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України: податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми податкового боргу, відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу було сформовано та надіслано засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) податкову вимогу про наявність податкового боргу форми «Ю» № 8073-17 від 14.03.2018 року, однак даний лист був повернутий на адресу податкового органу відповідно до довідки Ф 20 (а.с.21).

Згідно з абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України: у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Приписами пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України: передбачено право органів фіскальної служби застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному ПК України та іншими законами України.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України: у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України: контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України: контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами (відзив на позовну заяву відповідач не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Станом на час розгляду та вирішення адміністративної справи відповідачем податковий борг не сплачений.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК 2005» про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК 2005» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, буд. 17, КОД ЄДРПОУ 38581200) податковий борг на загальну суму 199807,50 (сто дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот сім гривень п’ятдесят копійок) грн., в тому числі пеню в розмірі 147,50 (сто сорок сім гривень п’ятдесят копійок) грн. по платежу «Податок на прибуток приватних підприємств» (код платежу – 85 11021000), у тому числі за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності та в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяОСОБА_1