Рішення № 76986936, 08.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 0740/824/18 Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешені О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТранcКом» до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТрансКом» (далі – позивач, ТОВ «ТрансКом») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Закарпатській області від 05 травня 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 18.07.2018 року № 23845/6/99-99-11-03-01-25.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «ТрансКом» з питань дотримання встановлених законодавством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість та щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, про що складено Акт перевірки від 19 квітня 2018 року за № 567/12-01/20463771.

Як стверджує позивач, в ході перевірки, на думку відповідача, були виявлені порушення п. 57.1 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України (далі – ПК України), а саме: 1) порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість за період: жовтень, листопад і грудень 2015 року, січень, травень, червень, липень, вересень і грудень 2016 року; 2) порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість згідно з поданими ТОВ «ТрансКом» декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, і грудень 2015 року; серпень і грудень 2015 року; березень, квітень, травень, липень, серпень і грудень 2016 року; вересень 2017 року.

За наслідками акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року № НОМЕР_1, яким щодо позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 4912,70 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України;

податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 2339,84 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України;

податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3, яким щодо позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 376,99 грн. та в розмірі 20% у сумі 150,00 грн. за порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржувались а адміністративному порядку. 23 липня 2018 року позивачем отримано рішення ДФС України про результати розгляду скарги № 23845/6/99-99-11-03-01-25 від 18.07.2018 року, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

ТОВ «ТрансКом» вважає, що податкові повідомлення-рішення є безпідставними і винесеними з порушенням діючого законодавства України та підлягають визнанню нечинними.

Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України): письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 162 КАС України: відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

При розгляді справ в порядку спрощеного позовного провадження та у відповідності до ч. 1 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.08.2018р. відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засіданні та надано відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала отримана відповідачем 10.08.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Внаслідок цього, відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позову заяву, відповідно до якого просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтувавши тим, що наведені аргументи ТОВ «ТрансКом» у адміністративному позові не є підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень рішень ГУ ДФС у Закарпатській області від 05.05.2018р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 (а.с.32-39).

Відповіді на відзив позивач у встановлений судом строк до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними матеріалами у справі та на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований згідно з законодавством України як юридична особа та відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.13-16). Місцезнаходження юридичної особи (юридична адреса) – ТОВ «ТрансКом»: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Театральна, буд. 9, КОД ЄДРПОУ 20463771.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «ТрансКом» з питань дотримання встановлених законодавством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість та щодо своєчасності сплати податку на додану вартість, про що складено Акт перевірки від 19 квітня 2018 року за № 567/12-01/20463771 (а.с.17-18).

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України, а саме:

порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість за період: жовтень, листопад і грудень 2015 року, січень, травень, червень, липень, вересень і грудень 2016 року;

порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість згідно з поданими ТОВ «ТрансКом» декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, і грудень 2015 року; серпень і грудень 2015 року; березень, квітень, травень, липень, серпень і грудень 2016 року; вересень 2017 року (а.с.18 на звороті).

За результатами перевірки, відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року № НОМЕР_1, яким щодо позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 4912,70 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України, за затримку на 14, 13, 25, 27, 1, 26, 25, 2, 19, 23, 23, 18, 20, 1, 11, 18, 20, 1, 1, 1, 1, 29, 1 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 49127,00 грн. на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України (а.с.19);

податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2018 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 2339,84 грн. за порушення строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України, за затримку на 31, 61, 31, 31, 34, 47, 48, 48, 53, 31 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 11699,00 грн. на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України (а.с.10);

податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3, яким щодо позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 376,99 грн. та в розмірі 20% у сумі 150,00 грн. за порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (а.с.21).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 18.07.2018р. № 23845/6/99-99-11-03-01-25, Державна фіскальна служба України податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 05.05.2018р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 залишила без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с.23-24).

Незаконність, на думку позивача, вищевказаних податкових повідомлень-рішень та рішення ДФС України і стала підставою для звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам у даній справі, суд виходить із наступного.

Щодо спірних рішень суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною другою статті 2 КАС України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України: погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України: строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України: податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов’язок виникає у платника податку за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПК України).

В силу положень п. 36.3 ст. 36 ПК України, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 37 ПК України передбачає, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов’язку визнається сплата зобов’язань у встановлений податковий законодавством строк.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Строки сплати податкових зобов’язань, визначені ст. 57 ПК України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України: платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, десятиденний строк сплати податку за поданою податковою декларацією починає відлічуватися від дня після фактичного останнього дня подання декларації.

Порушення ТОВ ТрансКом» граничного строку сплати встановлено перевіркою по податкових деклараціях: за березень 2015 року, граничний строк подання декларації – 20.04.2015р. (робочий день), за квітень 2015 року, граничний строк подання – 20.05.2015р. (робочий день), за червень 2015 року, граничний строк подання – 20.07.2015р. (робочий день), за липень 2015 року, граничний строк подання – 20.08.2015р. (робочий день), за грудень 2015 року, граничний строк подання – 20.01.2016р. (робочий день), за березень 2016 року, граничний строк подання 20.04.2016р. (робочий день), за квітень 2016 року, граничний строк подання 20.05.2016р. (робочий день), за серпень 2016 року, граничний строк подання 20.09.2016р. (робочий день), за грудень 2016 року, граничний строк подання – 20.01.2017р. (робочий день), за вересень 2017 року, граничний строк подання 20.10.2017р. (робочий день).

Отже, строк подання вказаних податкових декларацій з ПДВ не переносився, а тому відповідно і не переносився строк сплати податкового зобов’язання.

Водночас, перевіркою встановлено порушення граничного строку сплати ТОВ «ТрансКом» по податкових деклараціям за травень 2015 року (граничний строк сплати 02.07.2015р.), за серпень 2015 року (граничний строк сплати 01.10.2015р.), за травень 2016 року (граничний строк сплати 01.07.2016р.), за липень 2016 року (граничний строк сплати 01.09.2016р.). При цьому, перевіркою було враховано, що граничні строки подання вказаних податкових декларацій припадали на вихідні/святкові дні та переносилися на перший робочий день, за яким і відлічувалися строки сплати.

Відповідно до ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, податкове законодавство передбачає граничний строк сплати податкового зобов’язання, який обраховується календарними днями. Для строків сплати податків та зборів у ПК України перенесення не передбачено. Тому, податки та збори (передбачені ПК України), останній строк сплати яких спливає у неробочий (вихідний або святковий) день, підлягають сплаті напередодні.

У відповідності до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 113. ст. 113 ПК України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до п. 114 ст. 114 ПК України, граничні строки граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зокрема, обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого п. 126.1 ст. 126 ПК України виникають у силу самого факту погашення грошового зобов’язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України (такого ж висновку дійшов й Вищий адміністративний суд України по справі № 805/14707/13-а (К/800/8929/14).

Порушення вищенаведених позивачем правових норм стало підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, якими до позивача застосовані штрафні санкцій та додатково підтверджені розрахунками штрафних санкцій (а.с.11,20).

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Окрім цього, позивачем було порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема ТОВ «ТрансКом» не дотримало граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, травень, червень, липень, вересень, грудень 2016 року на 4519,99 грн. ТОВ «ТрансКом» затримало реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних до 15 календарних днів на 3769,99 грн., а також затримало реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних від 16 до 30 календарних днів.

Вказана обставина й стала підставою для прийняття ГУ ДФС у Закарпатській області податкового повідомлення № НОМЕР_3, яким застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 376,99 грн. (3769,99 х10% за затримку реєстрації на 15 і менше календарних днів) та в розмірі 20% в сумі 150,00 грн. (750,00х20% за затримку реєстрації від 16 до 30 календарних днів) за порушення строку податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, що підтверджується розрахунком штрафної санкції (а.с.22).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній в період вчинення правопорушення), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, податкове законодавство передбачає граничний строк реєстрації податкової накладної, який обраховується календарними днями. Приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України не допускають перенесення граничного строку реєстрації податкової накладної на наступний робочий день, що слідує за святковим чи вихідним днем.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній в період вчинення правопорушення), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Згідно п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246) внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Як вже було з’ясовано судом, позивачем податкові накладні були зареєстровані з порушенням строку реєстрації.

Отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 05.05.2018р. є також правомірним та скасуванню не підлягає.

З огляду на це, суд зазначає наступне.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Такого висновку дійшов Конституційний суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, справа № 1-25/2010 (абзац 3 підпункту 3.1 п. 3 мотивувальної частини рішення).

Конституційний суд України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005, вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення).

У даному випадку, враховуючи положення статей 36, 57, 201, 203 ПК України, чинним законодавством України покладено безпосередній обов’язок щодо повноти та достовірності зазначення сум у податкових деклараціях з податку на додану вартість, в тому числі щодо своєчасності подання таких декларацій та сплати сум за даними деклараціями, а також щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд наголошує на тому, що у спірній ситуації податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту камеральної перевірки, тобто відповідачем проведено саме камеральну перевірку діяльності позивача, при якій перевіряється вся фінансова звітність суцільним порядком.

З огляде на це, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, ст. 120-2. 123, 126 ПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності сплати податкових зобов’язань. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом по справі № 803/1315/17 у Постанові від 05.06.2018р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 травня 2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 з мотивів та підстав, наведених у позовній заяві, задоволенню не підлягають. Відтак, не підлягає визнанню протиправним та скасуванню рішення ДФС України від 18.07.2018 року № 23845/6/99-99-11-03-01-25.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТранcКом» до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним і скасування рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяОСОБА_1