Рішення № 76986691, 05.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 р. Справа№0540/7967/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною відмови та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, зокрема, що 27 червня 2018 року звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області з клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства, в задоволенні якого безпідставно та необґрунтовано відмовлено з підстав, що не передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, про що на її адресу надіслано лист від 01 серпня 2018 року № М-3083/0-1885/0/37-18.

Разом із клопотанням надіслала до відповідача запит від 27 червня 2018 року про надання публічної інформації, в якому просила надати певну інформацію. Однак, відповідь тривалий час не надавалася. Після неодноразових вимог відповідачем з порушенням строку, передбаченого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», надано відповідь від 14 серпня 2018 року № ПІ-68/0-68/0/63-18, з якої дізналася, що в листі від 01 серпня 2018 року № М-3083/0-1885/0/37-18 в якості підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою вказана інформація, яка не відповідає дійсності. Так, повідомлялося, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецький області від 07 липня 2016 року № 1506-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» був наданий дозвіл іншому громадянину на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, з кадастровим номером 1421586800:02:000:1041 площею 52,2845 га в оренду строком на 7 років. Використовуючи Публічну кадастрову карту України отримала інформацію щодо цього наказу, а саме те що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 52,2845 га, що перебуває у запасі, в оренду строком на 7 років на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів, було надано громадянину ОСОБА_2, цільове призначення - для городництва.

На запит на отримання копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецький області від 07 липня 2016 №1506-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» відповіді отримано не було. На час подання позову договір оренди земельної ділянки не укладено, згідно з повідомленням відділу у Волноваському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28 серпня 2018 року №3053/162-18 у Державному земельному кадастрі відомості щодо земельної ділянки з умовним кадастровим номером 1421586800:02:000:1041 (тобто державна реєстрація земельної ділянки не проводилася, а кадастровий номер не присвоювався) відсутні, що свідчить про не підтвердження факту існування наказу на який посилався відповідач.

На даний час земельна ділянка з умовним кадастровим номером 1421586800:02:000:1041 орієнтовною площею 52,2845 га є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, і її частина орієнтовною площею 44 га внесена до затвердженого відповідачем ОСОБА_3 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у III кварталі 2018 року, на підставі якого позивач і зверталася до відповідача.

Вважала дії відповідача неправомірними, у зв’язку з чим просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Донецький області щодо не дотримання строків надання відповіді на її запит на отримання публічної інформації від 27 червня 2018 року;

- визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Донецький області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства, згідно із заявою від 27 червня 2018 року, яку викладено у листі від 01 серпня 2018 року № М-3083/0-1885/0/37-18;

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Донецький області повторно розглянути її заяву від 27 червня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства;

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Донецький області надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства згідно із заявою від 27 червня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року у вказаній адміністративній справі відкрито провадження, вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; у відповідача витребувані докази.

Відповідачем вказану ухвалу в частині надання доказів, що витребувані судом, не виконано. Пояснень щодо поважних причин неможливості її виконання – до суду не подано.

Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання – до суду не подано.

З огляду на наведене неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову (ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що 27 червня 2018 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області з клопотанням (заявою), в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства (люба вільна земельна ділянка в межах ділянки з кадастровим номером 1421586800:02:000:1041, кадастровий номер вказаний станом на 26 червня 2018 року). Зазначала, що нею право на безоплатну приватизацію земельної ділянки по зазначеному виду не використано.

За результатами розгляду клопотання відповідач надіслав лист від 01 серпня 2018 року № М-3083/0-1885/0/37-18, в якому зазначалося, що на витребувану позивачем земельну ділянку Головним управлінням у липні 2018 року надано наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою особі, яка звернулася з аналогічним клопотання, у зв’язку з чим надати такий дозвіл не представляється можливим.

Позивачу запропоновано обрати іншу вільну земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, після чого в установленому законом порядку знову звернутися з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Судом також встановлено, що разом із клопотанням позивач надіслала до Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області запит від 27 червня 2018 року про надання інформації, в якому на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» просила надати:

- план, витягу з плану, графічні матеріали або інше щодо поділу земельного масиву (або його частини площею 44 га) з кадастровим номером 1421586800:02:000:1041 (кадастровий номер вказано станом на 26 червня 2018 року) на ділянки площею до 2 га;

- кількість осіб, яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею 2 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства в межах ділянки з вказаним кадастровим номером;

- номери відповідних наказів щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельних ділянок орієнтовною площею 2 га на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства, в межах ділянки з вказаним кадастровим номером.

Також просила повідомити нормативно-правовий акт, на підставі якого працівники Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вимагають надавати обґрунтування щодо використання земельної ділянки в якості додатку до заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Вказану заяву позивач направила відповідачу через ПАТ «Укрпошта» рекомендованим відправленням (накладна №8430107512636), яке відповідно до даних ПАТ «Укрпошта» вручено відповідачу 03 липня 2018 року.

На вказаний запит надано відповідь від 14 серпня 2018 року № ПІ-68/0-68/0/63-18, з якої дізналася, що в листі від 01 серпня 2018 року № М-3083/0-1885/0/37-18, в якій повідомлялося, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецький області від 07 липня 2016 року № 1506-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» був наданий дозвіл іншому громадянину на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, в оренду строком на 7 років на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів. Обґрунтування щодо використання земельної ділянки Головне управління пропонує додавати до відповідних клопотань виходячи з поняття «особисте селянське господарство», що визначено ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство».

Судом також встановлено, що на виконання Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413, наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20 червня 2018 року № 94 затверджено ОСОБА_3 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам України у ІІІ кварталі 2018 року на території Донецької області.

Вказаний перелік земельних ділянок розміщений на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (адреса в мережі Інтернет: http://donetska.land.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/ ІІІ-Квартол-узгодження.pdf), і до нього за кодом одиниці адміністративно-територіального устрою, номером кадастрової зони, кадастрового кварталу (у разі відсутності кадастрового номеру) 1421586800:02:000 внесена земельна ділянка площею 44 га, що розташована на території Рівнопільської сільської ради Волноваського району Донецької області (кадастровий номер відсутній).

Отже, земельна, щодо якої позивач звернулася до відповідача, увійшла до вказаного ОСОБА_3 земельних ділянок.

Судом оглянуто Публічну кадастрову карту України (адреса в мережі Інтернет: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) і за кадастровим номером 1421586800:02:000:1041 встановлено розміщення земельного масиву площею 52,2845 га (тип власності не визначено).

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 22 вказаного Кодексу визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 121 цього Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, яка визначає повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, що затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 2 вказаної статті Кодексу рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 вказаного Кодексу визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України мотивована відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (на відміну від дозволу), не потребує оформлення її окремим рішенням, у зв’язку з тим, що не носить організаційно-розпорядчого характеру, оскільки нікого не зобов’язує до вчинення певних дій з викладених в ній питань.

Відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орган Держгеокадастру послався на підстави, які не передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, яка містить виключні підстави відмови у наданні такого дозволу.

З огляду на наведене суб’єкт владних повноважень неправомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо відмови в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відповідачем викладена у його листі-відповіді на клопотання позивача, не можна визнати законними та такими, що вчинені з підстав, що визначені Земельним кодексом України.

З огляду на наведене такі дії суб’єкта владних повноважень підлягають визнанню неправомірними.

Щодо похідної позовної вимоги про зобов’язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що просив позивач, є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що суб’єктом владних повноважень виконано всі умови, визначені законом, встановлені та проаналізовані всі обставини, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), зокрема, що при розгляді клопотання позивача були виключені всі передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Адже саме виключення законних підстав для такої відмови при дотриманні особою порядку подання клопотання є безумовною підставою для надання такій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з тим, адміністративні суди не можуть підміняти Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, роблячи такі дії замість нього.

Законодавець передбачив обов’язок суду зобов’язати суб'єкта владних повноважень вчинити правомірні дії, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього, тому втручання суду в такі функції виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов’язання суб’єкта владних повноважень повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 814/2222/17 (провадження №К/9901/47013/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Донецький області щодо не дотримання строків надання відповіді на запит на інформацію від 27 червня 2018 року.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка визначає строк розгляду запитів на інформацію, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Запит позивача на інформацію відповідачем отримано 03 липня 2018 року, а відповідь надано 14 серпня 2018 року, тобто з порушенням встановленого законом строку.

Відповідь на запит позивача на інформацію містить неповну інформацію, однак в цій частині дії суб’єкта владних повноважень не оскаржуються.

З огляду на наведене оскільки відповідь на запит на інформацію надано з порушенням встановленого законом строку, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню іншим шляхом - шляхом визнання цих дій суб’єкта владних повноважень неправомірними.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (84301, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Європейська, 13, код ЄДРПОУ 39767332) про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною відмови та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо надання на запит ОСОБА_1 від 27 червня 2018 року інформації з порушенням встановленого законом строку.

Визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що викладена у листі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01 серпня 2018 року № М-3083/0-1885/0/37-18.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_1 від 27 червня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 05 жовтня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.