Рішення № 7698636, 02.06.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2008 Справа № 4/149-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокуратури Суворовського району м.Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності Херсонського міськвиконкому м. Херсон

до відкритого акціонерного товариства «Облплемпідприємство» м.Херсон

про стягнення 3.771грн.13коп.

та зустрічний позов

відкритого акціонерного товариства «Облплемпідприємство»м.Херсон

до управління комунальної власності Херсонського міськвиконкому м. Херсон

про визнання недійсним договору оренди комунального майна

за участю прокурора відділу представництв облпрокуратури Мяснікова К.К.

та представників сторін:

від позивача - головний спеціаліст Трибушна Л.В.

від відповідача - уповноважена особа Долгополов О.В.

          Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3581грн. 86коп. заборгованості з орендної плати та 189грн. 27коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов’язків по розрахунках за договором оренди №92-с від 22.07.2003року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що строк дії договору закінчився 22.07.2006 року, тому підстави для стягнення орендної плати відсутні. Крім того, він зазначає, що виконавчий комітет Херсонської міської ради не є власником орендованого приміщення, тому не може бути орендодавцем і відповідно не може заявляти вимоги про стягнення орендної плати на користь управління комунальної власності м. Херсона.

16.04.2008 року відкрите акціонерне товариство "Облплемпідприємство" (відповідач за первісним позовом) заявив зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди комунального майна міської територіальної громади, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 55,5 кв.м., розташованого на першому поверсі будинку № 2 по вул. Фрунзе у м. Херсоні, який був укладений 22.07.2003 року між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 60 ГПК України зустрічний позов відповідача ухвалою суду від 16.04.2008року прийнято судом до розгляду разом з первісним, оскільки позови взаємопов'язані між собою одним договором.

          Позивач не визнає позовні вимоги за зустрічним позовом та зазначає, що відповідач користується майном нежилих приміщень площею 200кв.м. по вул. Фрунзе №2 на умовах оренди з 25.10.1995року. Договори оренди були пролонговані за заявою відповідача. Посилання відповідача на те, що міська територіальна громада не є власником об'єкту оренди не відповідає дійсності, оскільки відповідно до акту фактичної наявності нежилих приміщень від 07.07.1995року, затвердженого начальником ЖЕВ Суворовського району м.Херсона 26.07.1995року та дислокацією нежилих приміщень, об'єкт оренди знаходиться на балансі ЖЕО Суворовського району. Крім того, позивачем в засідання суду 27.05.2008року надано витяг із рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №231 від 20.05.2008року відповідно до пункту 1.19 якого управління комунальної власності зобов'язано видати свідоцтво на право власності територіальній громаді м.Херсона в особі Херсонської міської ради на нежилі приміщення першого поверху загальною площею 55,5 кв.м. по вул. Фрунзе №2 в м.Херсоні.

          Крім того, в засіданні суду 02.06.2008року відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи за позовом відповідача до виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання нечинним пункту 1.19 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.05.2008року №231 про зобов'язання управління комунальної власності видати свідоцтво про право власності територіальній громаді міста Херсона в особі Херсонської міської ради.

          Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

          Із наданих відповідачем доказів не вбачається, що господарським судом розглядається вищезазначена справа. Він лише 02.06.2008року подав до суду позовну заяву , але доказів, які б свідчили про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду відсутні. За таких підстав, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відхиляється, як таке, що не ґрунтується на нормах процесуального права.

          Справа розглядалася з перервами, які відповідно до статті 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях суду 13 травня та 27 травня 2008року.

          За клопотанням сторін справу розглянуто за межами строку вирішення спору.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд

                                                  в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існують господарські відносини з приводу оренди комунального майна. Останній договір оренди, який прокурор та позивач зазначають підставою позовних вимог за первісним позовом, укладено 22 липня 2003року. Договір укладався на підставі розпорядження міського голови від 02.07.2003року №1004-р.

          Згідно з цим договором в користування відповідача на умовах оренди позивач передав нежилі приміщення першого поверху загальною площею 55,5 кв.м. по вул. Фрунзе №2 в м.Херсоні. Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем зазначеного майна підтверджується наданим до матеріалів справи актом від 27.03.2000року.

          Строк договору оренди встановлено до 22.07.2006року (пункт 11.1 договору) та зазначено пунктом 11.8 договору від 22.07.2003року, що у разі відсутності повідомлення однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, строк договору був продовжений на 2007рік.

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати і становить 2427грн.02коп. на рік та 202 грн.25коп. без ПДВ за перший місяць оренди, яка відповідно до пункту 3.2 договору оренди перераховується орендарем щомісячно не пізніше 1 числа наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

          Згідно з пп.1, 7 ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати на розрахунковий рахунок позивача в установленому договором розмірі відповідач з 01.01.2007року по 01.10.2007року не виконував. Згідно з наданим розрахунком позивача борг відповідача з орендної плати за зазначений період становить 3581грн.86коп..

Оскільки на день розгляду справи відповідач не надав документального підтвердження погашення боргу, вимоги прокурора та позивача про стягнення 3581грн.86коп. підлягають задоволенню.

          Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Відповідно до пункту 3.4 договору оренди від 22.07.2003року за несвоєчасне перерахування орендної плати з відповідача стягується пеня в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Позивач пеню нарахував з 01.05.2007року по 01.10.2007року в розмірі подвійної ставки НБУ, яка також підлягає стягненню в сумі 189 грн.27коп.

Розглядаючи позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди, суд виходить із наступного.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що відповідно до вимог статей 86 ЦК УРСР, який був чинним на момент укладення договору оренди від 22.07.2003року та статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” право розпорядження майном, в тому числі і передача його в оренду, належить власнику, або органу, уповноваженого Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном - щодо цілісних майнових комплексів та нерухомого майна.

Відповідач вважає, що позивач не мав повноважень на передачу в оренду майна нежилих приміщень площею 55,5кв.м. по вул. Фрунзе №2 в м.Херсоні, оскільки право власності Херсонської територіальної громади на зазначене майно не оформлено в БТІ відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002року №157/6445.

Він посилається на те, що приміщення першого поверху будівлі №2 по вул.Фрунзе в м.Херсоні не належать до комунальної власності, оскільки 12.03.2007року на його адресу надійшов лист виконавчого комітету Херсонської міської ради від 05.03.2007року № Д/з 3-4-566 в якому зазначалося, що правовстановлювальні документи на зазначений будинок Херсонською територіальною громадою не оформлялися.

Однак, при дослідженні змісту зазначеного листа, вбачається, що в листі позивач посилається на те, що відповідно до рішення Херсонської обласної ради “Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю і власністю міст обласного підпорядкування та районів області” від 20.03.1992року №32 житловий фонд місцевих рад народних депутатів передано до комунальної власності.

Крім того, наданими до справи доказами підтверджується, що будинок №2 по вул. Фрунзе в м.Херсоні відповідно до акту фактичної наявності нежилих приміщень від 07.07.1995року, затвердженого начальником ЖЕВ Суворовського району м.Херсона 26.07.1995року та дислокацією нежилих приміщень, передано на баланс ЖЕО Суворовського району разом з вбудованими в ньому приміщеннями.

Позивачем також в засідання суду 27.05.2008року надано витяг із рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №231 від 20.05.2008року відповідно до пункту 1.19 якого управління комунальної власності зобов'язано видати свідоцтво на право власності територіальній громаді м.Херсона в особі Херсонської міської ради на нежилі приміщення першого поверху загальною площею 55,5 кв.м. по вул. Фрунзе №2 в м.Херсоні.

Надані управлінням комунальної власності вищезазначені докази в засіданні суду ніким не спростовані.

В той же час відповідачем до матеріалів справи надано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.03.2008року №18182029 відповідно до якого нежилі приміщення першого поверху площею 694,1 кв.м. будинку ;№2 по вул.Фрунзе в м.Херсоні належать на праві власності ВАТ «Херсонське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві»на підставі договору дарування ВКІ 077726 від 20.03.2008року.

Статтею 770 ЦК України закріплено правило відповідно до якого в разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Крім того, пунктом 11.6 договору оренди від 22.07.2003року передбачено, що дія договору оренди припиняється у разі відчуження об'єкту оренди.

З урахуванням того, що договір дарування на підставі якого до відповідача перейшло право власності на час судового засідання ніким не спростовано і відповідно до статті 204 ЦК України він є чинним, слід вважати, що договір оренди від 22.07.2003року припинився 20.03.2008року у зв'язку з тим, що право власності на об'єкт оренди перейшло до відповідача. Таким чином, на момент звернення відповідача з зустрічним позовом 16.04.2008року , орендні відносини між сторонами були відсутні.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не був належним власником об'єкту оренди на момент підписання договору оренди, а тому не мав права здійснювати функції орендодавця слід зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент укладення договору оренди нежилі приміщення площею 55,5 кв.м. в будинку №2 по вул.Фрунзе в м.Херсоні обліковувалися на балансі ЖЕО Суворовського району як комунальне майно яке передавалося до комунальної власності відповідно до рішення Херсонської обласної ради “Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю і власністю міст обласного підпорядкування та районів області” від 20.03.1992року №32. При цьому було передано до комунальної власності як житловий фонд так і вбудовані та прибудовані до нього приміщення. Доказів які б спростовували зазначені факти відповідач суду не надав. Його посилання на те, що право власності Херсонської територіальної громади на зазначене майно не оформлено в БТІ відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002року №157/6445 не є підставою визнання недійсним договору, оскільки, як свідчать матеріали справи, договірні відносини виникли між сторонами до затвердження зазначеного Типового положення. Про це свідчить, серед іншого, акт прийому-передачі об’єкту оренди від 27.03.2000року.

Відповідач усі роки визнавав позивача як належного орендодавця, користувався майном, виконував умови договору оренди, тому слід вважати, що він схвалював укладений між сторонами договір і відповідно до роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999року №0205/111 (з наступними змінами) за таких підстав вимога про визнання угоди недійсною задоволенню не підлягає.

Крім того, слід зазначити, що статтею 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину. В разі визнання правочину недійсним, він не створює для сторін юридичних наслідків і кожна сторона повинна повернути одна одній усе отримане за таким правочином. Однак в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, такий правочин визнається недійсним лише на майбутнє. З урахуванням зазначеного, в разі задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, суд визнав би недійсним договір оренди на майбутнє. Але на майбутнє він не може бути припиненим, оскільки дія договору припинилася ще до звернення відповідача з зустрічним позовом - 20.03.2008року, у зв’язку з переходом до нього права власності на об’єкт оренди.

З урахуванням викладеного позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню. Підстави задоволення зустрічного позову відсутні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від задоволених вимог.

В засіданні за згодою прокурора та представників сторін оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

                                                   в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити в повному обсязі.          

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Облплемпідприємство»м.Херсон вул.Фрунзе № 2 р/р 260033314 в Райффайзен банк «Аваль» МФО 352093 код 00711089:

а) на користь управління комунальної власності Херсонського міськвиконкому м.Херсон проспект Ушакова, 37 р/р 37112005001703 в Управлінні Державного казначейства Херсонської області МФО 852010 код 25900093 –3.581грн.86коп. основного боргу та 189грн.27коп. пені;

б) в доход державного бюджету - одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 –102грн.00коп. державного мита.           

Наказ надіслати ДПІ у м.Херсоні;

в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 –118(сто вісімнадцять)грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.          

          3. В задоволенні зустрічного позову про           визнання недійсним договору оренди № 92-С від 22 липня 2003 року відмовити.

           Суддя З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено відповідно до

                                                                                ст. 84 ГПК України 06.06.2008року.