Ухвала суду № 76985990, 09.10.2018, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09 жовтня 2018 рокуСправа № 921/238/18 УХВАЛА

у складі судді Хоми С.О.

розглянувши: Заяву № без номера від 02.10.2018 (вх. №513 від 04.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т.", вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, 18030

про: відвід судді Стадник М.С.

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т.", вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, 18030

до відповідача Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області, вул. Київська, буд. 3А, м. Тернопіль, 46016

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк", вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001

2. Приватне агропромислове підприємство "Прогрес", 47743, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Грабовець

про стягнення 16 490,89 грн., із яких: 11 970,00 грн. збитків, 771,00 грн. 3% річних, 3 749,89 грн. інфляційних нарахувань.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду Тернопільської області Стадник М.С. перебуває справа №921/238/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т.", вул. Чигиринська, 13/23, м. Черкаси, 18030 до відповідача Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області, вул. Київська, буд. 3А, м. Тернопіль, 46016 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк", вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001, 2. Приватне агропромислове підприємство "Прогрес", 47743, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Грабовець про стягнення 16 490,89 грн., із яких: 11 970,00 грн. збитків, 771,00 грн. 3% річних, 3 749,89 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 12.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі №921/238/18 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк"; призначено підготовче засідання на 31.07.2018.

Ухвалою суду від 31.07.2018 залучено до участі у справі №921/238/18 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне агропромислове підприємство "Прогрес"; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів - по 10.10.2018р.; відкладено підготовче засідання на 25.09.2018 на 11:00 год.; зобов`язано учасників судового процесу подати додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 25.09.2018 відкладено підготовче засідання на 05.10.2018 та зобов`язано учасників судового процесу подати додаткові матеріали.

Разом з тим, 04.10.2018 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." подано Заяву № без номера від 04.10.2018 (вх. №513) про відвід судді Стадник М.С.

Згідно ч. 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 статті 39 ГПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Зважаючи на відсутність підстав для відводу, суддя Стадник М.С. дійшла висновку про необґрунтованість такого відводу та на підставі п.3 ст. 39 ГПК України, згідно ухвали від 05.10.2018 зупинила провадження у справі №921/238/18 до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2018 визначено суддю Хома С.О. для розгляду заяви про відвід судді Стадник М.С. по справі № 921/238/18.

В обґрунтування поданої заяви, ТОВ "Щ. і Т." посилається на наступне:

- ухвалою суду (суддя Стадник М.С.) від 31.07.2018р. відмовлено у задоволені клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, такими діями суддя порушила не тільки основні засади господарського судочинства але й право учасника процесу до безперешкодного доступу до правосуддя на умовах рівності та змагальності;

- за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ПАП "Прогрес", проте на думку позивача права попереднього власника майна ніяким чином не можуть бути порушені вимогою позивача;

- станом на 02 жовтня 2018 року на сайті "Судова влада України" та в ЄДРСР відсутня будь-яка інформація про дату наступного судового засідання та в проміжок часу між ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2018 та 02.10.2018 суддя Стадник М.С. винесла ще два процесуальних рішення у вигляді ухвал від 11.09.2018 та 24.09.2018, які не тільки не опубліковані в ЄДРСР а й відсутнє будь-яке посилання на їх існування на сайті «Судова влада України».

На думку позивача дані обставини свідчать про порушення суддею Стадник М.С. норм процесуального права, в тому числі статей 7, 13 ГПК України, що свідчить про те, що Суд зацікавлений у результаті розгляду справи і ці обставини викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності складу суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 35-39 ГПК України, Конституцією України, ст. 7, 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» - позивач заявляє відвід судді Стадник М.С.

Згідно ч.1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, відповідно, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

В силу ч. 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується без повідомлення учасників справи.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід (ч.9 ст. 39 ГПК України).

Розглянувши та оцінивши подану Заяву № без номера від 02.10.2018 (вх. №513 від 04.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." про відвід судді Стадник М.С. у справі №921/238/18, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначається, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Як зазначено у п. 1.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У відповідності до ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені в Заяві № без номера від 02.10.2018 (вх. №513 від 04.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." про відвід судді Стадник М.С. причини відводу такі як: відмова у задоволені клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, залучення за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ПАП "Прогрес, на думку суду не можуть бути підставою для відводу судді Стадник М.С. в контексті статті 35 ГПК України. До того ж, у разі ж незгоди з винесеним по справі рішенням чи ухвалою, сторона по справі не позбавлена можливості оскаржити постановлене по справі рішення чи ухвалу в порядку і строки, визначені чинним процесуальним законодавством.

Крім того заявник стверджує про те, що станом на 02 жовтня 2018 року на сайті "Судова влада України" та в ЄДРСР відсутня будь-яка інформація про дату наступного судового засідання, а також те, що в проміжок часу між ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.07.2018 та 02.10.2018 року суддя Стадник М.С. винесла ще два процесуальних рішення у вигляді ухвали від 11.09.2018 та ухвали від 24.09.2018.

Згідно ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі-Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», відповідно, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

При цьому судом досліджено, що в Єдиному реєстрі судових рішень станом на 08.10.2018 можна знайти ухвали суду від 11.09.2018 та від 24.09.2018 у справі №921/238/18, тобто у вільному та безперешкодному доступі.

Крім того, із рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (рекомендовані повідомлення знаходяться в матеріалах справи) вбачається, що ухвала суду від 11.09.2018, якою у задоволенні клопотання ТОВ "Щ. і Т." про проведення судових засідань в режимі відеоконференції №б/н від 05.09.2018р. у справі №921/238/18 відмовлено та ухвала суду від 24.09.2018, якою Заяву №б/н від 12.09.2018р. про відвід судді Стадник М.С. у справі №921/238/18 повернуто заявнику без розгляду, отримані 28.09.2018 позивачем - ТОВ "Щ. і Т.".

Ухвалою суду від 25.09.2018 відкладено підготовче засідання на 05.10.2018 на 12:00 год., про що судом повідомлено учасників судового процесу, проте, як вбачається з роздруківки щодо відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", станом на 03.10.2018 відправлення (ухвала суду від 25.09.2018) не вручене під час доставки: інші причини» адресату (позивачу - ТОВ «Щ. і Т.»), про що міститься відповідна відмітка у роздруківці щодо відстеження пересилання поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4602507843411 (копія Реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів знаходиться в матеріалах справи).

Припущення заявника про відсутність на сайті «Судова влада України» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (автоматизована система) процесуальних документів (та інформації про дату наступного судового засідання) не дає підстав для сумнівів у неупередженості судді під час розгляду справи.

В пункті 28 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета Україна-Центр проти України", Заява № 16695/04, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити,чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no.255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43) (п.29 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета Україна-Центр проти України").

У п.31 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета Україна-Центр проти України" зазначено, що у контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelliand Santangelov. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.

Проте, суд вважає, що заявником у його заяві про відвід судді названої презумпції не спростовано.

Так, викладеною у ч.4 ст.35 ГПК України нормою чітко вказано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Згідно статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. У розумінні п. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, (п.п.1.2.1, п.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, подана Заява № без номера від 02.10.2018 (вх. №513 від 04.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." про відвід судді Стадник М.С. ґрунтується виключно на припущеннях заявника, оскільки ним не наведено жодної належної, обґрунтованої обставини для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України, а відтак, суд вважає, що у задоволенні такої Заяви слід відмовити.

Частиною 11 статті 39 ГПК України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 42, 35, 36, 38, 39, 73-80, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні Заяви № без номера від 02.10.2018 (вх. №513 від 04.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щ. і Т." про відвід судді Стадник М.С. у справі №921/238/18 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Ухвалу підписано: 09 жовтня 2018 року.

Суддя С.О. Хома