Рішення № 76985752, 01.10.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2018 року Справа № 913/333/18

Провадження №1/913/333/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Східноукраїнська компанія”, м. Рубіжне Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 17339 грн. 14 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без повідомлення учасників справи

Суть спору: про стягнення 8680 грн. 00 коп. основного боргу, 6336 грн. 40 коп. пені та 2322 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань за договором поставки № 9 від 14.02.2012.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору.

Так, 14.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Східноукраїнська компанія”, м. Рубіжне Луганської області (позивачем) та ОСОБА_1 підприємством “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Рубіжне Луганської області (відповідачем) було укладено договір поставки № 9, за умовами якого постачальник (позивач) прийняв зобов’язання поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар за ціною, в кількості, асортименті, вказаними у специфікаціях або відповідно в рахунках-фактури до даного договору.

Відповідно до п. 7.2 договору строк дії договору сторонами визначено до 31.12.2012 в разі повного виконання всіх умов договору обома сторонами. В іншому випадку договір дійсний доти, поки обидві сторони не виконають всі умови договору.

Також п. 7.3 договору передбачено його автоматичну пролонгацію за умови відсутності повідомлення сторін про інше.

Згідно з рахунками-фактури № В-00000176 від 14.04.2016 та № В-0000337 від 24.06.2016 до договору № 9, виписаними постачальником, предмет договору - поставка матеріалів, запірної арматури тощо на суму 27640 грн. 00 коп. та на суму 1860 грн. 00 коп. відповідно.

Щодо строку оплати за товар, то за умовами п. 3.3 договору № 9 розрахунок за нього проводиться на умовах 100% передплати протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунків на передплату.

Як свідчить матеріали справи, спір між сторонами виник у зв’язку з тим, що на порушення вказаних вище умов договору відповідачем розрахунки за отриманий товар за видатковою накладною № В-00000167 від 20.04.2016 на суму 27640 грн. 00 коп. було проведено частково на суму 20820 грн. 00 коп., а за видатковою накладною № В-00000315 від 24.06.2016 на суму 1860 грн. 00 коп. борг взагалі не сплачений. Отже боржником (відповідачем) не було сплачено загалом 8680 грн. 00 коп.

Крім цього, до стягнення заявлені додаткові вимоги по пені на суму 1320 грн. 55 коп. (за період з 25.06.2016 по 25.12.2016) та на підставі ст. 625 ЦК України – 2322 грн. 74 коп. інфляційних (за період з червня 2016 року по травень 2018 року) згідно уточненого розрахунку цих вимог.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову та його не повне задоволення, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин поставки здійснюється § 3 глави 54 ЦК України. Зокрема, ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За Господарським кодексом України договір поставки регулюється ст. 265, а саме: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Як було встановлено при розгляді справи, отримання відповідачем товару підтверджено належним чином – підписом особи, відповідальної за довіреностями від 15.04.2016 № 73/73 та від 24.06.2016 № 115/115, які видані КП “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” на ім‘я ОСОБА_2.

Втім, оплату товару, поставленого позивачем відповідачу за видатковою накладною № В-00000167 від 20.04.2016 на суму на суму 27640 грн. 00 коп. проведено 17.05.2016 на суму 10500 грн. 00 коп., 18.05.2016 - 3320 грн. 00 коп., 21.06.2016 - 7000 грн. 00 коп., а всього 20820 грн. 00 коп., залишок склав 6820 грн. 00 коп.

За видатковою накладною № В-00000315 від 24.06.2016 на суму 1860 грн. 00 коп. оплату не було проведено повністю у встановлений строк, тому загальна заборгованість складає 8680 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті боргу за отриманий товар за видатковою накладною № В-00000167 від 20.04.2016 у строк 20.04.2016 та видатковою накладною № В-00000315 від 24.06.2016 у строк 02.07.2016, тому суд встановлює факт прострочення його сплати на суму 8680 грн. 00 коп., що дає підстави для застосування відповідальності за прострочення оплати товару, встановленої законом та договором.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до стягнення заявлені 2322 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань за період з червня 2016 року по травень 2018 року.

Так, за рахунком-фактурою № В-0000176 від 14.04.2016 строк оплати товару настав 20.04.2016 відповідно до п. 3.3 договору № 9 та фактичного отримання товару 20.04.2016 згідно видаткової накладної № В-00000167 від 20.04.2016.

За рахунком-фактурою № В-0000337 від 24.04.2016 строк оплати товару настав 02.07.2016 відповідно до п. 3.3 договору № 9 (з урахуванням перенесення святкових (робочих) днів).

При розрахунку інфляційних нарахувань суд не може виходити за межі періоду, визначеного позивачем в уточненому розрахунку цих вимог. Таким чином, за розрахунком, зробленим судом, інфляційні втрати з урахуванням часткових оплат складають за видатковою накладною № В-00000167 від 20.04.2016:

- 13820,00 грн. х 99,9% (середній індекс інфляції за період з травня 2016 року по червень 2016 року) = 13806,18 грн. – 13820,00 грн. = - 13,82 грн.);

- 6820,00 грн. х 127,01% (середній індекс інфляції за період з липня 2016 року по травень 2018 року) = 8662,08 грн.– 6820,00 грн. = 1842,08 грн. -13,82 грн. = 1828 грн. 26 коп.;

- за видатковою накладною № В-0000337 від 24.04.2016 (1860, 00 грн. х 127,14% (середній індекс інфляції за період з серпня 2016 року по травень 2018 року) = 2364,80 грн. – 1860,00 грн. = 504,80 грн., всього 2333 грн. 31 коп., але це більше заявлених вимог, тому до стягнення підлягають 2322 грн. 74 коп.

Щодо вимог по пені, то така відповідальність передбачена п. 5.4 договору № 9 за прострочення оплати в розмірі 0,1% за кожний день від вартості товару, несплаченого в строк.

Так, пунктом 2.9 постанови пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань" роз‘яснено, що за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

За уточненим розрахунком позивача із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ пеня складає 1320 грн. 55 коп. за період з 25.06.2016 по 25.12.2016. Проте, за розрахунком пені, зробленим судом за допомогою методики, яка визначена у програмно-технічному комплексі “Законодавство", пеня розрахована :

- за видатковою накладною № В-00000167 від 20.04.2016 за період з 20.04.2016 по 19.10.2016 - [66,46] = [27640] Ч 2 Ч [22 (%)] / 100% / 365 днів Ч [2] з 20.04.16 по 21.04.16;

[717,43] = [27640] Ч 2 Ч [19 (%)] / 100% / 365 днів Ч [25] з 22.04.16 по 16.05.16;

[17,80] = [17140] Ч 2 Ч [19 (%)] / 100% / 365 днів Ч [1] з 17.05.16 по 17.05.16;

[129,14] = [13820] Ч 2 Ч [19 (%)] / 100% / 365 днів Ч [9] з 18.05.16 по 26.05.16;

[339,84] = [13820] Ч 2 Ч [18 (%)] / 100% / 365 днів Ч [25] з 27.05.16 по 20.06.16;

[20,12] = [6820] Ч 2 Ч [18 (%)] / 100% / 365 днів Ч [3] з 21.06.16 по 23.06.16;

[215,22] = [6820] Ч 2 Ч [16,5 (%)] / 100% / 365 днів Ч [35] з 24.06.16 по 28.07.16;

[283,05] = [6820] Ч 2 Ч [15,5 (%)] / 100% / 365 днів Ч [49] з 29.07.16 по 15.09.16;

[190,07] = [6820] Ч 2 Ч [15 (%)] / 100% / 365 днів Ч [34] з 16.09.16 по 19.10.16, всього – 1979,13;

- за видатковою накладною № В-0000337 від 24.04.2016 за період з 02.07.2016 по 01.01.2017;

[45,28] = [1860] Ч 2 Ч [16,5 (%)] / 100% / 365 днів Ч [27] з 02.07.16 по 28.07.16;

[77,20] = [1860] Ч 2 Ч [15,5 (%)] / 100% / 365 днів Ч [49] з 29.07.16 по 15.09.16;

[64,03] = [1860] Ч 2 Ч [15 (%)] / 100% / 365 днів Ч [42]з 16.09.16 по 27.10.16;

[94,17] = [1860] Ч 2 Ч [14 (%)] / 100% / 365 днів Ч [66] з 28.10.16 по 01.01.17, всього – 280,68 грн.

Загальна сума пені складає 2259 грн. 81 коп., що більше заявленої суми, тому до стягнення підлягає 1320 грн. 55 коп. пені.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий, позов не оспорений, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Крім того, позивачем заявлено до відшкодування 13962 грн. 15 коп. витрат на правову допомогу на підставі договору юридичного обслуговування № 1/юр від 03.01.2017 між ТОВ «Східноукраїнська компанія» та адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 10.06.2016 серії ДП № 3094).

Так, відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З орієнтовного розрахунку суми судових витрат, наданого позивачем, вбачається, що до складу витрат на професійну правничу допомогу включена сума 3000 грн. 00 коп. за участь адвоката в судових засіданнях та 4062 грн. 15 коп. вартість проїзду до суду, що судом не враховується, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Таким чином, з 13962 грн. 15 коп. витрат до пропорційного розподілу за результатами розгляду справи підлягають 6900 грн. 00 коп. (13962,15 – 4062,15 – 3000,00). Згідно платіжного доручення від 16.07.2018 № 3778 позивач перерахував адвокату 7800 грн. 00 коп.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню на суми 8680 грн. 00 коп. боргу, 1320 грн. 55 коп. пені та 2322 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань за періоди, зазначені у вказаних вище розрахунках. У задоволенні решти вимог по пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1252 грн. 29 коп. судового збору та 4903 грн. 97 коп. витрат, пов‘язаних з правничою допомогою адвоката відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Рубіжне Луганської області,вул. Менделеєва, буд. 49, ідент. код 32026192 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Східноукраїнська компанія”, м. Рубіжне Луганської області, вул. Визволителів, буд. 114, ідент. код 36847053 - 8680 грн. 00 коп. боргу, 2322 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, 1320 грн. 55 коп. пені, 1320 грн. 55 коп. судового збору та 4903 грн. 97 коп. витрат, пов‘язаних з правничою допомогою адвоката, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог по пені відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення – 09.10.2018.

Суддя Н.М.Зюбанова